14 січня 2026 р. Справа № 520/20500/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 р. (ухвалене суддею Григоровим Д.В.) в справі № 520/20500/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: визнати протиправним направлення ІНФОРМАЦІЯ_2 звернення до Національної поліції № Е2396264 від 10.06.2025р. щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (орган ведення ЄДРПВР) внести відомості до персональних даних ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , які містяться у ЄДРПВР АІТС «Оберіг», шляхом виключення запису про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 р. адміністративний позов задоволено.
Частково не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, просив змінити мотивувальну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 р., а саме: абзац мотивувальної частини рішення «Так само, згідно доданих до позовної заяви доказів та, зокрема, роздруківки з ЄДРПВР «Оберіг», вбачається наявність у цій системі інформації не про порушення позивачем вимог законодавства про військовий облік, а про направлення подання до органу Національної поліції» змінити, виклавши його в наступній редакції: «згідно доданих до позовної заяви доказів та, зокрема, роздруківки з ЄДРПВР «Оберіг» та роздруківки «Резерв +», вбачається наявність у цій системі інформації про порушення позивачем вимог законодавства про військовий облік та про направлення подання до органу Національної поліції». Також просив виключити із мотивувальної частини рішення абзац наступного змісту «Аргументація позивача будується на помилковому ототожненні понять «вчинення правопорушення» та «притягнення до юридичної відповідальності». Вчинення правопорушення - це об'єктивний факт, діяння особи, що порушує норми права. Натомість притягнення до відповідальності - це процесуальна діяльність уповноважених органів, що завершується винесенням відповідного акта (постанови, вироку, тощо)».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що висновки, викладені в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов'язаний, дата взяття на облік - 22.11.2005 р., дата ВЛК 22.11.2005 р. Згідно витягу з ЄДРПВР АІТС «Оберіг» вказано про не уточнення позивачем облікових даних (непроходження (відмова від проходження ВЛК), в зв'язку з чим наявний запис: порушення ВО до: 09.06.2026 р., дата звернення 10.06.2025 р.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо звернення до Національної поліції № Е2396264 від 10.06.2025 р. про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено законність своїх дій щодо звернення до органів поліції стосовно позивача як особи, що допустила порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з метою його доставлення до органу, який накладає адміністративне стягнення, для вирішення питання притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині мотивувальної оцінки аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, позивач просить: змінити мотивувальну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 р., а саме: абзац мотивувальної частини рішення «Так само, згідно доданих до позовної заяви доказів та, зокрема, роздруківки з ЄДРПВР «Оберіг», вбачається наявність у цій системі інформації не про порушення позивачем вимог законодавства про військовий облік, а про направлення подання до органу Національної поліції» змінити, виклавши його в наступній редакції: «згідно доданих до позовної заяви доказів та, зокрема, роздруківки з ЄДРПВР «Оберіг» та роздруківки «Резерв +», вбачається наявність у цій системі інформації про порушення позивачем вимог законодавства про військовий облік та про направлення подання до органу Національної поліції». Також позивач просить виключити із мотивувальної частини рішення абзац наступного змісту «Аргументація позивача будується на помилковому ототожненні понять «вчинення правопорушення» та «притягнення до юридичної відповідальності». Вчинення правопорушення - це об'єктивний факт, діяння особи, що порушує норми права. Натомість притягнення до відповідальності - це процесуальна діяльність уповноважених органів, що завершується винесенням відповідного акта (постанови, вироку, тощо)».
Проте, апелянтом в апеляційній скарзі не зазначено жодної підстави встановленої, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни оскаржуваного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 р.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 в справі № 520/20500/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич