13 січня 2026 рокусправа №380/16136/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії , -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , звільнити ОСОБА_1 , з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на звільнення з військової служби на підставі ст. 26 ч. 4 п. 2 пп. "г" Закону України "Про військовий обов'язок i військову службу", тобто у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своїм батька, який є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК. Однак, відповідач розглядаючи його рапорт протиправно відмовив у звільненні з підстави не долучення до рапорту документів, тоді як позивач надав до рапорту всі необхідні для звільнення документи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх. №67130 від 18.08.2025 року), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 та звертався до командування військової частини НОМЕР_1 із рапортом від 02.07.2025 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю постійного догляду за батьком, який є особою з інвалідністю II групи та потребує постійного стороннього догляду вдома, який не був задоволений.
ОСОБА_1 ні до рапорту, ні до позовної заяви не було додано «акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки», що вимагається Переліком.
Однак, із доданих ОСОБА_1 до його рапорту та до позовної заяви документів вбачається, що у його батька - ОСОБА_2 , є інші члени сім'ї І та ІІ ступеня споріднення, які не потребують стороннього догляду.
Так, дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи із виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 30.05.2025, є непрацездатною особою (пенсіонером), однак не потребує стороннього догляду.
Син ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , та онука ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , також не потребують стороннього догляду, а їхнє перебування у Республіці Польща не є обставиною, яка звільняє їх від обов'язку здійснювати догляд за ОСОБА_2 .
Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги підтримав повністю (вх. №69327 від 27.08.2025 року),
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 та звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 із рапортом від 02.07.2025 про звільнення його з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю постійного догляду за батьком, який є особою з інвалідністю II групи та потребує постійного стороннього догляду вдома.
Відповідачем було розглянуто рапорт позивача та відмовлено у задоволенні рапорту листом №2649 від 21.07.2025 р. з підстав того, що наданими документами не підтверджено необхідності здійснювати постійний догляд за своїм батьком - ОСОБА_6 , який є особою з інвалідністю ІI групи та не підтверджено відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у звільненні його з військової служби, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України"Про військову службу і військовий обов'язок"від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ст. 1 ч. 5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу).
Підстави звільнення з військової служби передбачені ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Так, ст. 26 ч. 4 п. 2 пп. г Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", на яку посилається позивач в якості правової підстави для звільнення з військової служби у запас, передбачає, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану - через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
В свою чергу, ст. 26 ч. 12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, за наявності яких військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби.
Зокрема, ст. 26 ч. 12 п. 3 абз. 13 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції на час розгляду рапорту позивача передбачено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Частиною 7 ст. 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (пункт 1).
Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 12.11 розділу XIІ Інструкції перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Згідно вказаного додатку звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
- документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «;Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
- висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді (підпункт 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції).
Як встановлено судом на підтвердження необхідності здійснення за своїм батьком постійного догляду ОСОБА_1 до рапорту долучив наступні документи:
- копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 1784/25/371/B від 11.04.2025;
- копію висновку про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (форма 080-4/о) № 146 від 08.05.2025. Відповідач обгрунтовує свою відмову тим, що із вищевказаних документів вбачається, що батько позивача - ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю II групи, він потребує «догляду вдома», «отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи», однак не потребує постійного догляду.
Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначено