14 січня 2026 р. Справа № 592/11531/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.11.2025 (суддя Шияновська Т.В., повний текст складено 04.11.25) по справі № 592/11531/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми, з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.06.2025 року № Х 06/25-263, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 01.07.2025 року № Х 06/25-264, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що постанови є безпідставними, необґрунтованими, винесеними з порушенням норм чинного законодавства, оскільки уточнити його персональні дані відповідач міг шляхом звірки даних військово-облікового документа з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів, адміністративне стягнення накладене поза межами визначеного ст.38 КУпАП строку; щодо проходження медичного огляду, то рішення про проходження ним такого огляду в установленому ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порядку не приймалося, відповідний виклик не вручався, направлення на проведення аналізів та рентгенологічного обстеження не надавалось, надати медичну карту амбулаторного хворого він не міг, оскільки був затриманий працівниками поліції та доставлено до приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.11.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № Х06/25-263 від 30.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що розуміючи право на адекватний медичний огляд позивач відмовився від проходження ВЛК, не по причині умислу, а по причині відсутності медичних документів при ньому. Що підтверджується заявою та відмовою від отримання направлення на ВЛК.
Позивач зазначає, згода на отримання направлення на ВЛК і проставлення підпису в журналі реєстрації направлень, було б безумовною згодою позивача на проходження медичного огляду для встановлення ступеню придатності позивача до військової служби.
Позивач вважає, що слід врахувати, що лише вимога суб'єкта владних повноважень, що грунтується на законі, має наслідком її виконання, висування ж вимоги, що не продиктована об'єктивними передумовами і наповнена лише формальним змістом, не є підставою для її виконання за рахунок шкоди для особистих інтересів особи.
На переконання позивача, його прохання про відтермінування проходження ВЛК є правом, а проходження ВЛК є його обов'язком, але за умови надання йому можливості при проходженні ВЛК надати всі медичні документи, які впливають на ступінь придатності його до військової служби. Чинним законодавством встановлено імперативний обов'язок перед походженням військово-лікарської комісії надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну документацію, яка стосується стану його здоров'я, у тому числі медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/0.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, віком 40 років, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).
Відповідно до відомостей повістки №2473320 позивача зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.02.2025 о 09:00 для уточнення даних (а.с. 15).
20.06.2025 о 21:00 ОСОБА_1 , як особу, яка порушила вимоги військового обліку, було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).
20.06.2025 стрільцем 3 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_3 був складений протокол №Х06/25-263 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в якому зазначено, що ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), будучи належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів на 09:00 26.02.2025, шляхом надсилання повістки № 2473320, сформованої 16.02.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, котра 26.02.2025 повернулася до відправника із відміткою дільниці кур'єрської доставки «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується даними трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» за № 0610230936512, у визначені дату, час та місце не прибув, про поважність причин неявки, передбачених п. 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, у встановленому порядку не сповістив; своїми діями порушив вимоги абз.2 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.10).
30.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № Х06/25-263, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с. 12).
20.06.2025 ОСОБА_1 видане направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби (а.с. 15 зв).
В поданій заяві на ім'я начальника Сезька А.Р. від 20.06.2025 ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК у зв'язку з тим, що у нього відсутні загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ; також він має хвороби язви та не має з собою облікової картки та інших документів (а.с. 14).
20.06.2025 стрілець 3-го відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_3 склав стосовно позивача ОСОБА_1 протокол № Х06/25-264 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, який вручено ОСОБА_1 під розписку, та повідомлено під підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:00 01.07.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , каб. № 102 (а.с.11).
У вказаному протоколі зазначено, що 20.06.2025 о 22:52 під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану) ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 20.06.2025 №4065055, таким чином порушив абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період.
01.07.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову №Х06/25-264 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн (а.с. 13).
Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Отже начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 дотримано порядок притягнення до відповідальності, рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Отже, колегія суддів переглядає дану адміністративну справу в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № X06/25-264 від 01.07.2025.
Згідно з статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частин другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 оголошено про проведення загальної мобілізації.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, згідно з абзацом 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
За приписами частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок) резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов'язаному та резервісту під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду (пункт 74-1 Порядку).
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3 у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол (пункт 6 розділу ІІ Інструкції № 3).
Судом встановлено, що у даній справі предметом спору є саме оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 01.07.2025 року № Х 06/25-264, яка складена у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме відмовився від проходження медичного огляду.
Так, що 20.06.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 видане направлення для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
20.06.2025 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, про що власноруч зазначив у письмовій заяві на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на відсутність медичних документів та результатів аналізів та обстежень.
Таким чином, 20.06.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК і свою відмову мотивував відсутністю документів, що засвідчують його стан здоров'я.
Колегія суддів ураховує, що Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями і поширюється зокрема і на військовозобов'язаних та резервістів (далі - Положення).
Згідно з пунктом 3.8 Розділу 3 Положення постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Отже, військовозобов'язані повинні один раз на рік проходити медичне обстеження, що є не правом, а встановлений законом обов'язок військовозобов'язаного, за порушення якого настає передбачена відповідальність.
Згідно з абз. 3 пункту 3.4 Розділу 3 Положення лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Отже, у лікарів, які включені до складу ВЛК, наявний доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов'язаного, а необхідність надання військовозобов'язаним додаткових документів про стан його здоров'я має вирішуватись лікарями ВЛК та не може бути підставою для відмови від проходження медичного огляду.
Водночас у разі незгоди з рішенням ВЛК таке рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.
Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 заявляв клопотання щодо перенесення проходження ВЛК на іншу дату та наявності у нього медичних документів про стан його здоров'я до матеріалів справи не надано.
Отже, ураховуючи досліджені докази, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з протоколом № Х 06/25-264 позивача повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 01.07.2025 о 15-00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , каб. № 102, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під підпис.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_4 дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскаржувана постанова містить необхідні реквізити, у тому числі, виклад обставин правопорушення, установлених під час розгляду справи, посилання на правові норми, порушення яких стало підставою для притягнення позивача до відповідальності.
Постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.11.2025 року по справі № 592/11531/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.11.2025 по справі № 592/11531/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 14.01.26.