Справа № 500/6020/25
14 січня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 1), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), у розмірі до 100 000 гривень у зв'язку із отриманням 12.09.2024 травми (поранення, контузії), пов'язаної із захистом Батьківщини, за періоди стаціонарного лікування з 13.09.2024 по 24.09.2024, з 24.07.2025 по 27.08.2025, з 28.08.2025 по 29.08.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі до 100 000 гривень у зв'язку із отриманням 12.09.2024 травми (поранення, контузії) ,пов'язаної із захистом Батьківщини, за періоди стаціонарного лікування з 13.09.2024 по 24.09.2024, з 24.07.2025 по 27.08.2025, з 28.08.2025 по 29.08.2025 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу під час мобілізації в період воєнного стану у ВЧ НОМЕР_1 . 12.09.2024 під час виконання бойового завдання позивач отримав бойове поранення. Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.09.2024, вибухова травма, акубаротравма без перфорації барабанних перетинок, цефалгічний синдром, забій обох очних яблук, забій правого плечового суглобу, вогнепальне осколкове дотичне поранення середньої третини правого плеча отримані ОСОБА_1 під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини. Проте на день виключення зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , позивачу протиправно не було виплачено додаткову грошову винагороду в розмірі до 100 000 гривень, що передбачена Постановою №168, за періоди стаціонарного лікування внаслідок отримання 12.09.2024 травми (поранення, контузії) пов'язаної із захистом Батьківщини з 13.09.2024 по 24.09.2024, з 24.07.2025 по 27.08.2025, з 28.08.2025 по 29.08.2025, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалам. Одночасно цією ухвалою суду зобов'язано відповідача надати належним чином засвідчені копії документів, що стосуються предмету доказування у цій справі.
03.11.2025 від ВЧ НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що в жовтні 2024 року ОСОБА_1 відповідно до Постанови №168 було здійснено виплату додаткової винагороди за період виконання бойових завдань у вересні 2024 року та за період його перебування на лікуванні.
Також представник відповідача вказує, що наказом командира ВЧ НОМЕР_1 позивач був визнаний таким, що самовільно залишив військову частину, оскільки його відсутність було виявлено 15.06.2025 в місці тимчасового розташування 1 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , місцезнаходження військовослужбовця невідоме, на телефонні дзвінки не відповідає, відсутній без поважних причин. Вказаним наказом йому призупинено виплату грошового забезпечення з 15.06.2025.
З 24.07.2025 по 27.08.2025 та з 28.08.2025 по 29.08.2025 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом - посттравматичний стресовий розлад з вираженим тривожним синдромом, стійкими флешбеками, суїцидальною спробою через повішання, що не є травмою пов'язаною із захистом Батьківщини - вибухова травма, акубаротравма без перфорації барабанних перетинок, цефалгічний синдром, забій обох очних яблук, забій правового плечового суглобу, вогнепальне осколкове дотичне поранення середньої третини правого плеча.
За таких обставин, оскільки в періоди з 24.07.2025 по 27.08.2025 та з 28.08.2025 по 29.08.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, діагнози яких не пов'язані із захистом Батьківщини, та у статусі особи, яка самостійно залишила військову часину, вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог (а.с.37-41).
Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 01.07.2024 зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 на всі види забезпечення та призначений на посаду старшого механіка-водія 3 механізованої роти механізованого батальйону, що підтверджується наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по строковій частині) №183 від 01.07.2024 (а.с.14).
12.09.2024 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Максимільянівка Покровського району Донецької області, внаслідок скиду з ворожого дрона отримав бойове поранення старший механік-водій 3 механізованої роти механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Відповідно до довідки №342/89 від 13.09.2024 (форми № 100) отримав: вибухова травма, акубаротравма без перфорації барабанних перетинок, цефалгічний синдром, забій обох очних яблук, забій правого плечового суглобу, вогнепальне осколкове дотичне поранення середньої третини правого плеча. Доставлений до спільного стабпункту Курахове, евакуйований до Гаврилівки. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/поранення військовослужбовця вважати таким, що сталося під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, під час безпосередньої участі в заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, не пов'язане з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства, про що свідчить зміст довідки ВЧ НОМЕР_2 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.09.2024 №1884/45/3766 (а.с.16).
З 13.09.2024 по 24.09.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві “Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (виписний епікриз №446 від 24.09.2024) (а.с.18).
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 01.11.2024 №9121, виданою військовою частиною НОМЕР_3 , травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини; захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби (а.с.22).
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по строковій частині) №22 від 20.01.2025 позивач з 03.12.2024 справи за попередньою посадою здав і приступив до виконання службових обов'язків за новою посадою - головного сержанта 3 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону (а.с.54).
16.06.2025 на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 надійшов рапорт №1884/13992/ОКП/85 командира НОМЕР_4 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 про відсутність на службі (самовільне залишення військової частини без зброї в районі виконання завдань, населений пункт Філія Дніпропетровська область 15.06.2025) головного сержанта З механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_1 (а.с.51).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по строковій частині) №173 від 16.06.2025 позивачу призупинено виплату грошового забезпечення з 15.06.2025 (а.с.55).
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 2684/ОКП від 16.06.2025 “Про призначення службового розслідування для з'ясування причин і умов відсутності на службі молодшого сержанта ОСОБА_1 », проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
Цим же наказом визначено начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру ВЧ НОМЕР_2 у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин призупинити позивачу виплату грошового забезпечення з 15.06.2025, а також додаткової винагороди за червень 2025 року (а.с.53).
Обставини встановлені в ході проведеного службового розслідування відображено в акті службового розслідування № 1866/66/окп від 01.07.2025 (а.с.45-50).
За результатами службового розслідування командиром ВЧ НОМЕР_1 прийнято наказ (з адміністративно-господарської діяльності) № 2654/окп від 01.07.2025.
Зі змісту цього наказу слідує, що факт самовільного залишення ВЧ НОМЕР_1 тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану головним сержантом 3 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_1 встановлений. За відсутність на службі без поважних причин позивачу призупинено виплату грошового забезпечення з 15.06.2025, а також премії та додаткової винагороди за червень 2025 року (а.с.66-68).
Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 2972/ОКП від 05.07.2025 не виплачується додаткова винагорода військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 , відповідно до переліку особового складу ВЧ НОМЕР_1 , який не набув права на виплату додаткової винагороди у зв'язку з допущеними порушеннями, які визначені пунктом 15 розділу ХХХIV наказу Міністра оборони України №260 від 07.06.2018, серед якого і позивач (а.с.70 зворот-71).
З 24.07.2025 по 27.08.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві “Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, що підтверджується відомостями виписки із медичної карти стаціонарного хворого №10485 від 27.08.2025 (а.с.19-20).
З 28.08.2025 по 29.08.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві “Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, що підтверджується відомостями виписки із медичної карти стаціонарного хворого №12200 від 29.08.2025 (а.с.21).
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (по строковій частині) №289 від 30.09.2025 позивач, який самовільно залишив ВЧ НОМЕР_1 15.06.2025 та прибув до військової частини НОМЕР_5 30.08.2025 і був відряджений згідно алгоритму повернення після самовільного залишення військової частини до військової частини НОМЕР_6 , призначений наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №135О-РС від 28.09.2025 командиром відділення охорони та оборони взводу охорони та оборони роти оборони та охорони батальйону охорони військової частини НОМЕР_6 , 30.09.2025 виключений зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та вибув до нового місця служби (а.с.15).
З довідки ВЧ НОМЕР_1 від 27.10.2025 слідує, що протягом періоду з 01.09.2024 по 24.09.2024 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду із розрахунку 100 000 гривень за вересень 2024 у розмірі 80000,00 грн. За липень та серпень 2025 року додаткова винагорода не нараховувалася. Період самовільного залишення частини з 15.06.2025 по 29.08.2025 (а.с.70).
Не погоджуючись з тим, що відповідач не нарахував і не виплатив додаткову винагороду у розмірі до 100 000 гривень за періоди з 13.09.2024 по 24.09.2024, з 24.07.2025 по 27.08.2025, з 28.08.2025 по 29.08.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частин першої-другої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168, пунктом 1-1 якої установлено, що на період воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Пунктом 1-2 зазначеної постанови передбачено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений "Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затверджений наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 № 745/32197 (далі - Порядок №260).
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану визначено у розділом XXXIV цього Порядку.
Пунктами 9, 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з пунктом 11 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 розділу XXXIV Порядку № 260).
Відповідно до пункту 13 розділу XXXIV Порядку № 260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Пунктом 15 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Отже, додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень на місяць виплачується, зокрема, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язані із захистом Батьківщини, у період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), та за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (за висновком військово-лікарської комісії).
У цій справі судом встановлено, що відповідно до відомостей довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.09.2024 №1884/45/3766, виданої ВЧ НОМЕР_1 за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, солдат ОСОБА_1 , 12.09.2024 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Максимільянівка Покровського району Донецької області, внаслідок скиду з ворожого дрона отримав бойове поранення. Відповідно до довідки №342/89 від 13.09.2024 (форми № 100) отримав: вибухова травма, акубаротравма без перфорації барабанних перетинок, цефалгічний синдром, забій обох очних яблук, забій правого плечового суглобу, вогнепальне осколкове дотичне поранення середньої третини правого плеча. Доставлений до спільного стабпункту Курахове, евакуйований до Гаврилівки. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/поранення військовослужбовця вважати таким, що сталося під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, під час безпосередньої участі в заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, не пов'язане з вчиненням ним кримінального або адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (а.с.16).
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 01.11.2024 №9121, виданою військовою частиною НОМЕР_3 , травма, поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини; захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби (а.с.22).
Отже, враховуючи наведені вище положення нормативно-правових актів та фактичні обставини справи, слід дійти висновку, що позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень із розрахунку на місяць, як такий, що отримав травму, поранення 12.09.2024, пов'язані із захистом Батьківщини, за всі періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), оскільки лікування пов'язане саме з отриманим поранням 12.09.2024.
Матеріалами справи підтверджується, що з 13.09.2024 по 24.09.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному некомерційному підприємстві “Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (виписний епікриз №446 від 24.09.2024), у зв'язку з одержаним пораненням 12.09.2024 (а.с.18).
В свою чергу, з довідки ВЧ НОМЕР_1 від 27.10.2025 слідує, що протягом періоду з 01.09.2024 по 24.09.2024 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду із розрахунку 100 000 гривень за вересень 2024 у розмірі 80000,00 грн (а.с.70).
Таким чином, позовна вимога щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі до 100000 гривень у зв'язку із отриманням 12.09.2024 травми (поранення, контузії), пов'язаної із захистом Батьківщини, за періоди стаціонарного лікування з 13.09.2024 по 24.09.2024 є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Стосовно іншого періоду, заявленого позивачем в межах позовних вимог, з 24.07.2025 по 29.08.2025, то додаткова винагорода позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.
Однак надані позивачем інші медичні документи (виписки із медичної карти стаціонарного хворого №10485 від 27.08.2025 та №12200 від 29.08.2025) щодо проходження ним лікування у періоди з 24.07.2025 по 27.08.2025 та з 28.08.2025 по 29.08.2025 не містять відомостей, що таке лікування пов'язане з отриманням тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії (а.с.19-20, 21). Докази вибуття ОСОБА_1 у відпустку для лікування після тяжкого поранення (за висновком військово-лікарської комісії) у ці періоди також відсутні.
Суд не може перебирати повноваження військово-медичного органу щодо аналізу медичних документів для надання висновків щодо причинно-наслідкового зв'язку поранення позивача і ступеня його тяжкості.
Натомість матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що службовим розслідуванням, за результатами якого командиром ВЧ НОМЕР_1 прийнято наказ (з адміністративно-господарської діяльності) № 2654/окп від 01.07.2025, встановлено факт самовільного залишення ВЧ НОМЕР_1 тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану головним сержантом 3 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_1 . За відсутність на службі без поважних причин позивачу призупинено виплату грошового забезпечення з 15.06.2025, а також премії та додаткової винагороди за червень 2025 року (а.с.66-68).
За обставинами встановленими в ході проведеного службового розслідування, що відображені в акті службового розслідування № 1866/66/окп від 01.07.2025 (а.с.45-50), відповідно до медичної характеристики за період проходження військової служби молодший сержант ОСОБА_1 не звертався зі скаргами до медичної служби військової частини НОМЕР_1 . В поточному році звільнення від виконання службових обов'язків медичною службою ВЧ НОМЕР_1 не було. Для проходження військово-лікарської комісії щодо встановлення ступеню придатності для проходження військової служби не звертався. На диспансерному обліку не перебував.
Додаткова винагорода не здійснювалося на підставі наказу командира командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 2972/ОКП від 05.07.2025 відповідно до переліку особового складу ВЧ НОМЕР_1 , який не набув права на виплату додаткової винагороди у зв'язку з допущеними порушеннями, які визначені пунктом 15 розділу ХХХIV Порядку №260, до якого включений і позивач (а.с.70 зворот-71).
Період самовільного залишення позивачем військової частини з 15.06.2025 по 29.08.2025.
Таким чином, у відповідача не було законних підстав нараховувати та виплачувати позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі до 100000 гривень у зв'язку із отриманням 12.09.2024 травми (поранення, контузії), пов'язаної із захистом Батьківщини, за періоди стаціонарного лікування з 24.07.2025 по 27.08.2025 та з 28.08.2025 по 29.08.2025, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження перебування у відпустці у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії чи на лікуванні через це поранення та на самовільне залишення позивачем військової частини, в тому числі у вказані періоди. Тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити також.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 14 січня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.