Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 січня 2026 р. №520/26959/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд. 88, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61020) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ" , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2025/000188/2 від 17.04.2025р.
В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
13.10.2025 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від Харківської митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що задекларований рівень митної вартості товару був нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, використані Позивачем відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи, подані Позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.
Крім того зазначено, що Позивачем не доведено правильність розподілу транспортних витрат за межами митної території України.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Судом з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ANHUI LAITE GAS SPRING CO. укладено контракт № 150822-LANT від 15.08.2022р., за умовами якого позивач придбав силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільвого призначення Виробник: ANHUI LAITE GAS SPRING CO. (а.с. 20-28)
Пунктом 1.1. Контракту передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступну продукцію: Пневмоциліндри лінійної дії (Надалі іменується «Товар») на умовах, викладених у цьому Контракті.
Поставка Товару здійснюється партіями в межах загальної суми цього Контракту. Узгодження замовлень на конкретну партію товару здійснюється сторонами по електронній пошті. Підтвердженням замовлення Покупця є отримання повідомлення по електронній пошті і / або виставлення Продавцем проформи-інвойсу (п. 1.2. Контракту).
Продавець поставляє Покупцю Товар на наступних умовах: FOB Шанхай, Китай. EXW Шанхай, Китай. FOB Нингбо, Китай (п. 1.3. Контракту).
17.04.2025 року з метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію М № 25UA807200005515U3 від 17.04.2025р., митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування, визначивши митну вартість у сумі 600900, 19 грн. (а.с. 16-17)
На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: Пакувальний лист - б/н від 10.01.2025; Рахунок-фактура (iнвойс) - NOWY21/22/23/2024 від 10.01.2025; Коносамент - XHSE070740708A від 29.01.2025; Автотранспортна накладна - SA818_3 від 08.04.2025; Декларацiя про походження товару - NOWY21/22/23/2024 від 10.01.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги - СФ-43631 від 08.04.2025; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги - СФ-43632 від 08.04.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - 08/04/21652 від 08.04.2025; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка про вартість - НРР б/н від 08.04.2025; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс виробника від 23.10.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода - б/н від 10.10.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація - № 30 від 10.01.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - 150822-LANT від 15.08.2022; Договір (контракт) про перевезення - 0801/23 від 08.01.2024;інші некласифіковані документи - Взаємозалежність (ст.58 МКУ) від 17.04.2025; Інші некласифіковані документи - опис від 17.04.2025; Інші некласифіковані документи - Страхування від 17.04.2025; Копія митної декларації країни відправлення - 223120250000426036 від 25.01.2025
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів (а.с. 50-52).
На запит митного органу позивач надав лист від 17.04.2025 № 17.04.2025-1 в якому повідомив, що ним надано всі наявні у нього документи, а для підготовки додаткових документів на підтвердження митної вартості, яка була заявлена за 1 (основним) методом необхідно додатковий час, просили дозволити митне оформлення вантажу відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України. Для уникнення простою транспортного засобу, що призведе до додаткових не запланованих фінансових затрат підприємства, АТ «Новий стиль» для оформлення митної декларації в порядку статті 55 Митного кодексу України просив надати Рішення про коригування митної вартості по митній декларації № 25UA807200005515U3 не дотримуючись терміну 10 діб. (а.с 53-54).
17.04.2025 року у позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2025/000218 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №№ UA 807000/2025/000188/2. Згідно з цим рішенням (графа 31) Відповідач здійснив митну оцінку товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості (а.с. 12-15).
Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: МД № 25UA807200005573U2 (а.с. 97-99).
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийнято спірне рішення № UA 807000/2025/000188/2.
У графі 33 рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
1) наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству (код УКТ ЗЕД 8412310098);
2) декларантом додатково не надано будь-яких роз'яснень щодо правильності розподілу транспортних витрат, а саме: відсутня інформація щодо вартості винагороди експедитора поза межами митної території України згідно інформації з рахунку на оплату транспортних послуг №СФ-43632, що не відповідає пп.8 п. 29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 та інформації, зазначеної в листі Державної фіскальної служби України від 15.03.2016 №5591/6/99- 99-19-03-02-15, а саме: «Враховуючи, що експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню». Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ;
3) код товару в експортній МД 223120250000426036 не співпадає з кодом товару в МД, наданій до митного оформлення 25UA807200005515U3 та з інформацію з інших документів (коносамент XHSE070740708A;
4) наданий до митного оформлення прайс-лист від 23.10.2023 бн є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо АТ «Новий стиль», прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;
5) коносамент XHSE070740708A надано не в повному обсязі, відсутня друга сторінка, що не дає змоги ознайомитися з умовами вищезазначеного коносаменту, також на першій сторінці відсутній підпис уповноваженої особи перевізника (капітана, судноплавного агента), що може свідчити про нечинність такого коносаменту;
6) відсутній договір щодо морське перевезення згідно коносаменту XHSE070740708A;
7) відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортноекспедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», що суперечить терміну оплати згідно інформації в рахунках на оплату транспортних послуг №№ СФ-43631, СФ-43632;
8) рахунки на оплату транспортних послуг №№ СФ-43631, СФ-43632 та довідка про транспортноекспедиційні витрати №08/04/21652 надано від особи, яка безпосередньо не є перевізником, згідно наданій до митного оформлення CMR NSA818_3;
- відсутній договір, заявка перевезення між CLL «МАКARTRANS» та ТОВ «ТЛГ Україна»; відсутня Заявка, передбачена умовами договору на транспортного експедирування від 08.01.2023 №0801/23, а також в зв'язку з неможливістю надати декларантом всі витребувані додаткові документи, передбачені п.3 ст.53 МКУ та вимогою надати рішення про визначення митної вартості;
За результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка грунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень аналогічних товарів за митними деклараціями: № UA110150/2025/1141 (25UA110150001141U4) від 28.01.2025 з митною вартістю 3,77 дол. США за кг (код товару згідно 3 УКТ ЗЕД 8412310098, назва товару: «Пневматичні циліндри лінійної дії...», країна походження CN (Китай), вага нетто 15 029,1 кг.
Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 3,77 дол. США/кг * 5 570 кг = 20 998,9 дол. США.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Щодо наявності рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству суд враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.
Щодо зауважень до змісту наданого прайс-листа, суд зазначає наступне.
Прайс-лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів та визначені в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Такий документ має додаткове (другорядне) значення для підтвердження заявленої імпортером митної вартості товару і його складання безпосередньо контрагентом, в якого здійснено придбання товару, а не виробником відповідного товару, не може бути підставою для невизнання митними органом заявленої митної вартості за ціною контракту (за першим методом).
Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд.
Водночас, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 815/2731/18, від 01.03.2023, у справі № 420/18880/21.
Крім того, прайс-лист є документом продавця, відповідно, Позивач позбавлений можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації.
Також щодо твердження митниці, що наданий прайс-листи є по суті офертою для конкретного покупця, тобто видані продавцем безпосередньо АТ "Новий стиль" та не відображають «дійсну вартість», то дане зауваження митниці не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-листи.
Тому зауваження щодо наданого прайс-листа, спрямовані на обґрунтування рішень про коригування митної вартості, є безпідставними.
Доводи відповідача, що код товару в експортній МД 223120250000426036 не співпадає з кодом товару в МД, наданій до митного оформлення 25UA807200005515U3 та з інформацію з інших документів (коносамент XHSE070740708A , суд вважає безпідставним, оскільки код українського товару не має співпадати з кодом китайського товару, оскільки у різних країнах відмінні митні коди.
Суд зазначає, попри спільну основу - Гармонізовану систему (HS), кожна країна має свої особливості класифікації: Європейський Союз (ЄС) використовує Комбіновану номенклатуру (CN), яка деталізує коди HS, США застосовують Harmonized Tariff Schedule (HTSUS), що включає десятизначні коди, Китай має власну систему кодів з додатковими підкатегоріями, Україна використовує УКТЗЕД (Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності), яка адаптована до європейських стандартів. Тобто у Китаю є своя система кодів - це, насамперед, стандартизована писемність, яка базується на китайських ієрогліфах, а також різні системи кодів які відрізняються від Українських.
Щодо доводів відповідача про не надання достатніх документів на підтвердження витрат на транспортування та розбіжності у наданих документах.
Відповідно до п.6 ч. 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Крім того, в розділі ІІІ «Правил заповнення декларації митної вартості» (затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599) вказано про те, що в графі 20 декларації митної вартості (ДМВ) зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, а також інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг у відповідності до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Таким чином, підтвердженням транспортних витрат є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Судом встановлено, що підтвердження транспортних (перевізних) документів відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ декларантом було надано: Договір на транспортно - експедиторські послуги № 0801/23 від 08.01.2024р., рахунок № СФ-43631 від 08.04.2025р., рахунок № СФ-43632 від 08.04.2025р., довідка про вартість перевезення № 08/04/21652 від 08.08.2025р., довідка про вартість НРР б/н від 08.04.2025р., коносамент XHSE070740708A від 29.01.2025р., транспортна накладна (цмр) № SA818_3 від 08.04.2025р. пакувальний лист.
Щодо доводів відповідача, що коносамент XHSE070740708A надано не в повному обсязі, відсутня друга сторінка, що не дає змоги ознайомитися з умовами вищезазначеного коносаменту, також на першій сторінці відсутній підпис уповноваженої особи перевізника (капітана, судноплавного агента), що може свідчити про нечинність такого коносаменту, суд зазначає вказані доводи не можуть свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів та не є беззаперечними підставами для коригування митної вартості товару, митними органом не зазначено яким чином вказані обставини не дають змоги визначити вартість оплаченого товару.
Крім того зазначені обставини жодним чином не заважали відповідачу встановити вартість перевезення товару з урахуванням інших наданих документів.
Щодо посилань відповідача на відсутність договору щодо морського перевезення згідно коносаменту XHSE070740360C, судом встановлено, що зазначений договір був відсутній у наявності у АТ “Новий стиль» тому що перевезення відбувалось відповідно Транспортування Товару відбувалось на підставі Договору на транспортно - експедиторські послуги № 0801/23 від 08.01.2024р., що надавався при розмитненні.
Відповідно до Закону № 1955-IV “Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування через послуги експедитора.
Згідно статті 929 ЦК України, договір транспортного експедирування зазначено: за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Згідно умов наданого Договору на транспортно - експедиторські послуги
1.1. ЕКСПЕДИТОР від свого імені та за дорученням КЛІЄНТА надає транспортноекспедиторські послуги із забезпечення та організації перевезення вантажів КЛІЄНТА морським, залізничним, авіа чи автомобільним транспортом у прямому або змішаному сполученні за маршрутом, зазначеним у транспортній Заявці на передбачених цим договором умовах.
1.2. З метою виконання зобов'язань за цим договором ЕКСПЕДИТОР має право від свого імені залучати інших осіб, у тому числі від свого імені укладати договори з перевізниками, залишаючись безпосередньо відповідальним перед КЛІЄНТОМ за виконання таких зобов'язань.
1.3. Усі права та обов'язки за угодами, укладеними ЕКСПЕДИТОРОМ з перевізниками та іншими особами, набуває сам ЕКСПЕДИТОР, хоча б КЛІЄНТ був названий в угоді або вступив з ним у безпосередні відносини щодо виконання цієї угоди.
Тобто у АТ "Новий стиль" немає договорів стосовно морського та авто перевезення, документи згідно діючого законодавства оформлювались саме на перевізників з якими має договірні відносини саме експедитор з яким було укладено вище зазначений договір.
Також пунктом 5.2. Договору передбачено відстрочення платежу саме тому надати платіжні документи не було можливості.
Суд зауважує, що не надання договору на морське перевезення, банківських платіжних документів жодним чином не заважали відповідачу встановити вартість перевезення товару з урахуванням інших наданих документів.
Залучення експедитором третьої особи (перевізника) повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.09.2019 у справі № 826/66/14.
В свою чергу, довідка про транспортні та складські витрати містить належні та достатні відомості щодо витрат на транспортування товару.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.05.2019 по справі № 804/16553/14, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Таким чином, суд приходить до висновку про надання позивачем всіх необхідних документів на підтвердження транспортних витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2025/000188/2 від 17.04.2025 року прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд. 88, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61020) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2025/000188/2 від 17.04.2025р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626) на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (код ЄДРПОУ 32565288) сплачений судовий збір у сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.