11 грудня 2025 року м.Дніпросправа № 280/11162/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 280/11162/24 (суддя Сацький Р.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185, виходячи з розрахунку 82 % грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату пенсії Позивачу з 01.03.2023 та з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням індексації за постановами № 168 та № 185, виходячи з розрахунку 82% грошового забезпечення, та з урахуванням щомісячної доплати 2000 грн за постановою № 713.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішень судів у справах № 280/7481/23 та № 280/4838/24 пенсію позивача перераховано з 01.04.2019 виходячи з 82 % грошового забезпечення, і вона становить 46 145,64 грн (43145,64 грн - 82 % грошового забезпечення, 1 500 грн - індексація 2023, 1500 грн - індексація 2024). Однак, виплата обмежена сумою 29 140,67 грн. Таке обмеження позивач вважає протиправним.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром у сумі 29 140,67 грн. з 01.03.2023 та з 01.03.2024, розрахованій виходячи з 82 % грошового забезпечення та відмови у нарахуванні щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 з 01.03.2023;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 у розмірі 46 145,64 грн, розрахованій виходячи з 82 % грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру, з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185 та нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, починаючи з 01.03.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги в частині нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, відповідач посилається на правові висновки, зроблені Верховним Судом під час розгляду зразкової справи № 400/6254/24. Щодо обмеження виплати пенсії за період до 01.01.2025 вказує, що виходячи зі змісту мотивувальної та резолютивної частин рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 (далі - Рішення № 7-р) підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023, відповідно до Закону № 2262, особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Оскільки позивач не належите до вищезазначеної категорії осіб, тому висновки викладені в Рішенні № 7-р до нього не застосовуються, розмір пенсії станом на 01.02.2024 складає 23 610 грн (з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії). На сьогодні, зміни до Закону № 2262, в частині визначення максимального розміру пенсії, згідно до приписів пункту 3 резолютивної частини Рішення № 7-р, не вносилися. Враховуючи вищевикладене, пенсія виплачується позивачу з урахування висновків, викладених Конституційним Судом України у Рішенні № 7-р та відповідно до норм законодавства. Також зазначає, що після 01.01.2025 пенсія позивача обмежена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 280/7481/23, яке набрало законної сили 11 січня 2024 року, адміністративний позов зловлено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 14 липня 2023 року №3/1196, №3/1197, №3/1198 та №3/1199;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 14 липня 2023 року №3/1196 на суму 35 537,40 грн., виходячи з розрахунку 82% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01 лютого 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 14 липня 2023 року №3/1197 на суму 30548,33 грн., виходячи з розрахунку 82% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01 лютого 2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 14 липня 2023 року №3/1198 на суму 46504,89 грн., виходячи з розрахунку 82% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 14 липня 2023 року №3/1199 на суму 52616,64 грн., виходячи з розрахунку 82% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі № 280/4838/24, яке набрало законної сили 03 вересня 2024 року, адміністративний позов зловлено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів встановлених для осіб, що втратили працездатність;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.04.2019 провести виплату ОСОБА_1 нарахованої пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами встановленими для осіб, що втратили працездатність, урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/7481/23 відповідач провів перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019, 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 на підставі довідок про грошове забезпечення від 14.07.2023 (№ 3/1196, № 3/1197, № 3/1198, № 3/1199), виходячи з 82 % грошового забезпечення.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/4838/24 пенсію перераховано з 01.04.2019 без обмеження максимального розміру. Розмір пенсії становить 46 145,64 грн, з яких 43 145,64 грн - 82 % грошового забезпечення, 1500 грн - індексація 2023, 1 500 грн - індексація 2024.
Виплата пенсії позивачу здійснюється у розмірі 29 140,67 грн. через обмеження максимальним розміром, передбаченим законодавством.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати та виплачувати пенсію без обмеження виплати максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 та від 23.02.2024 № 185 та виплатою щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.
Листом відповідач повідомив позивача щодо відсутності підстав для такого перерахунку.
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав, що проведений відповідачем перерахунок пенсії позивачу згідно рішень суду був здійснений з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713. Також вказував на протиправність обмеження виплати пенсії позивачу.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Щодо обмеження граничного розміру пенсії позивачу, колегія суддів зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
Колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, щодо правомірності обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача є протиправним.
Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача що обмеження пенсії позивачу здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Таке обмеження не є предметом даного спору.
Щодо щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн., відповідно до постанови КМУ № 713, колегія суддів враховує наступне.
За приписами частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 встановлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн. та індексації за 2022, 2023 роки.
Велика Палата Верховного Суду у справі 400/6254/24 вказала, що перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2 000 грн., передбаченої Постановою № 713, та індексації в розмірі, передбаченому постановами № 118 та №168.
Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн., відповідно до постанови КМУ № 713, оскільки відповідно до обставин справи пенсія позивача перерахована на виконання рішення суду у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), та є підвищенням передбаченим нормативно-правовим актом, а тому підстави для нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 № «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», відсутні.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, скасувавши рішення суду першої інстанції, в частині задоволених вимог щодо виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713. В іншій частині рішення слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст.139 КАС України.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 280/11162/24 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, починаючи з 01.03.2023, та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі № 280/11162/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак