Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.
14 січня 2026 р. Справа № 520/17809/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.08.25 по справі № 520/17809/25
за позовом ОСОБА_1
до 12 Регіональної військово-лікарської комісії , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (Відповідач-1), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (Відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 05.12.2024 року № 5845/31;
- зобов'язати 12 Регіональну військово-лікарську комісію прийняти постанову, якою затвердити постанову позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену свідоцтвом про хворобу № 1/6566;
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 05.12.2024;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України прийняти постанову, якою затвердити постанову позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену свідоцтвом про хворобу № 1/6566.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що 12 Регіональна військово-лікарська комісія та Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України не мали підстав не затверджувати рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про непридатність заявника до військової служби у формі свідоцтва про хворобу від 05.12.2024р. №1/6566, проте вдавшись до порушення процедури медичного огляду військовозобов'язаного вчинили протиправну відмову.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 року позов - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідь ЦВКЛ, оформлена листом № 598/4/10820 від 01.05.2025 не містить жодної оцінки відповідних спеціалістів Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, щодо спростування або не спростування наданих ОСОБА_1 документів та наведених у заяві аргументів щодо порушення процедури огляду 12 РВЛК та, як наслідок, протиправності вказаної постанови, що свідчить про неналежний розгляд заяви та самоусунення ЦВЛК від вирішення порушеного позивачем питання по суті, оскільки отримавши його заяву про перегляд та скасування постанови 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 05.12.2024 № 5845/31, відповідач-2 - Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, до компетенції якого належить вирішення питання щодо розгляду, перегляду, скасовування, відміни, затвердження, не затвердження, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК) Збройних Сил України, повинен був прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті. Натомість, заява ОСОБА_1 Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України по суті не розглядалася, а відповідачем-2 за результатами такого розгляду підписано та направлено заявнику лист №№ 598/4/10820 від 01.05.2025.
Відтак, відсутність належним чином оформленої постанови Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України про перегляд рішення 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 05.12.2024 № 5845/31, свідчить про те, що відповідач-2 не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за Законом, в той час, як у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Позивач наголошує, що відсутність належним чином оформленого рішення про перегляд або скасування постанови 12 Регіональної ВЛК, або мотивованої відмови в такому перегляді або скасуванні, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, що суперечить пункту 2.2 глави 2 Розділу І Положення № 402.
Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що відмова у затверджені рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність заявника до військової служби у формі свідоцтва про хворобу від 05.12.2024р. №1/6566 є правомірною та обгрунтованою, зумовлена обсягом медичних документів та власною поведінкою військовозобов'язаного.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_4 ; належить до громадянства України; документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 при КП « 4-та МЛК ПМР ім. Л.Куроєдова» від 20.06.2024р. на підставі ст.30б та 31б графи ІІ Розладу хвороб (діагнох Дегенеративна міопія високого ступеню обох очей (Н44). Амбліопія середнього ступеню обох очей (Н53)) заявник визнаний придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВННЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. (т.1 а.с.13).
Придатність заявника до військової служби за критерієм стан зору підтверджується також і карткою обстеження. (т.1 а.с.15-16).
Згідно з висновком лікаря - офтальмолога ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.07.2024р. №7/3992 заявник за тими ж самими діагнозами, що відображені у довідці Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 при КП « 4-та МЛК ПМР ім. Л.Куроєдова» від 20.06.2024р. визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.
При цьому, у висновку лікаря - офтальмолога ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 від 29.07.2024р. №7/3992 указано, що заявник хворіє з дитинства.
Разом із тим, матеріали справи не містять жодних доказів подання заявником у межах спірних правовідносин до органів військово-медичної експертизи відповідних медичних документів про існування відображених у довідці Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 при КП « 4-та МЛК ПМР ім. Л.Куроєдова» від 20.06.2024р. хвороб саме з дитинства.
Рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність заявника до військової служби була оформлена свідоцтвом про хворобу від 05.12.2024р. №1/6566. (т.1 а.с.28-29).
За наслідками перегляду рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність заявника до військової служби у формі свідоцтва про хворобу від 05.12.2024р. №1/6566 суб'єктом владних повноважень - Відповідачем №1 було вчинено управлінське волевиявлення у вигляді - не затвердження.
За викладеними у поданому Відповідачем №1 відзиві на позов доводами, під час аналізу наданої медичної документації у посадових осіб НОМЕР_2 РВЛК виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності зазначених у ній медичних даних стосовно ОСОБА_2 , у зв'язку з чим було прийнято рішення про проведення контрольного медичного огляду.
Листом 12 РВЛК від 26.11.2024 № 1189/5769 позивача було викликано на проходження контрольного медичного огляду, призначеного на 05.12.2024.
Під час зазначеного огляду представниками 12 РВЛК було запропоновано позивачу пройти обстеження з визначенням рефракції за умов циклоплегії. Однак ОСОБА_3 від проходження відповідного обстеження відмовився, що унеможливило прийняття обґрунтованого та неупередженого рішення щодо його придатності до військової служби.
Факт відмови від проходження обстеження підтверджується особистою заявою позивача від 05.12.2024, адресованою начальнику 12 РВЛК полковнику медичної служби ОСОБА_4 .
Враховуючи результати вивчення поданої медичної документації, а також обставини, що склалися під час контрольного медичного огляду, 12 РВЛК було ухвалено постанову від 05.12.2024 № 5845/31, відповідно до якої: - Керуючись підпунктом 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зі змінами, (далі - Положення), військовозобов'язаний ОСОБА_5 1987 р.н. був викликаний на контрольний медичний огляд до 12 Регіональної військово-лікарської комісії; - Відповідно до вимог статті 30 Положення - з метою визначення ступеня придатності рефракція визначається за умов циклоплегії; - Під час контрольного огляду від запропонованого обстеження в умовах циклоплегії (прийом препаратів для розширення зіниць) військовозобов'язаний категорично відмовився; - Стаття 30-а не підтверджена та винесена необґрунтовано, під час медичного огляду не було виконана рекракція в умовах циклоплегії; - Медична документація повертається без опрацювання.
Управлінське волевиявлення Відповідача №1 з приводу не затвердження рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність заявника до військової служби у формі свідоцтва про хворобу від 05.12.2024р. №1/6566 було оскаржено заявником до Центральної військово-лікарської комісії.
Згідно з листом Відповідача №2 за означеним зверненням заявника було вчинено відмову, умотивовану правомірністю управлінського волевиявлення Відповідача №1 з приводу не затвердження рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність заявника до військової служби у формі свідоцтва про хворобу від 05.12.2024р. №1/6566
Стверджуючи про вчинення суб'єктами владних повноважень (і Відповідачем №1, і Відповідачем №2) протиправних управлінських волевиявлень у формі відмови у затвердженні рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність заявника до військової служби у формі свідоцтва про хворобу від 05.12.2024р. №1/6566, заявник ініціював даний спір, заявивши вимоги про скасування рішення 12 Регіональної військово-лікарської комісії (Відповідач №1), про визнання протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії (Відповідач №2), про спонукання суб»єктів владних повноважень до вчинення конкретного управлінського волевиявлення у формі затвердженні рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність заявника до військової служби у формі свідоцтва про хворобу від 05.12.2024р. №1/6566.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що органи військово-лікарської експертизи є незалежними, самостійними, окремими державними колегіальними органами, (владна управлінська компетенція яких не перетинається із обсягом повноважень ані органів військового управління - територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки районного чи регіонального рівня), ані інших військових формувань чи органів військового управління і котрі наділені законодавцем виключною компетенцією на вчинення управлінських волевиявлень з приводу визначення придатності громадянина за станом здоров'я на момент проведення конкретного медичного огляду до військової служби.
Матеріали справи не містять жодних доказів правомірності вчиненої заявником відмови від проведення Відповідачем №1 відповідної медичної процедури.
Доказів порушення Відповідачем №1 або Відповідачем №2 процедури реалізації владних управлінських повноважень у межах спірних правовідносин матеріали справи не містять.
