14 січня 2026 р. Справа № 520/8441/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., повний текст складено 15.08.25 по справі № 520/8441/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області
про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області , в якій просить скасувати постанову про накладання штрафу від 25.03.2025 р № 5.0 - 14 - 11.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає , що суд першої інстанції не дослідив питання щодо належного сповіщення позивача, проігнорував практику ЄСПЛ, та не зауважив відповідачу на необхідності підтвердити доказами твердження про надсилання електронного листа засобами електронного зв'язку, так як на це, як на факт, посилався Відповідач. На думку Апелянта своїм рішенням суд першої інстанції порушив норми процесуального права. Посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та положень ЄСПЛ по справі Шевченко проти України, вважає , що таке направлення листа-вимоги як направив Відповідач не може вважатись належним через відсутність у Апелянта об'єктивної можливості припустити, що є необхідність звернутись до відділу поштового зв'язку. Проте даний аспект цієї справи залишився поза процесуальної уваги. Також, вказує , що відповідач стверджував, що надсилав вимогу на електронну пошту позивача, проте жодних доказів цього суду не надано (скріншотів, копій повідомлення з електронної поштової системи, технічних логів). Таким чином, суд першої інстанції безпідставно визнав доведеним факт повідомлення Позивача. Ненадання документів відбулося не з вини Апелянта, а через те, що він об'єктивно не отримав вимоги. Таким чином, склад правопорушення відсутній, адже умислу чи навіть фактичної можливості виконати вимогу у Позивача не було. Штраф у розмірі 170 000,00 грн. є непропорційним та накладеним без належних підстав. Зазначає, що його порушення, яке стало підставою для перевірки продукції, має формальний характер, та взагалі не підлягає санкції, а тому не виконувати належним чином направлені вимоги, у нього немає підстав. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 р. у справі № 520/8441/25, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 задовольнити.
Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, розглянувши апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, подало відзив на апеляційну скаргу . Вважає , що Головним управлінням надано належні, достовірні, достатні докази, що доводять сповіщення суб'єкта господарювання про проведення позапланової перевірки характеристик продукції, та підтверджено факт надсилання на офіційну адресу Позивача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань рекомендованого листа з повідомленням про вручення, що відповідає вимогам частинам п'ять та шість статті 32 Закону України «Про адміністративну процедуру». В той же час, законодавство України не визначає обов'язок органів державного ринкового нагляду (контролю) повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу з державного ринкового нагляду (контролю). Головним управлінням було двічі направлено рекомендовані листи- вимоги щодо надання документів з повідомленням про вручення. Щодо тверджень Позивача стосовно відсутності повідомлення шляхом надсилання листів на офіційну електронну адресу суб'єктів господарювання, зазначаємо, що частина шоста статті 32 Закону Україну «Про адміністративну процедуру» не зобов'язує адміністративний орган надсилати вищезазначене повідомлення. Просить суд у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по справі №520/8441/25 про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Від Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області проведення позапланової перевірки, видано направлення на проведення перевірки № 86 від 26.02.2025 року відповідно до Закону №2735-VІ та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (далі - Закон № 2736-VI), Наказу від 26.02.2025 року № 185, стосовно проведення перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . Термін проведення перевірки з 03.03.2025 року по 06.03.2025 року.
За результатами здійснення позапланової перевірки характеристик продукції посадовими особами органу ринкового нагляду складено Акт від 06.03.2025 року № 86, який містить всі необхідні відомості згідно до вимог ч. 5 ст. 23 Закону № 2735-VІ, та протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону № 2735-VІ та Закону № 2736-VI від 06.03.2025 року № 86.
За результатами розгляду справи: Протоколу про виявлені порушення від 06.03.2025 року № 86 та Акту перевірки характеристик продукції від 06.03.2025 року № 86 встановлено,що ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги п. 6 ч.4 ст. 44 Закону № 2735-VІ .
Встановлено факт створення перешкод у проведенні перевірки характеристик продукції шляхом невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд, а саме: у встановлені в листі-вимозі терміни та станом на 06.03.2025 року Головним управлінням не отримано документацію, яка необхідна для проведення позапланової перевірки характеристик продукції від ФОП ОСОБА_1
25.03.2025 відповідачем винесено постанову за № 5.0-14-11 про накладення штрафу на позивача у сумі 170 000,00 грн., за порушення вимог п.6 ч.4 ст.44 Закону України №2735-VІ.
Не погодившись з вказаною постановою , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову , суд першої інстанції дійшов висновку , що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).
Відповідно до статті 4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Статтею 7 Закону №2735-VI передбачено, що суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду; 11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону №2735-VI суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.
Статтею 16 Закону №2735-VI визначені права осіб, які здійснюють контроль продукції: 1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та вибіркові обстеження зразків продукції; 2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства; 3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції; 4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції.
Положеннями статті 15 Закону №2735-VI визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, серед яких, п. 3 визначено право посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Частиною 1 статті 22 Закону 2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно із частиною 2 статті 23 Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Відповідно до частини третьої та шостої статті 23 Закон № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону.
У разі одержання інформації про попадання на ринок продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Відповідно до частини 1 статті 23-1 Закону № 2735-VI для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
Згідно підпункту а пункту 2 частини 1 статті 24 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів позапланові за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання.
Системний аналіз вищезазначених положень Закону № 2735-VI дають підстави для висновку, що позапланова перевірка органами державного ринкового нагляду проводиться не стосовно суб'єкту господарювання, а стосовно продукції, характеристики якої перевіряються.
Так, предметом спірних правовідносин є постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 25.03.2025 р № 5.0 - 14 - 11, якою, за порушення вимог пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 170000,00 грн.
Вказана постанова прийнята відповідачем внаслідок створення позивачем перешкод у виконанні вимог посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд, встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", зокрема невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд, а саме ФОП ОСОБА_1 у встановлені терміни не надано до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області документи , необхідні для проведення позапланової перевірки характеристик продукції.
Як слідує із змісту оскаржуваної постанови, така прийнята за результатами розгляду протоколу про виявлені порушення статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 19.09.2024 №0002 та акту перевірки характеристик продукції від 19.09.2024 №0021.
Позивач як в позові так і в апеляційній скарзі посилається на неотримання запиту про надання документів від Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, а контролюючий орган не надав доказів направлення такого запиту та не послався на документи, які підтверджують направлення такого запиту. Вказує, що відповідач не надав до суду доказів направлення листа-вимоги засобами електронного зв'язку та не відповів на питання на підставі чого позивач мав би припустити та зрозуміти, що у поштовому відділенні саме в ці дні знаходились відправлення на його ім'я. Також, позивач вважає , що суб'єкт господарювання не має обов'язку перманентно з'являтись до відділу поштового зв'язку, тим паче, що він як ФО-П має офіційну електрону адресу для листування, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи встановлено , що 19.12.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області відносно ФОП ОСОБА_1 прийнято Вимогу органу ринкового нагляду щодо надання документів №5.1-057/2/10326-24, наступного змісту:
«Головному управлінню Держпродспоживслужби в Харківській області, відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», необхідно здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції, на підставі повідомлення про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, отриману за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду від Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївськавська області від 03.12.2024 №Р-7062-2024. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївськійвській області в ході проведення перевірки характеристик продукції у розповсюджувача: ФО-П ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) - встановлено розповсюдження продукції, а саме: тепловентилятор ТМ «APRO» артикул 899503, модель EPH-30, дата виготовлення 2023., штриховий код 4 824041 055418, країна виробник Китай - на виробі та її пакуванні відсутня інформація про назву та адресу виробника та імпортера, зазначена інформація нанесена з порушенням вимог закону про застосування мов. Згідно наданої розповсюджувачем видаткової накладної від 16.09.2024 №164, постачальником вищезазначеної продукції є ФО-П ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), АДРЕСА_3 . Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію. Для проведення позапланової перевірки характеристик продукції на предмет відстеження походження вищезазначеної продукції, необхідно надати наступні документи/завірені копії: - витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; - документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори, накладні, тощо); - інформацію про наявність (залишки) вищезазначеної продукції; - копії декларацій про відповідність на відповідний вид продукції (за наявності); - документи, які свідчать про звернення вищезазначеного суб'єкта господарювання до вас з вимогою приведення відповідної продукції у відповідність до встановлених вимог; - інформацію про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію. Оскільки на електрообладнанні відсутня інформація про виробника та імпортера, та їх контактні поштові адреси, в разі якщо ви є виробником/імпортером вищезазначеної продукції, Вам необхідно надати наступні документи/завірені копії: - документи щодо визначення є ФО-П ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), АДРЕСА_3 . уповноваженим представником виробника (письмове доручення виробника діяти від його імені стосовно визначених у цьому дорученні завдань); - документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори, накладні, таможенні декларації, тощо); - загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; - документи щодо системи якості чи системи управління якістю; - інформацію про наявність (залишки) вищезазначеної продукції; - копії декларацій про відповідність на відповідний вид продукції; - документи, які свідчать про звернення вищезазначеного суб'єкта господарювання до вас з вимогою приведення відповідної продукції у відповідність до встановлених вимог; - інформацію про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Вищевказані документи Вам необхідно надати протягом десяти робочих днів з дня отримання письмової вимоги органу ринкового нагляду до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, за адресою 61116, м. Харків, проспект Науки, б. 40, 6 поверх або до Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами, за адресою м. Харків, вул. Сумська, буд. 45. Також повідомляємо, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Графік роботи Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області: Пн.-Чт. з 830 до 1715 , Пт. з 830 до 1600 , перерва з 1230 до 1300 . Попередньо узгодити дату та час Ви можете за телефоном (057)700-39-65.»
Вказана вимога направлена на адресу місцезнаходження (реєстрації) позивача, а саме: АДРЕСА_3 , засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується списком згрупованих відправлень від 24.12.2024 № 3 та поштовим конвертом (а.с.63 та 59).
Вказане відправлення не отримано позивачем та повернуто "за закінченням терміну зберігання" від 09.01.2025 року (а.с.60).
18.02.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області відносно ФОП ОСОБА_1 прийнято Вимогу органу ринкового нагляду щодо надання документів № 5.1-057/2/2886-25 , наступного змісту:
« Головному управлінню Держпродспоживслужби в Харківській області, відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», необхідно здійснити за ланцюгом постачання позапланові перевірки характеристик продукції, на підставі повідомлень про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, отриману за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду від Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївськавська області від 03.12.2024 № Р-7062-2024, та повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 29.01.2025 № Р1079-2025. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївськійвській області в ході проведення перевірки характеристик продукції у розповсюджувача: ФО-П ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) - встановлено розповсюдження продукції, а саме: тепловентилятор ТМ «APRO» артикул 899503, модель ЕРН-30, дата виготовлення 2023, штриховий код 4 824041 055418, країна виробник Китай з питань дотримання вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції в частині відповідності вимогам Технічного регламенту низковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1067 та Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015№1077. Згідно наданої розповсюджувачем видаткової накладної від 16.09.2024 №164, постачальником вищезазначеної продукції є ФО-П ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), АДРЕСА_4 . Головним управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській У області в ході проведення перевірки характеристик продукції розповсюджувача: у ФОП ОСОБА_3 АДРЕСА_5 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) - встановлено розповсюдження продукці, а саме: тепловентилятор електричний ТМ "APRO", модель EFN-20, артикул 899502, довжини кабелю 1,1м, 2000 Вт, 230В/50Гц, до 30м2, 170 м3/год., захист 10 20, виготовлено - 2023 рік, штриховий код: 4 820041 055401, виробник: КНР; 2). тепловентилятор спіральний горизонтально-вертикальний ТМ "МЕТЕС", модель FN-12, артикул 700112, потужність обігріву 900/1800 Вт, 220-240V, 50/60Гц, площа обігріву 20м2, штриховий код: 4 820041 054831, виробник: Китай з питань дотримання вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції в частині відповідності вимогам Технічного регламенту низковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 № 1067 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2015 №1077. та Згідно наданої розповсюджувачем видаткової накладної від 01.10.2024 №КТ-0000199, постачальником вищезазначеної продукції є ФО-П ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), АДРЕСА_3 . Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію. Для проведення позапланової перевірки характеристик продукції на предмет відстеження походження вищезазначеної продукції, необхідно надати наступні документи/завірені копії: - витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань; - документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори, накладні, тощо); - інформацію про наявність (залишки) вищезазначеної продукції; копії декларацій про відповідність на відповідний вид продукції (за наявності); y документи, які свідчать про звернення вищезазначеного суб'єкта господарювання до вас з вимогою приведення відповідної продукції відповідність до встановлених вимог; інформацію про приведення продукції у відповідність із встановленими - вимогами. Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію. Оскільки на електрообладнанні відсутня інформація про виробника та імпортера, та їх контактні поштові адреси, в разі якщо ви є виробником/імпортером вищезазначеної продукції, Вам необхідно надати наступні документи/завірені копії: - документи щодо визначення є ФО-П ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) уповноваженим представником виробника (письмове доручення виробника діяти від його імені стосовно визначених у цьому дорученні завдань); - документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори, накладні, таможні декларації, тощо); загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; - документи щодо системи якості чи системи управління якістю; інформацію про наявність (залишки) вищезазначеної продукції; - копії декларацій про відповідність на відповідний вид продукції; - документи, які свідчать про звернення вищезазначеного суб'єкта господарювання до вас з вимогою приведення відповідної продукції відповідність до встановлених вимог; y інформацію про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Вам необхідно надати документи в строк з 03.03.2025 по 05.03.2025 до Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, за адресою м. Харків, вул. Сумська, б. 45 або надіслати вищезазначені документи засобами поштового зв'язку на адресу: 61116, м. Харків, проспект Науки, б. 40, 6 поверх. Також повідомляємо, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Графік роботи Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області: Пн.-Чт. з 830 до 1715, Пт. з 830 до 1600, перерва з 1230 до 1300. Попередньо узгодити дату та час Ви можете за телефоном (057)700-39-65.».
Вказана вимога направлена на адресу місцезнаходження (реєстрації) позивача, а саме: АДРЕСА_3 , засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується списком згрупованих відправлень від 18.02.2025 № 1 та поштовим конвертом (а.с.66 та 57).
Вказане відправлення не отримано позивачем та повернуто "за закінченням терміну зберігання" від 06.03.2025 року (а.с.58).
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу підприємця: місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).
Також суд зазначає, що діюче законодавство не зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснювати заходи для з'ясування причин невручення повідомлення, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка і т.д.) щодо вручення повідомлення (вимоги).
При цьому , з матеріалів справи встановлено , що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області додатково 18.02.2025 року о 10 год. 17 хв. з офіційної пошти Головного управління в формі електронного листа № 5.1-057/2/2886 від 18.02.2025 на офіційну електронну адресу ФОП ОСОБА_1 направлено Вимогу органу ринкового нагляду щодо надання документів № 5.1-057/2/2886-25 віл 18.02.2025 , що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.69).
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 року по справі №820/6755/16 сформував такий висновок щодо застосування норм права, який в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин:
"відповідач вжив усіх залежних від нього дій для належного інформування позивача про прийняті щодо нього рішення. Фактичне неотримання цих рішень адресатом з причин, які не залежать від відправника, не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення".
Також, у постанові від 20.10.2020 року по справі №140/30/20 Верховний Суд вказав на те, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Неотримання позивачем повідомлення у відділенні Укрпошти не може ставитись у вину відповідачу, оскільки відносини між оператором поштового зв'язку, який забезпечує доставку відповідного відправлення, та адресатом такого відправлення перебувають поза контролем відправника. При цьому добросовісна поведінка суб'єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Такий підхід до означених обставин є сталим у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 14.12.2023 у справі №280/1426/20, від 21.12.2023 у справі 560/11763/22, від 23.01.2020 у справі № 922/1124/18, від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249- 10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-6).
Також, відповідно до приписів статті 128 ГПК України громадянин-підприємець зобов'язаний, крім іншого, повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах; додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством.
Жодних зауважень щодо надіслання поштової кореспонденції контролюючим органом за неправильною адресою від позивача не надходило.
Необхідно зазначити, що обов'язку контролюючого органу завчасно направити позивачу вимогу про надання документів та повідомлення про намір проведення перевірки кореспондує обов'язок позивача добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень від контролюючих органів.
Відповідач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на повідомлення позивача про необхідність надання документів та про намір проведення перевірки.
В свою чергу, позивачем не надано доказів того, що він фактично перебував за іншою адресою.
Необізнаність позивача щодо вимоги через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
Єдиною обставиною, що уможливлює поведінку, яка зводиться до ненадання на вимогу затребуваних документів та невчинення визначених дій, може бути лише існування у вимозі таких недоліків, які об'єктивно та поза розумним сумнівом позбавляють можливості її виконати (наприклад, відсутність підстав для формування вимоги, недостатня конкретність вимоги, несвоєчасність направлення та отримання вимоги).
Разом з тим, законодавством не передбачено можливість формування таких вимог виключно в межах процедури перевірки, такі вимоги можуть передувати рішенню про призначення перевірки, що буде прийнято саме на підставі обставин, встановлених шляхом направлення вимоги та отримання відповіді на неї разом з відповідними матеріалами та поясненнями по суті.
Крім того, в цьому випадку процедура перевірки не була призначена станом на дату формування вимоги, у зв'язку з чим не існувало і підстав для долучення до вимоги відповідних наказу та направлень.
Також, в даному випадку йшла мова саме про необхідність надання позивачем певних документів, а не навпаки.
За таких обставин, суд робить висновок, що направлені позивачу вимоги, оформлені та викладені згідно з вимогами законодавства, отже, правомірних підстав чи об'єктивних перешкод для їх невиконання не існувало, у зв'язку з чим вони підлягали виконанню у повному обсязі.
Поведінка позивача в цій справі свідчить, що він не виконав встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, що свідчить про створення перешкоди в проведенні перевірки характеристик продукції та невиконані встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд
Така поведінка є підставою для відповідальності, згідно з пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI.
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі, зокрема, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо пропорційності заходів ринкового нагляду слід зазначити, що пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону №2735-VI не містить діапазону штрафної санкції, вона передбачена виключно у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як наслідок, відповідач не має жодних правових підстав виходячи з будь-яких засад, в т.ч. пропорційності, змінювати розмір штрафної санкції, яка є абсолютно визначеною і не передбачає дискреції для суб'єкта застосування санкції.
В цій справі йдеться про безпечність продукції, яку позивач імпортував та випустив на внутрішній ринок, а в подальшому з формальних підстав не надав документів щодо безпечності такої продукції на запит уповноваженого органу.
Тобто, в спірних правовідносинах позивач вчинив саме ті дії, які малися на увазі законодавцем як підстава для відповідальності через їх значущість та небезпечність для суспільних відносин.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова від 25.03.2025 р № 5.0-14-11 про накладення штрафу у розмірі 170 000 грн. прийнята відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для її скасування.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 по справі № 520/8441/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий