13 січня 2026 р. Справа № 520/2574/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року (ухвалене суддею Полях Н.А.) в справі № 520/2574/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, у якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 23.08.2024 р. про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 р. «Про громадянство України» та Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, від 20.11.2003 р. ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 р. задоволено адміністративний позов.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: Закону України "Про громадянство України", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач зазначив, що у позивача відсутній документ, що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в Україні, що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди, у зв'язку з чим суд першої інстанції, не оцінив належним чином доводи відповідача стосовно порушення позивачем обов'язку подати повний пакет документів, необхідних для набуття громадянства України, визначеною нормами міжнародної Угоди.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув громадянство України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України «Про громадянство України» та 17.02.2023 р. року йому оформлено довідку №16835 про реєстрацію особи громадянином України.
На підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_1 , 06.03.2023 р. органом 6357 оформлено паспорт громадянина України № НОМЕР_1 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . 04.04.2023 р. органом 2601 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .
На виконання вимог п. 2.6 Порядку реалізації Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобіганням випадкам без громадянства та подвійного громадянства, затвердженого наказом МВС, МЗС України від 22.10.2014 №1119/430, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2024 р. за №1406/26183 (Порядок реалізації Угоди) 07.06.2023 р. за вихідним № 6301.6.2-10332/63.3-23 паспорт громадянина Киргизької Республіки N НОМЕР_4 , виданий 16.08.2018 р. МКК НОМЕР_5 та паспорт громадянина Киргизької Республіки № НОМЕР_6 , виданий 28.04.2015 р. Державною реєстраційною службою на ім'я ОСОБА_1 було надіслано до ДКС МЗС України для надсилання дипломатичними каналами для подальшого оформлення припинення ОСОБА_1 громадянства Киргизької Республіки відповідно до частини 3 статті 2 Угоди.
31.07.2024 р. до ГУ ДМС у Харківській області з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України за № 6.4/2887-24 надійшов лист для вжиття заходів відповідно до вимог законодавства України про громадянство стосовно ОСОБА_1 .
За результатами повторної перевірки, рішенням від 23.08.2024 р. було відмінено рішення ГУ ДМС у Харківській області від 17.02.2023 р. про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до п. 10 ст. 6 Закону та Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобіганням випадкам без громадянства та подвійного громадянства від 28.01.2003 р., ратифікованої Законом України від 20.11.2003 р. № 1319-IV у зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 відсутній документ, що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в України, що надавало заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди та останнім не виконано п. 1.5 Розділу І Порядку реалізації Угоди.
Повідомлення про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано 23.08.2024 р. за №6301.7-14098/63.2-24 електронною системою СЕД «Мегаполіс» та надіслано засобами поштового зв'язку.
За даними ІП «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України паспорт громадянина України № НОМЕР_1 та паспорти громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недійсними, такими що підлягають вилученню та знищенню.
Статус недійсності зазначених документів відображено у відкритому доступі на сайті Державної міграційної служби в електронному сервісі «Перевірка недійсних документів».
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 23.08.2024 р. про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 23.08.2024 р. про відміну рішення ГУ ДМС у Харківській області про оформлення набуття громадянства України відповідно до п. 10 ст. 6 Закону України від 18.01.2001 р. «Про громадянство України» та Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, від 20.11.2003 р. ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" від 18.01.2001 р. №2235-III (в подальшому - Закон №2235-III).
Стаття 1 Закону №2235-III визначає, що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.
Питання громадянства України регулюються Конституцією України, цим Законом, міжнародними договорами України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору (ст. 4 Закону №2235-III).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону №2235-III, громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Статтею 6 Закону №2235-III визначено, що підстави набуття громадянства України, зокрема громадянство України набувається: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування; влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №2235-III, іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Відповідно до ст. 1 Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобігання випадкам без громадянства та подвійного громадянства від 28.01.2003 р., ратифікованої Законом України від 20.11.2003 р. № 1319-IV, кожна Договірна Сторона надасть громадянам іншої Договірної Сторони, які постійно проживають на законних підставах на її території, право на спрощений порядок набуття громадянства за наявності однієї з таких умов: а) якщо заявник або хоча б один з його батьків (усиновителів або удочерителів), дід чи баба народилися або постійно на законних підставах проживали на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; б) за наявності у заявника хоча б одного з близьких родичів: чоловіка (дружини), одного з батьків (усиновителів або удочерителів), дитини (у тому числі усиновленої, або удочереної), сестри, брата, діда чи баби, онука (онуки), які постійно проживають на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається, і є її громадянами.
Дія положень частини першої цієї статті не поширюється на осіб, які: а) вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, чи вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особи; б) засуджені до позбавлення волі - до зняття судимості; в) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочини на території однієї з Договірних Сторін, або третьої держави; г) перебувають у громадянстві інших держав.
Згідно з пунктом 1 статті 2 Угоди для зміни громадянства громадянин однієї Договірної Сторони подає за місцем постійного проживання до компетентних органів іншої Договірної Сторони: заяву-анкету; три фотокартки; документ, що підтверджує наявність однієї з умов, передбачених у статті 1 цієї Угоди; документ, що підтверджує постійне проживання на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянство якої набувається; копію одного з документів, який відповідно до національного законодавства Договірної Сторони, громадянство якої припиняється, підтверджує належність до її громадянства.
Положеннями пунктів 3-5 статті 2 Угоди передбачено, що протягом десяти днів після оформлення набуття особою нового громадянства компетентні органи Договірної Сторони, громадянство якої набуто, видають особі документ, що підтверджує набуте громадянство, вилучають документ, який підтверджує громадянство, що припиняється, і надсилають цей документ по дипломатичних каналах Договірній Стороні, громадянство якої припиняється, разом з повідомленням про факт оформлення набуття громадянства із зазначенням його дати.
Протягом двох місяців після одержання повідомлення про оформлення набуття особою нового громадянства Договірна Сторона, громадянство якої припиняється, оформлює припинення громадянства і повідомляє про це Договірну Сторону, громадянство якої набуто. Дата оформлення набуття громадянства однієї з Договірних Сторін буде датою припинення громадянства іншої Договірної Сторони.
Відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про імміграцію" рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.
Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно особи, яка на момент прийняття такого рішення була неповнолітньою, недієздатною, крім випадків подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх і належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, чи невиконання взятого зобов'язання.
Вищевказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 07.09.2023 р. в справі №160/9719/22, які враховуються судом апеляційної інстанції у відповідності до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215 (в подальшому - Порядок № 215).
Відповідно до п. 88 Порядку № 215, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
Пунктом 96 Порядку № 215 передбачено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.
Згідно з п. 97 Порядку № 215, рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
Спір у даній справі виник у зв'язку із прийняттям Головним управлінням ДМС в Харківській області рішення про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 .
Судовим розглядом встановлено, що 16.01.2023 р. до Головного управління ДМС в Харківській області надійшла заява-анкета №6301.6.2-11/6-23 від позивача про набуття громадянства України, відповідно до Угоди між Україною і Киргизькою Республікою про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, і запобіганням випадкам без громадянства та подвійного громадянства від 28.01.2003 р., ратифікованої Законом України від 20.11.2003 р. № 1319-IV, з подальшим припиненням компетентними органами громадянства Киргизької Республіки.
Для набуття громадянства України ОСОБА_1 надав: на підтвердження своєї належності до громадянства Киргизької Республіки - паспорт громадянина Киргизької Республіки НОМЕР_7 , виданий 28.04.2015 р. Державною реєстраційною службою Киргизької Республіки, дійсний до 28.04.2025 р., в якому наявна відмітка Посольства Киргизької Республіки в Україні про взяття на консульський облік; на підтвердження постійного на законних підставах проживання в Україні адресна довідка про зняття з реєстраційного обліку; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_8 , видане 06.01.2023 р. Салтівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис №07); паспорт громадянина України НОМЕР_9 , виданий Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області від 25.12.1998 р., на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; довідку про притягнення особи до кримінальної відповідальності, про наявність або відсутність у особи судимості на території Киргизької Республіки, відповідно до якої ОСОБА_1 не має судимості на території Киргизької Республіки; довідку, видану ОСОБА_1 про те, що він дійсно перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 19.10.2010 р.; нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_3 про те, що він дає згоду на реєстрацію проживання, громадянина Киргизької Республіки - ОСОБА_1 у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
17.02.2023 р. Головним управлінням ДМС України в Харківській області прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , згідно з п. 10 ст. 6 Закону України «Про громадянство України» та відповідно до Угоди.
Позивачу оформлена довідка №16835 про реєстрацію особи громадянином України.
На підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.03.2023 р. оформлений паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий ВОД №3 УПГПРЕ ГУ ДМС у Харківській області, та паспорти громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_3 від 04.04.2023 р., виданий органом 2601; серії НОМЕР_2 від 06.03.2023 р., виданий органом 6357.
На виконання вимог п. 2.6 Порядку реалізації Угоди, 07.06.2023 р. за вихідним №6301.6.2-10332/63.3-23 паспорти громадянина Киргизької Республіки на ім'я ОСОБА_1 : НОМЕР_6 від 28.04.2015 р.; НОМЕР_10 від 16.08.2018 р. були надіслані до ДКС МЗС України для Посольства Киргизької Республіки в Україні, з метою подальшого направлення дипломатичними каналами для оформлення припинення ОСОБА_1 громадянства Киргизької Республіки відповідно до частини 3 статті 2 Угоди.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на час оформлення набуття громадянства України позивачу, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області не вбачало відсутність документу, що підтверджує факт його постійного проживання в Україні на законних підставах.
В подальшому рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 23.08.2024 р. було відмінено рішення ГУ ДМС у Харківській області від 17.02.2023 р. про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , відповідно до п. 10 ст. 6 Закону №2235-III, яке обґрунтовано ти, що позивачем не виконано п. 1.5 Розділу І Порядку реалізації Угоди між Україною і Киргизькою Республікою від 20.11.2003 р. про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, і громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, затвердженого Наказом МВС, МЗС України 22 жовтня 2014 року №1119/430 та за результатом повторної перевірки було виявлено, що у ОСОБА_1 відсутній документ, що підтверджує факт його постійного на законних підставах проживання в України, що надає заявнику право в спрощеному порядку набути громадянство України відповідно до Угоди.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями пункту 1.5 Порядку реалізації Угоди передбачено, що постійне на законних підставах проживання особи в Україні підтверджується одним з таких документів: посвідкою на постійне проживання до паспорта громадянина Киргизької Республіки, виданою згідно із Законом України "Про імміграцію"; паспортом громадянина Киргизької Республіки, зареєстрованим на території України (за умови наявності в цьому паспорті відмітки про надання дозволу на виїзд в Україну на постійне проживання).
Судовим розглядом встановлено, що до заяви для набуття громадянства України позивачем подано, зокрема, на підтвердження своєї належності до громадянства Киргизької Республіки - паспорт громадянина Киргизької Республіки НОМЕР_7 , виданий 28.04.2015 р. Державною реєстраційною службою Киргизької Республіки, який дійсний до 28.04.2025 р., та в якому наявна відмітка Посольства Киргизької Республіки в Україні про взяття на консульський облік; адресний листок вибуття на постійне проживання до України.
Також, в матеріалах справи міститься лист від 10.10.2022, який надійшов з міжрегіонального відділу 04-04 Департаменту реєстрації населення Міністерства цифрового розвитку Киргизької Республіки, в якому зазначено, що при оформлені дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни, в тому числі до України, відмітка про це в закордонний паспорт не проставляється. Водночас, наявність адресного листа вибуття з відміткою про зняття особи з реєстраційного обліку на постійне проживання в Україну та відмітки Посольства Киргизької Республіки в Україні про взяття на консульський облік є підтвердженням оформлення дозволу виїзду на постійне проживання в Україну".
З огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що на час ухвалення рішення від 17.02.2023 р. про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 відповідачу доведено, що при оформлені дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни відмітка про це в закордонний паспорт громадянина Киргизької Республіки не проставляється компетентними органами цієї країни.
На підтвердження оформлення дозволу на виїзд на постійне проживання в інші країни компетентні органи видають адресний лист вибуття з відміткою про зняття особи з реєстраційного обліку на постійне проживання в Україну та відмітки Посольства Киргизької Республіки в Україні про взяття на консульський облік є підтвердженням оформлення дозволу виїзду на постійне проживання в Україну.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про громадянство України", рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Тобто, підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, відповідно до ст. 21 Закону України "Про громадянство України", можуть бути протиправні дії особи, яка звернулась за оформленням набуття громадянства, зокрема обман, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на момент звернення позивача із заявою про набуття громадянства України відповідно до Порядку реалізації Угоди між Україною та Киргизькою Республікою від 20.11.2003 р. про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизькій Республіці, та громадянами Киргизької Республіки, які постійно проживають в Україні, жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом не встановлено.
Приймаючи 17.02.2023 року рішення про набуття позивачем громадянства України відповідачем перевірено відповідність оформлення документів з питань громадянства вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує набуття особою громадянства України, підстав для відмови в набутті позивачем громадянства України, зокрема, недійсності чи нечинності наданих документів виявлено не було, також не виявлено надання позивачем неправдивих відомостей або фальшивих документів, не виявлено суттєвого факту, за наявності якого позивач не може набути громадянство України.
Верховний Суд у постанові від 14.09.2023 р. в справі № 420/3727/22 зазначив, що "Судами попередніх інстанцій також установлено, що на момент звернення позивача із відповідною заявою, жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом встановлено не було, і доказів протилежного не надано. Отже, оскільки доказів набуття позивачем громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів суб'єктом владних повноважень не надано, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що відповідач скасував своє рішення про оформлення набуття громадянства України за відсутності правових підстав.".
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки при прийнятті рішення про набуття позивачем громадянства України та документування паспортом громадянина України, посадові особи ГУДМС України в Харківській області проводили перевірку, зокрема, недійсності та не чинності наданих документів не виявили, позивач на час подання заяви про набуття громадянства України, знаходився на території України на законних підставах.
Разом з тим, обов'язок доказування або виправлення помилок та недоліків (у випадку якщо такі мали місце) покладається виключно на державний орган, що приймав рішення, та ні в якому разі не є підставою для обмеження у правах та свободах, або незаконному позбавленню громадянства України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2099 р. № 7-рп/2009 висловив правову позицію, відповідно до якої, рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Отже, оскільки доказів набуття позивачем громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів суб'єктом владних повноважень не надано, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головне управління ДМС в Харківській області прийняло рішення від 23.08.2024 р. про відміну рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за відсутності правових підстав.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги відповідача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006 р.; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010 р.; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 р., п. 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 в справі № 520/2574/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич