14 січня 2026 р. Справа № 520/5725/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/5725/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко Нова"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко Нова" (далі - позивач, ТОВ "Компанія Еко Нова") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, контролюючий орган, апелянт), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164773/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 1 від 06.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 06.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164774/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА» № 2 від 13.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 13.02.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА»;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164772/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА» № 4 від 14.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 14.02.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА»;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164771/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА» № 5 від 15.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 15.02.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА»;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164780/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА» № 6 від 16.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 16.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164775/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 7 від 19.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 19.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164777/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 10 від 20.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 20.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164776/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 12 від 21.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 21.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164778/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 14 від 22.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 22.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164779/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 15 від 26.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 26.02.2024 року, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164781/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 16 від 28.02.2024;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 28.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова".
Харківський окружний адміністративний суд, рішенням від 01 вересня 2025 року, позов ТОВ "Компанія Еко Нова" задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164773/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 1 від 06.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 06.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164774/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА» № 2 від 13.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 13.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164772/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА» № 4 від 14.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 14.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164771/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 5 від 15.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 15.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164780/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 6 від 16.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 16.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164775/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 7 від 19.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 19.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164777/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 10 від 20.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 20.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164776/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 12 від 21.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 21.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164778/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 14 від 22.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 22.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164779/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 15 від 26.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 26.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова";
Визнав протиправним та скасував рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 № 12164781/39523548 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Компанія Еко Нова" № 16 від 28.02.2024;
Зобов'язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 28.02.2024, складену ТОВ "Компанія Еко Нова".
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ "Компанія Еко Нова" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13323,20 грн.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ "Компанія Еко Нова" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 13323,20 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції рішення ГУ ДПС у Харківській області, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Стверджує, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 520/5725/25 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 6, 72, 73, ч. 2 ст. 74, 75, ч. 1 ст. 77, ч. 1, ст. 90, ст. 159, ч. 1-3, 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказує, що позивачу запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, а саме: первинних документів щодо транспортування продукції та складських документів. Однак, на вказані повідомлення платником податку частково не було надано первинних документів щодо постачання товарів. Зауважимо, що в своїх Повідомленнях Комісія ГУ ДПС у Харківській області запропонувала Позивачу надати вичерпний перелік документів. Однак, частково первинні документи надано не було.
Також вказав апелянт на дискреційність повноважень ДПС України у питаннях реєстрації податкових накладних.
Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на неї, у якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Вказав на необґрунтованість та безпідставність доводів податкового органу.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
ТОВ «КОМПАНІЯ ЕКО НОВА» в процесі здійснення господарської діяльності відповідно до вимог п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України було складено в електронній формі податкові накладні № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024 року, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024, які направлено через електронний кабінет платника податків на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з отриманими квитанціями №9045941875 від 01.03.2024, №9047313454 від 04.03.2024, №9045784829 від 01.03.2024, №9045774762 від 01.03.2024, №9060703738 від 15.03.2024, №9059582440 від 14.03.2024, №9059574917 від 14.03.2024, №9059622985 від 14.03.2024, №9059611380 від 14.03.2024, № 9060678356 від 15.03.2024 та № 9060667449 від 15.03.2024 зазначені податкові накладні прийняті, їх реєстрація зупинена з посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платнику податку. Також запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.
У зв'язку з наведеним позивачем було направлено повідомлення № 2 від 21.11.2024 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та відповідні документи, які підтвердження інформацію, зазначену у податкових накладних та наявність підстав для реєстрації податкових накладних № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024.
Після отримання додаткових пояснень відповідач направив позивачу повідомлення від 27.11.2024 №12164773/39523548, №12164774/39523548, №12164772/39523548, №12164771/39523548, № 12164780/39523548, № 12164775/39523548, №12164777/39523548, №12164776/39523548, № 12164778/39523548, № 12164779/39523548, №12164781/39523548, про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем було направлено повідомлення № 2/1 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024.
Проте, оскаржуваними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних від 06.12.2024 №12164773/39523548, № 12164774/39523548, № 12164772/39523548, № 12164771/39523548, № 12164780/39523548, № 12164775/39523548, № 12164777/39523548, № 12164776/39523548, № 12164778/39523548, № 12164779/39523548, № 12164781/39523548 було відмовлено у реєстрації поданих податкових накладних. Рішення мотивовані ненаданням/ частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу не було жодних законних та обґрунтованих підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024, а належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
До критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість пунктом 8 віднесено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС..
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі-Порядок №520).
Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. При цьому у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку або операція, та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
За змістом пункту 5 Порядку №520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції. Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого: отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису; постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу; отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів..
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування /пункт 6 Порядку № 520/.
Відповідно до пунктів 9 - 11 Порядку № 520, у редакції, чинній з 14.07.2023 - на момент розгляду документів позивача, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
З тексту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024 слідує, що підставою для зупинення реєстрації цих податкових накладних стала їх відповідність позивача вимогам пункту п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D» та «Р».
Перелік документів, необхідний для розблокування податкової накладної податковим органом не наведений.
Доказів на підтвердження інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідачі до суду не надали.
Колегія суддів зазначає, що станом на момент зупинення реєстрації податкових накладних було чинним рішення про відповідність позивача п. 8 критеріям ризиковості платника податків, яке було визнано протиправним та скасовано у судовому порядку .
У зв'язку з зупиненням реєстрації спірних податкових накладних, позивач надав до податкового органу пояснення, в яких надав ґрунтовні пояснення щодо спірних операцій та надав підтверджуючі документи, зокрема договори: поставки, суборенди приміщень; платіжні інструкції, видаткові накладні тощо.
Податковий орган надіслав позивачеві повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень від 27.11.2024 №12164773/39523548, №12164774/39523548, №12164772/39523548, №12164771/39523548, № 12164780/39523548, № 12164775/39523548, №12164777/39523548, №12164776/39523548, № 12164778/39523548, № 12164779/39523548, №12164781/39523548, в якому вказав про необхідність подання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, а саме “первинних документів щодо постачання товарів», у графі додаткова інформація відсутні будь-які відомості щодо подання конкретних документів.
При цьому всупереч вимогам форми повідомлення відповідачем не вказано яких конкретно документів йому не вистачає для ухвалення рішення про реєстрацію податкових накладних.
Позивачем надані додаткові документи: видаткові накладні та акти прийому-передачі товарів.
При цьому у спірних рішеннях від 06.12.2024 №12164773/39523548, № 12164774/39523548, № 12164772/39523548, № 12164771/39523548, № 12164780/39523548, № 12164775/39523548, № 12164777/39523548, № 12164776/39523548, № 12164778/39523548, № 12164779/39523548, № 12164781/39523548 контролюючий орган відмовляє у реєстрації податкових накладних № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024 з огляду на ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь, а у графі додаткова інформація відсутні будь-які відомості щодо подання конкретних документів.
Отже, колегія суддів вважає безпідставним твердження податкового органу про неподання позивачем документів, оскільки відповідач не вказав які конкретно документи не були надані, навіть у спосіб підкреслення типу такого документа.
Отже позивач у письмових поясненнях податковому органу сформував відповідну інформацію та подав відповідні документи, які підтверджують правомірність складання податкових накладних № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024, які були ретельно досліджені судом апеляційної інстанції.
Твердження апелянта про неподання позивачем то первинних документів щодо постачання товарів є хибним та спростовується наданими позивачем документами, крім того. Колегія суддів зауважує на тому, що апелянт навіть в апеляційній скарзі не наводить документів, які нібито не надав позивач.
Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17, суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування. У зв'язку з цим адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання» свого рішення).
Також суд акцентує увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.
При цьому колегія суддів зазначає, що реальність або нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами може бути перевірена контролюючим органом виключно під час проведення документальної перевірки позивача та його контрагентів, а відтак до предмету доказування у цій справі не належать обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарських операцій.
Питання реальності/нереальності господарських операцій повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі № 500/2237/20.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та, як наслідок, наявність підстав для скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області від 06.12.2024 №12164773/39523548, № 12164774/39523548, № 12164772/39523548, № 12164771/39523548, № 12164780/39523548, № 12164775/39523548, № 12164777/39523548, № 12164776/39523548, № 12164778/39523548, № 12164779/39523548, № 12164781/39523548 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024.
Стосовно покликання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у низці його постанов, колегія суддів зауважує на таке.
Надаючи оцінку можливості застосування наведених позицій Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналіз вказаної норми свідчить, що врахуванню підлягають висновки Верховного Суду лише щодо застосування конкретних норм права.
Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Так, предметом розгляду у справах № 809/117/13-а, № 815/3666/16, № 815/24/17 та інших, на які безпідставно посилається апелянт, була правомірність винесення податковими органами податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами проведених податкових перевірок та жодним чином не стосуються процедури реєстрації податкових накладних, відтак у цих справах не може бути висновків щодо застосування конкретних норм права застосованих при розгляді цієї справи.
Посилання апелянта на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 12.02.2024 у справ № 520/5563/23 та від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23, колегія суддів зазначає таке.
Наведені позивачем висновки Верховного Суду є висновком за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та не стосується порядку застосування певних норм права, що мали би враховуватись судами попередніх інстанцій при розгляді аналогічних спорів.
Більш того, висновки Верховного Суду викладені у постанові від 12.02.2024 у справ № 520/5563/23 та від 02.07.2024 у справі № 440/5004/23 зроблені при застосуванні порядку 3 %») в іншій редакції.
Інші висновки Верховного Суду, викладені у його постановах, на які посилається апелянт так само не мають висновків про застосування конкретних норм права, застосовних у цій справі.
Стосовно доводів апелента про обрання судом першої інстанції неправильного способу захисту та наявності у податкового органу дискреції у питаннях реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає таке.
Як встановлено пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, “ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
Згідно з п. 7) ч. 1 ст. 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:
1) дискреційне повноваження передбачено законом;
2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;
3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;
4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов'язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом обрано відповідність податкових накладних № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024 критеріям ризиковості платника податку, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 1 від 06.02.2024, № 2 від 13.02.2024, № 4 від 14.02.2024, № 5 від 15.02.2024, № 6 від 16.02.2024, № 7 від 19.02.2024 року, № 10 від 20.02.2024, № 12 від 21.02.2024, № 14 від 22.02.2024, № 15 від 26.02.2024, № 16 від 28.02.2024, складені позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання.
З урахування вище зазначеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної інстанції є безпідставними та необґрунтованими, а отже, вимоги апеляційної інстанції не підлягають задоволенню.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року по справі №520/5725/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк