13 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/6047/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року (суддя Татаринов Д.В., повне судове рішення складено 19 вересня 2025 року) в справі № 280/6047/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області) про:
визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 10 липня 2025 року № 084750009827 про відмову в призначенні пенсії;
зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 03 липня 2025 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вказує, що він 03 липня 2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, при цьому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 вбачається з переліку документів, доданих до такої заяви.
Звертає увагу, що законодавство не виокремлює пенсію за віком та пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, як різні види пенсій, тому висновок суду першої інстанції про те, що позивач не звертався до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільговий умовах, а звертався лише з заявою про призначення пенсії за віком, не відповідає нормам пенсійного забезпечення.
Органи ПФУ та суд першої інстанції підійшли до розгляду заяви про призначення пенсії та позовної заяви виключно з формальної точки зору, здійснили безпідставні посилання на неіснуючий не передбачений законом вид пенсії, не надавши належної оцінки доводам позивача, не здійснюючі аналіз документів позивача та наявного пільгового стажу роботи за Списком 2.
Крім того, позивачем наведено обґрунтування питання наявності у нього права на пільгову пенсію за списком №2.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою від 03 липня 2025 року про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В порядку екстериторіальності заяву та документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та 10 липня 2025 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю страхового стажу.
Згідно рішення від 10 липня 2025 року вік позивача становить 61 рік 6 місяців 19 днів, страховий стаж становить 28 років 6 місяців 19 днів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за наданими позивачем до заяви документів до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
У зв'язку із відсутністю у позивача страхового стажу у розмірі 30 років позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. Також, позивача повідомлено, що позивач матиме право на пенсійну виплату з 15 грудня 2026 року.
Однак, загальний страховий стаж позивача становить 28 років 6 місяців 19 днів, в той час як положенням статті 26 Закону № 1058-IV для призначення пенсії за віком для особи, яка досягла 60 років вимагається наявність 30 років страхового стажу.
З огляду на вказане, відповідач правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком згідно статті 26 Закону № 1058-IV, у зв'язку із чим вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача 1 задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до статі 114 Закону № 1058-IV або пункту “б» статті 13 Закону №1788-XII, обґрунтування стосовно яких викладено представником позивача у мотивувальній частині позову, не звертався, обчислення пільгового стажу позивача під час розгляду заяви від 03 липня 2025 року з огляду на положення статті 26 Закону № 1058-IV правомірно не проводилось.
Суд визнає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 03 липня 2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, від 10 липня 2025 року?№ 084750009827 відмовлено у призначенні пенсії за віком.
В рішенні зазначено, що вік позивача становить 61 рік 6 місяців 19 днів, страховий стаж становить 28 років 6 місяців 19 днів.
До страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно з наданими документами.
У зв'язку із відсутністю у позивача страхового стажу 30 років позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, повідомлено, що позивач матиме право на пенсійну виплату з 15 грудня 2026 року.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом другим частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Як вказано вище, підставою відмови позивачу для призначення пенсії вказано відсутність у позивача необхідного страхового стажу.
При цьому суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивач ініціював питання про призначення саме пенсії за віком.
Дійсно, у заяві про призначення пенсії від 03 липня 2025 року ОСОБА_1 просив призначити пенсію за віком.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 установлено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Форма заяви про призначення/перерахунок є додатком 1 до Порядку №22-1.
При цьому форма заяви містить графу «вид пенсії».
За змістом частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону № 1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Отже, Законом № 1058-IV визначено три виду пенсійних виплат, зокрема, пенсія за віком, а пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком, на такий вид пенсії мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому цим законом визначено умови, за наявності яких призначається пенсія за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Порядком № 22-1 визначено перелік документів, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підпункт 5 пункту 2.1):
довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року);
для жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятьох і більше дітей,- документи, які підтверджують народження і виховання дитини до чотирнадцятирічного віку, та про зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві (при призначенні пенсії згідно з пунктом 7 частини другої статті 114 Закону).
Позивачем не надавались разом із призначенням пенсії за віком документи, зазначені у підпункті 5 пункту 2.1 Порядку №22-1.
Отже, враховуючи, що позивачем не надавались разом із заявою про призначення пенсії за віком документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а в заяві про призначення пенсії позивачем ініційоване питання про призначення пенсії за віком, зважаючи на відсутність у позивача страхового стажу, установленого статтею 26 Закону №1058-IV, суд погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність відмови позивачу у призначенні пенсії за віком через недосягнення пенсійного віку.
У спростування доводів апелянта суд зауважує, що саме особа, яка звертається за призначенням пенсії, має визначити умови пенсійного забезпечення, на яких має бути призначена пенсія, тому не зазначення у заяві про призначення пенсії наявності таких умов (не зазначення норми закону, яка передбачає пільгове пенсійне забезпечення, або найменування відповідного списку), не подання документів, які б свідчили про наявність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах, на надавало органу Пенсійного фонду підстав для розгляду заяви позивача у контексті наявності підстав для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Суд також відхиляє доводи апелянта про подання ним органу Пенсійного фонду документів, які підтверджують наявність у нього права на пенсію за віком на пільгових умовах, адже у додатках до заяви про призначення пенсії позивачем не вказано такі документи.
Судом не надається оцінка доводам позивача про наявність у нього пільгового стажу, необхідного саме для призначення пенсії на пільгових умовах, адже підставою відмови позивачу у призначенні пенсії слугував висновок про відсутність страхового стажу для призначення пенсії за віком за статтею 26 Закону № 1058-IV, тому наявність чи відсутність пільгового стажу не має значення у питанні визначення права на пенсію за заявою від 03 липня 2025 року.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року в справі № 280/6047/25 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року в справі № 280/6047/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 13 січня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 13 січня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко