Рішення від 14.01.2026 по справі 500/6513/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6513/25

14 січня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити (вилучити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання вимог закону 26.06.2024 через застосунок Резерв+ оновив свої військово-облікові дані із зазначенням свого місця реєстрації, місця фактичного проживання, номера телефону та інших запитуваних відомостей.

09.10.2025 року під час оновлення облікових даних, шляхом формування електронного військово-облікового документа, ОСОБА_1 дізнався, що ним нібито було порушено правила військового обліку, а саме що він не прибув за мобілізаційним розпорядженням і його з 16.08.2025 розшукує ТЦК та СП. Ця інформація відображена в його електронному військово-обліковому документі Резерв +, який сформовано 09.10.2025.

Таким чином, Позивач лише 09.10.2025 дізнався із застосунку Резерв+ про те, що його розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку, проте, жодної повістки для уточнення військово-облікових даних чи для проходження медогляду ОСОБА_1 не отримував, а також жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено не було, з матеріалами адміністративного правопорушення його не ознайомлювали, про дату справи про адміністративне правопорушення його не повідомлено, з протоколом про адміністративне правопорушення його не ознайомлювали.

Таким чином, позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, згідно з Конституцією України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Ухвалою суду від 18.11.2025 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду.

18.11.2025 року позивач надіслав через підсистему електронний суд заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

14.01.26 відповідач надіслав через підсистему електронний суд відзив на позовну заяву, із відповідними письмовими доказами. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що відповідно до даних системи АІТС «Оберіг» позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та із 20.04.2017 року не проходив військово-лікарську комісію з метою визначення придатності до військової служби.

У зв'язку з чим відповідно до мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення персональних даних, проходження військово-лікарської комісії Тернопільською міською радою здійснено оповіщення з метою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 08.08.2025, однак у визначений у повістці строк позивач не з'явився та не повідомив про причини неявки. У зв'язку з чим, 16.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 створено електронне звернення номер Е3239574 до Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільський області.

На підставі вищевикладеного, з метою виключення відомостей про порушення правил військового обліку Позивач не позбавлений права прибути до Відповідача для складення адміністративного протоколу та занесення відомостей до АІТС «ОБЕРІГ» про розгляд адміністративної справи та зняття відомостей про порушення правил військового обліку на основі внесення даних про дату та номер протоколу про адміністративне правопорушення, з метою подальшого автоматичного анулювання звернення до органів Національної поліції України.

Відтак, заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 представник відповідача вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

05.12.2025 року позивач надіслав через підсистему електронний суд клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

31.12.2025 року позивач надіслав через підсистему електронний суд клопотання про прискорення розгляду справи.

14.01.26 представник відповідача надіслав через підсистему електронний суд клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.

14.01.26 позивач надіслав через підсистему електронний суд відповідь на відзив, просив позов задовольнити з мотивів наведених у позовній заяві.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , станом на час розгляду справи, перебуває на обліку як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_3 з наявною відстрочкою від мобілізації, що підтверджується витягом з електронного військово-облікового документа Резерв +, сформованого 09.10.2025.

09.10.2025 року під час оновлення облікових даних, шляхом формування електронного військово-облікового документа, ОСОБА_1 дізнався, що ним нібито було порушено правила військового обліку, а саме що він не прибув за мобілізаційним розпорядженням і його з 16.08.2025 розшукує ТЦК та СП. Ця інформація відображена в його електронному військово-обліковому документі Резерв +, який сформовано 09.10.2025.

Позивач лише 09.10.2025 дізнався із застосунку Резерв+ про те, що його розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку, проте, жодної повістки для уточнення військово-облікових даних чи для проходження медогляду ОСОБА_1 не отримував, а також жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено не було, з матеріалами адміністративного правопорушення його не ознайомлювали, про дату справи про адміністративне правопорушення його не повідомлено, з протоколом про адміністративне правопорушення його не ознайомлювали.

У зв'язку з цим позивач 16.10.2025 року звернувся до АТ «Укрпошта» з письмовим запитом про надання інформації про надходження на його адресу відповідної поштової кореспонденції.

22 жовтня 2025 року АТ «Укрпошта» листом повідомило, що інформації про надходження рекомендованих листів з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначкою «вручити особисто», з позначкою «Повістка ТЦК» на ім'я ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 за період з 01 липня 2025 року по 31 серпня 2025 року відсутня в облікових системах Укрпошти .

23 жовтня 2025 року, з метою з'ясування підстав внесення відповідачем запису про порушення правил військового обліку та виключення недостовірної інформації з державного реєстру позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації, копій підтверджуючих документів та виключення помилкової інформації з державних реєстрів додавши до нього копію електронного військово - облікового документу та вказаний вище лист АТ «Укрпошта».

Вказаний лист був отриманий відповідачем 27 жовтня 2025 року, однак станом на момент подання позовної заяви, позивач відповіді не отримав.

31.10.2025 року з метою уточнення інформації позивач повторно звернувся в АТ «Укрпошта» з запитом про надання інформації. АТ «Укрпошта» листом від 03.11.2025 року підтвердила, що інформації про надходження рекомендованих листів з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначкою «вручити особисто», з позначкою «Повістка ТЦК» на ім'я ОСОБА_1 за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 за період з 01 липня 2025 року по 31 серпня 2025 року відсутня в облікових системах Укрпошти.

В зв'язку з тим, що інформація про порушення правил військового обліку не була вилучена відповідачем з державного реєстру, 07 листопада 2025 року, позивач повторно направив звернення відповідачу про виключення помилкової інформації долучивши до нього повторний лист АТ «Укрпошта» від 03.11.2025 року.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 10 листопада 2025 року, однак станом на день подання позовної заяви відповіді на звернення позивач не отримав.

Не погодившись із протиправними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних. До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався, адміністративні матеріали щодо нього не складались, постанова про адміністративне правопорушення не виносилась, а тому відомості про порушення ним правил військового обліку до Реєстру внесені безпідставно.

У постанові від 31.03.2021 у справі №676/752/17 Верховний Суд зазначив, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Оскільки за приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав ОСОБА_1 належить здійснити шляхом зобов'язання саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , як орган ведення Реєстру, вчинити певні дії.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на орган державної влади, в даному випадку на Відповідачів.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1211.20 грн. згідно квитанції від 18.11.2025.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити (вилучити) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 січня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).

Головуючий суддя Подлісна І.М.

Попередній документ
133299576
Наступний документ
133299578
Інформація про рішення:
№ рішення: 133299577
№ справи: 500/6513/25
Дата рішення: 14.01.2026
Дата публікації: 16.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.01.2026)
Дата надходження: 13.11.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПОДЛІСНА ІРИНА МИКОЛАЇВНА