Всі докази заявника фактично зводяться до незгоди із наміром Відповідача №1 створити умови для проведення об»єктивного, неупередженого, всебічного медичного огляду без жодних ознак втручання у права заявника за ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
В силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ).
Згідно з статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (частина восьма статті 4 Закону №3543-ХІІ).
Частиною першою статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ встановлює, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (частина п'ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частин першої, третьої статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 № 2232-ХІІ, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; віиськовозобов язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливиИ період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-ХІІ з метою якісного проведення призову військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби зазначеній категорій осіб проводиться військово- лікарська комісія.
Відповідно до статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України “Про національну безпеку України».
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення, це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За правилами пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення, основними завданнями військово-лікарської експертизи, у тому числі є, добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України.
Таким чином, законодавчо закріплено, що з метою якісного призову на військову службу громадян за станом здоров'я, таким особам проводиться військово-лікарська комісія, зокрема, для визначення ступеню придатності до військової служби.
Разом з тим, визначення ступеню придатності до військової служби осіб зазначених у пункті 1.2 глави І розділу І Положення, належить до виключної компетенції військово-лікарської комісії та є одним з її основних завдань.
Згідно із абзацами першим, другим, четвертим, п'ятим, шостим, сьомим, дев'ятим пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об'єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення, штатні ВЛК є військово- медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: ЦВЛК, ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
За визначенням підпункту 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення на ВЛК регіону покладається, зокрема:
організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;
контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров'я та фізичного розвитку.
Підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення визначено, що ВЛК регіону серед іншого має право:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК;
направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів.
Підпунктом 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення встановлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Отже, 12 РВЛК як ВЛК регіону є окремою медичною установою в системі Міністерства оборони України, наділеною широким спектром прав і повноважень, визначених Положенням.
Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення, до позаштатних постійно діючих ВЛК належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП.
За визначенням підпункту 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення, позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Згідно із підпунктом 2.5.3 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення, до складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).
Відповідно до підпункту 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення, штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Підпунктами 2.8.1, 2.8.2 пункту 2.8 глави 2 розділу 1 Положення визначено, що ВЛК ТЦК та СП створюється у районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Роз'яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до підпункту 2.8.4 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення, на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.
З наведеного слідує, що діяльність ВЛК при ТЦК та СП чітко регламентується Положенням, здійснюється у визначеному складі та структурі, підпорядковується відповідним вищим ВЛК і повинна здійснюватися з урахуванням їхніх обов'язкових роз'яснень та рішень.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних визначений главою 3 розділу ІІ Положення.
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Згідно із пунктом 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення, перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус- належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Абзацом п'ятим пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення визначено, що під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Пунктом 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення передбачено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Відповідно до пункту 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Відповідно до пункту 22.2 глави 22 розділу ІІ Положення, у штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).
Окрім того, пунктом 22.9 глави 22 розділу ІІ Положення встановлено, що під час дії особливого періоду свідоцтво про хворобу на військовозобов'язаних складається у трьох примірниках, на військовослужбовців - згідно з вимогами пункту 22.8 розділу II цього Положення.
Пункт 22.10 глави 22 розділу ІІ Положення унормовує, що свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з незатвердженою штатною ВЛК постановою повертається до госпітальної (гарнізонної) ВЛК, яка склала його, з викладенням у постанові штатної ВЛК причин незатвердження та необхідними рекомендаціями.
Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів вважає, що у разі визнання військовозобов'язаного непридатним до військової служби за станом здоров'я, ВЛК, організована при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), оформлює постанову у вигляді свідоцтва про хворобу. Таке свідоцтво разом із супровідними медичними документами направляється до ВЛК, організованої при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) для перевірки, після чого надсилається на затвердження до штатної ВЛК відповідно до встановленої адміністративно-територіальної зони відповідальності.
Штатна ВЛК, зокрема на підставі результатів контрольного медичного огляду, здійснює оцінку обґрунтованості постанови та достовірності медичних даних, викладених у висновках позаштатної ВЛК ТЦК та СП.
Разом з тим, штатна ВЛК наділена правом затверджувати/не затверджувати постанови підпорядкованих позаштатних ВЛК ТЦК та СП.
Тобто, у випадку виявлення фактів порушення проведення процедури медичного огляду або невідповідності діагнозу вимогам Розкладу хвороб або відсутності встановленого діагнозу, штатна ВЛК приймає постанову про незатвердження висновку позаштатної ВЛК ТЦК та СП. Постанова про незатвердження оформлюється на бланку свідоцтва про хворобу, що надіслане для розгляду, підписується головою та секретарем ВЛК (на двох примірниках), а третій примірник засвідчується підписами голови, членів та секретаря комісії із скріпленням гербовою печаткою.
Після прийняття постанови у штатній ВЛК медичні документи разом з двома примірниками свідоцтва про хворобу повертаються за належністю до ТЦК та СП де було проведено медичний огляд особи.
Постанова штатної комісії засвідчується на двох примірниках підписом голови ВЛК та секретарем ВЛК, на третьому примірнику головою, членами та секретарем ВЛК, що скріплюється гербовою печаткою комісії із зазначенням подальших дії, які слід вжити підпорядкованій ВЛК.
При цьому обов'язку ухвалення окремої постанови відповідно до пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення у штатної ВЛК у такому випадку не виникає, оскільки штатні ВЛК мають право надавати обов'язкові для виконання вказівки підпорядкованим позаштатним ВЛК, які організовані при ТЦК та СП.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 12 РВЛК було отримано свідоцтво про хворобу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.10.2024 № 1/6566 на військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Разом із тим, з огляду на наявність суттєвих сумнівів у достовірності викладених у вказаному Свідоцтві медичних даних, НОМЕР_2 РВЛК, керуючись положеннями чинного законодавства, прийняла рішення про виклик позивача на контрольний медичний огляд, з метою уточнення ключових діагностичних показників.
Так, у пункті 8 Свідоцтва зазначено, що позивач хворіє з дитинства, перебував під наглядом дитячого офтальмолога. Однак, вказані відомості не підтверджені жодними первинними обліковими медичними документами. Період з моменту передбачуваного початку хвороби (дитинство) до 2022 року - документально не висвітлений, що слугувало підставою для виклику позивача на контрольний огляд.
Позивач прибув на контрольний огляд 05.12.2025. Під час огляду йому було запропоновано пройти уточнююче обстеження - визначення рефракції в умовах циклоплегії, що прямо випливає з положень пояснень щодо застосування статті 30 Розкладу хвороб, оскільки у разі зміни ступеню придатності до військової служби, рефракція має визначатися виключно після проведення циклоплегії, що забезпечує об'єктивність результату.
Однак, позивач категорично відмовився проходити зазначене обстеження.
Відмова позивача від діагностичної процедури, що має ключове значення для визначення профілю придатності, розцінюється Відповідачем-1 як намагання приховати реальний стан здоров'я та створити передумови для необґрунтованого виключення з військового обліку.
Слід зазначити, що приписами Положення, що регламентують діяльність штатних ВЛК, передбачено повноваження щодо виклику, проведення контрольного огляду, направлення на додаткове обстеження осіб, які проходять експертизу; 12 РВЛК не зобов'язана беззастережно приймати надані документи, якщо їхній зміст викликає обґрунтовані сумніви в достовірності.
Як зазначено у п.3.8 Глави 3 Розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов'язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п'ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п'ятиденний строк з дня надходження всіх документів.
За результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 відправляють засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК районних, міських ТЦК та СП, з яких вони надійшли. ВЛК районних, міських ТЦК та СП доопрацьовують та повторно відправляють документи на повторну перевірку у п'ятиденний строк з дня повернення.
Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про тимчасову непридатність до військової служби передаються з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Інші документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду у паперовій формі (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до районних (міських) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов'язаних на обліку не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.
Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ІНФОРМАЦІЯ_10 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до відповідних штатних ВЛК не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.
Після затвердження постанови, протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня після затвердження. Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.
Паперова копія документа з постановою ВЛК, що не потребує затвердження штатною ВЛК, видається особі, що пройшла медичний огляд, за її запитом в день звернення після закінчення медичного огляду у закладі охорони здоров'я, де проводився медичний огляд ВЛК, або у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку. Паперова копія такого документа засвідчується печаткою закладу охорони здоров'я, де проводився медичний огляд (у разі звернення до закладу охорони здоров'я), або ТЦК та СП (у разі звернення до ТЦК та СП), та видається особі, що пройшла медичний огляд, з її підписом про ознайомлення та датою. Паперова копія документа з постановою, що потребує затвердження штатною ВЛК, видається за запитом особи, що пройшла медичний огляд, у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку у день звернення після отримання ТЦК та СП протоколу засідання штатної ВЛК. Паперова копія документа з постановою засвідчується печаткою ТЦК та СП та видається особі з її підписом про ознайомлення та датою разом з паперовою копією електронного протоколу засідання штатної ВЛК, засвідченою печаткою штатної ВЛК.
Відповідно до п.3.11 Глави 3 Розділу ІІ Положення №402 у разі коли лікарям ВЛК ТЦК та СП важко остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаного, він направляється лікарем - членом ВЛК на амбулаторне або стаціонарне обстеження з подальшим оглядом ВЛК ТЦК та СП, з унесенням відповідного запису про направлення до ЕСОЗ. Після проведення обстеження складається Акт дослідження стану здоров'я (додаток 10), який підписується керівником закладу охорони здоров'я (установи). Акт подається до ВЛК ТЦК та СП на розгляд. Якщо обстеження проводилось у закладі охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
Суспільні відносини з приводу розгляду штатними ВЛК звернень зацікавлених осіб унормовані приписами Глави 3 Розділу І Положення №402, згідно з п.3.1 якої вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
За правилами п.3.3 Глави 3 Розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_11 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Як зазначено у п.3.4 Глави 3 Розділу І Положення №402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
Відповідно до п.72 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затверджений постановою КМУ від 16.05.2024р. №560; далі за текстом - Порядок №560) рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Відповідно до п.73 Порядку №560 рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_12 про придатність резервіста або військовозобов'язаного за станом здоров'я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.
Аналізуючи наведене правове регулювання, суд першої інстанції вірно виснував, що органи військово-лікарської експертизи є незалежними, самостійними, окремими державними колегіальними органами, (владна управлінська компетенція яких не перетинається із обсягом повноважень ані органів військового управління - територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки районного чи регіонального рівня), ані інших військових формувань чи органів військового управління і котрі наділені законодавцем виключною компетенцією на вчинення управлінських волевиявлень з приводу визначення придатності громадянина за станом здоров'я на момент проведення конкретного медичного огляду до військової служби.
Відповідно до положень п.72 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, рішення щодо придатності резервіста та військовозобов'язаного для проходження військової служби за станом здоров'я визначається саме військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи вбачається, що первісною причиною виникнення спору є протилежні рішення Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 при КП « 4-та МЛК ПМР ім. Л.Куроєдова» від 20.06.2024р. та Рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 у формі свідоцтва про хворобу від 05.12.2024р. №1/6566 стосовно придатності заявника до військової служби за одними і тими ж самими захворюваннями. Отже, у межах спірних правовідносин має місце саме подія - зміна ступеня придатності до військової служби.
Позивач не довів факту протиправних дії відповідача 1, які, на його думку, полягали у невиконанні обов'язкових дій, передбачених Положенням.
Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів правомірності вчиненої заявником відмови від проведення Відповідачем №1 відповідної медичної процедури.
Доказів порушення Відповідачем №1 або Відповідачем №2 процедури реалізації владних управлінських повноважень у межах спірних правовідносин матеріали справи не містять.
Отже, у даному випадку відсутні підстави для затвердження свідоцтва про хворобу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.10.2024 № 1/6566 з постановою про ступінь придатності до військової служби у формулюванні «Непридатний до військової служби виключенням з військового обліку».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення 12 РВЛК про незатвердження свідоцтва про хворобу про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку винесено обґрунтовано.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодзгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 року по справі № 520/17809/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 по справі № 520/17809/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов