13 січня 2026 року Справа № 480/8306/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8306/25 за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНКІФ" про стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС у Волинській області звернулося до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНКІФ", в якій просить стягнути податковий борг загальною сумою 6535 грн, а саме:
- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 5515 грн;
- з податку на прибуток, який сплачують інші підприємства (код податку 11021000) на суму 1020 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки сплати узгоджених податкових зобов'язань, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 5515 грн, з податку на прибуток який сплачують інші підприємства в сумі 1020 грн, яка залишається не сплаченою.
Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Сторони повідомлялися належним чином про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою реєстрації місцезнаходження, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак відправлення було повернуто на адресу суду.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг, зокрема:
податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства 1020,00 грн, який виник внаслідок донарахування штрафних санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення № 00150730404 від 16.05.2025 в сумі 1020 грн;
податок на додану вартість із виготовлених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 5515 грн, який виник внаслідок донарахування штрафних санкцій, згідно податкових повідомлень-рішень № 0076880404 від 04.03.2025 в сумі 340 грн, № 00125270404 від 21.04.2025 в сумі 1020 грн, № 00125260404 від 21.04.2025 в сумі 75.00 грн, № 00162730404 від 26.05.2025 в сумі 1020 грн, № 00185720404 від 16.06.2025 в сумі 1020 грн, № 00215040404 від 15.07.2025 в сумі 1020 грн, № 00242790404 від 14.08.2025 в сумі 1020 грн.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, сума грошового зобов'язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивачем було надіслано податкову вимогу від 29.07.2025 № 0007430-1304-0320 за податковою адресою відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується розрахунком податкової заборгованості, витягом з картки особового рахунку платника, і складає в загальній сумі 6535 грн, у тому числі: податок на прибуток приватних підприємств - 1020 грн, податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) - 5515 грн.
Відповідно до пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, судом встановлено, що податкова заборгованість відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 6535 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНКІФ" про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Тенкіф" податковий борг в сумі 6 535,00 гривень в дохід Державного бюджету.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал