Справа № 500/6438/25
13 січня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 - протиправними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.09.2025 у його електронному військово-обліковому документів, сформованому через додаток «Резерв+» з'явився запис про порушення правил військового обліку. Поруч з цим наявний запис про відстрочку від призову на військову службу до завершення мобілізації. За позицією позивача, особа, яка має відстрочку від призову, не може порушити правила військового обліку, а тому дії відповідача щодо внесення запису про таке порушення є протиправними.
Крім того, позивач зазначає, що порушення правил військового обліку є складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 210 КУпАП. За встановленою законом процедурою відомості про порушення правил військового обліку можуть бути внесені лише після притягнення особи до адміністративної відповідальності та складення відповідної постанови.
Разом з тим, позивач стверджує, що жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення відносно нього складено не було. Крім того, позивач зазначає, що повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідачем не направлялась та не вручалась. З огляду на викладене вважає, що факт порушення правил військового обліку відповідачем не доведений.
Посилаючись на порушення своїх прав внаслідок внесення відповідачем до Реєстру даних про порушення військового обліку та направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання, позивач звернувся до суду з даним позовом та наполягає на його задоволенні.
Ухвалою суду від 12.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою суду залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.11.2025 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, у якому вимоги позивача не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , користується правом на відстрочку від мобілізації за здобуттям освіти на період з 25.09.2025 по 02.02.2026, є порушником правил військового обліку з 12.09.2025.
Відповідач зазначає, що у відповідності до вимог постанови КМУ України № 560 від 16.05.2024 року, за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта», на адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку № 4471204 про виклик громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 10:00, 12.08.2025 року, для уточнення облікових даних. На визначену в повістці дату і час позивач не з'явися, будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній в повістці), надано не було, чим, за позицією відповідача, було порушено правила військового обліку, затверджені постановою КМУ від 07.12.2016 року № 921 (зі змінами та доповненнями) та від 30.12.2022 року № 1487. Поштове відправлення повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_5 , з відміткою, про відсутність адресата за вказаною адресою.
Таким чином, відповідач вважає, що позивач порушив правила військового обліку, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 року № 921 (зі змінами та доповненнями) та від 30.12.2022 року № 1487, чим вчинив дії, в яких є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3. ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 01.01.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином засвідчені копії доказів направлення на адресу ОСОБА_1 повістки №4471204 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 12.08.2025 для уточнення облікових даних, а також доказів вручення вказаної повістки або її повернення адресату з зазначенням причин невручення; продовжено процесуальний строк розгляду даної справи.
05.01.2026 відповідачем через систему «Електронний суд» надано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.07.2025 №4963 про здійснення з метою уточнення військово-облікових даних оповіщення військовозобов'язаних, які зареєстровані та перебувають на військовому обліку на території відповідальності Почаївської міської територіальної громади про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 12.08.2025, а також докази направлення повістки на адресу позивача та її повернення на адресу відповідача.
Інших заяв, у тому числі по суті, до суду не надходило.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 13.08.2024 Кременецьким відділом УДМС України в Тернопільській області, та військово-обліковим документом, сформованим у додатку Резерв+. (а.с.8-9,10)
Згідно відомостей електронного військово-облікового документа, сформованого 16.10.2025 через додаток Резерв+, наявний запис про розшук ОСОБА_1 з 12.09.2025 з причин неприбуття за повісткою до ТЦК та СП та порушення ним правил військового обліку. Крім того, військово-обліковий документ позивача містить відомості про наявність у ОСОБА_1 права на відстрочку від призову на військову службу до завершення мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». (а.с.10)
На звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_9 листом №6653 від 28.10.2025 повідомив, що ОСОБА_1 за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендований лист з повідомленням, який містив повістку №4471204 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 12.08.2025 для уточнення даних. Поштове відправлення повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_5 18.08.2025. Посилаючись на абзац 1 пункт 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якої громадяни зобов'язані з'являтись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, а також оскільки ОСОБА_1 не прибув за направленою йому повісткою та не надав докази поважності причин такого неприбуття, відповідач повідомив, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення. (а.с.12)
Посилаючись на безпідставність твердження відповідача щодо вчинення адміністративного правопорушення та вважаючи протиправними дії щодо внесення відомостей в Реєстр про порушення позивачем правил військового обліку та направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі-Закон №2232-ХІІ).
Згідно із частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема,
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20);
виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 56 цього ж Порядку визначає повноваження Національної поліції, яка за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює, адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Додатком 2 до Порядку №1487 визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, пунктом і яких передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів:
3) не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника);
4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;
5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;
6) особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, закордонної дипломатичної установи України), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки;
11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Відповідно до пункту 2 Правил, якщо за будь-яких обставин повістка районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.
Наведені нормативно-правові акти чітко регламентують як повноваження районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, так і обов'язки військовозобов'язаних щодо виконання військового обов'язку. Крім того, визначають органи та установи, які залучаються при організації та веденні військового обліку військовозобов'язаних.
З наведених вище норм вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу; порушення законодавства про оборону. Мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів. (абзац 2 пункту 3 Порядку №1487)
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII(далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно частини першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_9 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до повноважень якого віднесено забезпечення актуалізації бази даних шляхом внесення до Реєстру персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Як слідує зі змісту витягу з електронного військово-облікового документа позивача та листа ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.10.2025 №6653, підставою для висновку відповідача щодо вчинення позивачем правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП (порушення правил військового обліку), стали встановлені відповідачем обставини щодо неприбуття ОСОБА_1 за попередньо надісланою повісткою. (а.с.12)
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач, серед іншого, вказує на те, що йому не було належним чином направлено та вручено повістку, оскільки відсутні докази її направлення засобами поштового зв'язку або у інший визначений законом спосіб.
Щодо наведеного суд зазначає наступне.
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
У відповідності до п. 30-2 повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Згідно з п.41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
У відповідності до п.16 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року № 1071), повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками "Повістка ТЦК", "Вручити особисто".
Згідно з п.82 Правил, рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже з наведеного слідує, що повістка, у разі надіслання засобами поштового зв'язку, повинна бути направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення відправлення та вважається належним чином врученою військовозобов'язаному у випадку її особистого вручення або повернення на адресу відправника з відміткою про відсутність особи за адресою.
Як слідує з наданих відповідачем доказів, на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.07.2025 №4963, відповідачем сформована та надіслана на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повістка з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 12.08.2025 для уточнення облікових даних.
Згідно Списку оповіщення військовозобов'язаних поштовим відділенням згідно розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №4963 від 30.07.2025, повістка про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , направлена рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, повернута на адресу відправника за закінченням терміну зберігання.
Суд зауважує, що за правилами пункту 41 Порядку №560 повернення повістки з зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання» не належить до переліку обставин, за яких така повістка вважається врученою адресату.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у даному випадку у відповідача були відсутні підстави вважати позивача належним чином оповіщеним про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 12.08.2025 внаслідок направлення йому відповідної повістки, оскільки відсутні докази належного її вручення, а тому відсутні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.
З огляду на викладене, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача слід визнати протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку з боку позивача.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , то суд зауважує, що таке відправлення здійснюється автоматично, а тому суд не вбачає підстав для її задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , то суд зауважує, що таким діям передує виключення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача з Єдиного державного реєстру призовників. Враховуючи, що такого виключення ще не відбулося, дана позовна вимога є передчасною, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що після виключення відповідних відомостей право позивача у цій частині буде порушене.
Тому, з урахуванням наведеного в задоволенні вказаної позовної вимоги також слід відмовити.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог, а саме 605,60 грн (50%).
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 січня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 код РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_4 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );
третя особа:
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) .
Головуючий суддя Мірінович У.А.