14 січня 2026 року м. Рівне№460/19173/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доМіністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 402600 грн. замість належних 15000000 грн.
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги та здійснити виплату у повному розмірі, встановленому Постановою № 168 від 28.02.2022, а саме - 15000000,00 гривень з урахуванням вже виплаченої суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки причина смерті ОСОБА_2 безпосередньо пов'язана із захистом Батьківщини, то позивач, як донька військовослужбовця, має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в розмірі 15000000 грн. Використання для розрахунку допомоги положень Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 є неправомірним, оскільки зазначений нормативно-правовий акт регулює загальні підстави та розмірі виплат у мирний час, тоді як у період воєнного стану підлягає застосуванню спеціальний акт - Постанова № 168. Позивач вважає, що виплата допомоги у зменшеному розмірі суперечить вимогам чинного законодавства, а порушене право підлягає судовому захисту. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що у постанові Верховного Суду від 18.11.2024 у справі №240/1743/24 було сформульовано перелік шести обов'язкових умов для призначення виплати у розмірі 15 млн грн, серед яких:
1. Смерть повинна настати внаслідок поранення;
2. Поранення має бути отримано під час дії воєнного стану;
3. Ушкодження повинно бути спричинене виконанням бойових завдань;
4. Подія мала статися на території проведення бойових дій або тимчасово окупованій території;
5. Дії повинні бути безпосередньо пов'язані з обороною України;
6. Смерть має настати не пізніше одного року після поранення.
Жодна з наведених умов у випадку ОСОБА_2 не виконана. Відповідно до матеріалів справи, військовослужбовець перебував у черговій відпустці, що унеможливлює визнання його участі у виконанні бойового (службового) завдання на момент настання смерті.
Крім того, позивач звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 №975, що регулює порядок виплат у разі смерті військовослужбовця внаслідок загального захворювання, та в межах якої Комісією Міністерства оборони України було прийнято рішення про призначення ОГД. Заява була подана у формі, затвердженій додатком 10 до Наказу МОУ №530 від 14.08.2014, адресована начальнику ТЦК та СП, що підтверджує реалізацію права на виплату згідно з Постановою №975.
Позивач не зверталася до відповідача з заявою та відповідним пакетом документів відповідно до Постанови №168 та Наказу МОУ №45 від 25.01.2023. У справі ОСОБА_2 така заява за встановленою формою не подавалась, пакет документів не формувався, і тому підстав для розгляду питання Комісією МОУ відповідно до Постанови №168 не виникало. Відповідно, не було прийнято жодного рішення про відмову у виплаті ОГД в розмірі 15000000 грн. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач подала відповідь на відзив, в якій вказує, що відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує ОГД у разі:
- загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби, або
- смерті внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Тобто закон прямо прирівнює смерть унаслідок поранення та смерть унаслідок захворювання, якщо наявний причинний зв'язок із виконанням обов'язків військової служби.
Саме Постанова №168 є спеціальним актом, прийнятим Урядом на виконання цього Закону, відповідно до вимог воєнного стану.
Підпункт 1 пункту 2 Постанови №168 встановлює, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн гривень.
Норми Постанови №168 поширюють право на отримання ОГД також на випадки смерті:
- внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі під час дії воєнного стану;
- внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що прямо охоплює випадки, коли захворювання виникло або пов'язаного із виконанням таких обов'язків;
- смерті осіб, які безпосередньо брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, навіть якщо смерть настала поза районом ведення бойових дій або поза моментом виконання конкретного бойового завдання.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку зі смертю, що додатково підтверджує факт припинення служби саме через настання смерті військовослужбовця, а отже наявність юридичних підстав для застосування положень Постанови №168 щодо гарантійної виплати у розмірі 15 млн гривень.
Позивач також вказує, що Міністерство оборони України у своєму відзиві безпідставно зазначає, що подання документів посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 за процедурою, визначеною Постановою КМУ №975, нібито свідчить про «вичерпання позивачем права» на отримання одноразової грошової допомоги за Постановою №168. Таке твердження є юридично хибним, необґрунтованим і суперечить фактичним матеріалам справи, змісту чинного законодавства та принципу пріоритетності спеціальної норми права. Подання документів за Постановою №975 здійснено не позивачем, а посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 - всупереч чинному законодавству. Матеріали справи підтверджують, що: документи були подані не позивачем, а уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 ; таке подання здійснено всупереч Порядку №45, затвердженому наказом №45 від 25.01.2023, який підлягає застосуванню у період дії воєнного стану; позивач не обирав підстави виплати та не висловлював волю на застосування застарілого механізму виплат. Таким чином, Міністерство оборони України помилково приписує позивачу волевиявлення, якого фактично не було. Неправильні дії посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не можуть обмежувати права позивача, що прямо випливає зі статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України. Просить позовні вимоги задовольнити.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 21.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно свідоцтва про народження 04.11.2005 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копію свідоцтва про смерть (а.с.17).
Згідно витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3550 від 26 листопада 2024 року, захворювання ОСОБА_2 , яке виникло під час безпосередньої участі у бойових діях та послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с.22).
ОСОБА_3 звернулася з заявою та відповідними документами щодо виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013. Згідно повідомлення від 06.03.2025 №3242 (а.с.23), подані позивачем документи направлені до ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. №3241 від 06.03.2025.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18.07.2025 № 374/975 (а.с.24), розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975 ОСОБА_1 , дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_2 в сумі 402600,00 грн.
Позивач вважає, що одноразова грошова допомога має бути їй призначена та виплачена в розмірі 15000000 грн. відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, а тому звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, зокрема, діти, загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Відповідно до статті 16-2 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
При цьому, частина 3 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 цієї статті.
Згідно з частинами першою, восьмою, дев'ятою, десятою статті 16-3 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
З наведеного видно, що одноразова грошова допомога, передбачена ст. 16 статті 16-3 Закону №2011-XII, може бути призначена та виплачена членам сім'ї (в даному випадку дочці) загиблого (померлого) військовослужбовця за її особистою заявою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення ОГД за Постановою №168 чітко регламентований Наказом МОУ №45 від 25.01.2023, яким затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану. Згідно вказаного Порядку, процедура призначення ОГД включає: обов'язок подачі заяви за формою (додаток 1), надання повного пакету документів (додаток 2), проходження процедури погодження через ТЦКСП, аналіз та висновки відповідних військово-лікарських комісій, розгляд Комісією МОУ виключно за наявності повного та належно оформленого пакета матеріалів.
Крім того, на виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата складання актового запису про смерть.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 975, одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Отже, для реалізації права на отримання ОГД, як за Постановою № 168, так і за Постановою № 975, особа, яка має право на отримання такої допомоги, найперше повинна звернутися з відповідною заявою та пакетом необхідних документів.
З наданих сторонами до матеріалів справи документів видно, що позивач звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 25.12.2013 №975, що регулює порядок виплат у разі смерті військовослужбовця внаслідок загального захворювання, та в межах якої Комісією Міністерства оборони України було прийнято рішення про призначення ОГД. Заява була подана у формі, затвердженій додатком 10 до Наказу МОУ №530 від 14.08.2014, адресована начальнику ТЦК та СП.
У справі ОСОБА_2 заява за встановленою формою, затвердженою додатком 1 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, не подавалась, пакет документів не формувався, і тому підстав для розгляду питання Комісією МОУ відповідно до Постанови №168 не виникало. Відповідно, не було прийнято жодного рішення про відмову у виплаті ОГД за постановою КМУ №168.
Щодо доводів позивача про те, що документи були подані не позивачем, а уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 суд не вважає їх обгрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 від 28.02.2025. При цьому, доказів того, що заява написана не позивачем або на ній міститься власноручний підпис не позивача до матеріалів справи не надано. Також позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що позивач зверталася з заявою та відповідним пакетом документів щодо виплати ОГД відповідно до постанови № 168.
За наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач не відмовляв позивачу у виплаті ОГД в розмірі 15000000,00 грн. відповідно до постанови № 168 від 28.02.2022 року. А оскільки в ході розгляду справи судом не здобуто доказів того, що позивач зверталася до відповідача з заявою про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому Постановою № 168 від 28.02.2022 року, то підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути таку заяву - до задоволення не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14 січня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Міністерство оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168, ЄДРПОУ/РНОКПП 00034022)
Суддя С.М. Дуляницька