13 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14140/24
Суддя І інстанції - Ніколайчук С.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року адміністративний позов у справі № 160/14140/24 було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 19.03.2014 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19.03.2014 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.03.2023 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3977 гривні 08 копійок відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3977 гривні 08 копійок за період з 01.03.2018 по 29.03.2023 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №160/14140/24 вищевказане рішення в частині задоволення позову щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.03.2023 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3977,08 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.03.2023 - скасовано та прийнято у цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не здійснення розрахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- відмовлено у задоволенні позову в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію 3977,08 грн за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2023 по 29.03.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2025 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на зазначені вище судові рішення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №160/14140/24 набрало законної сили 03 грудня 2024 року і на його виконання було видано виконавчі листи.
06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просить:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №160/14140/24;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду звіт про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №160/14140/24 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив усі докази, які могли б підтвердити чи спростувати позиції сторін, при цьому, також, не врахував і проігнорував певні обставини, які мали вирішальне зазначення для справи. Скаржник вказує також на тому, що відповідач не виконав покладений на нього судовим рішенням у справі №160/14140/24 обов'язку, не здійснив розрахунок та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу приписів ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.14, 370 КАС України рішення суду є обов'язковим для виконання.
При цьому, для цілей застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стадія виконання рішення суду є складовою доступу до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов'язальне судове рішення залишалося без дієвим на шкоду одній зі сторін (справа “Ромашов проти України, рішення від 27.07.2004р.).
Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
У свою чергу, судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).
Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов'язку суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України).
Так, згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В свою чергу, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
У спірному випадку суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів звернення ані до самого відповідача, ані до органів виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення суду та відсутності результату по завершенню процедури примусового виконання рішення суду, у зв'язку з чим, судом не було встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення суду у справі №160/14140/24.
З приводу таких висновків суду першої інстанції слід зазначити те, що загальний порядок виконання судових рішень, який встановлено Законом України “Про виконавче провадження», не позбавляє суд права встановити судовий контроль за виконанням судового рішення. Встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, не залежить від наявності відкритого виконавчого провадження та від його результатів.
Вказане прямо передбачено ч.4 ст.382 КАС України.
Отже, підстави, з яких судом першої інстанції відмовлено в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, неможливо визнати законними.
При цьому, судом першої інстанції не звернув увагу та не дослідив долучені позивачем до заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заяву до відповідача, відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.08.2025 року №6/3/1514, додаткові пояснення ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виконання рішення суду у справі №160/14140/24.
Вказані обставини свідчать про неповноту дослідження судом першої інстанції тих підстав, які обумовили звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Таким чином, оскільки мотиви, які стали підставою для відмови судом першої інстанції в задоволенні заяви про встановлення судового контролю, неможливо визнати законними та судом першої інстанції не досліджено ті обставини, з якими позивач пов'язував необхідність встановлення судового контролю, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 13 січня 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов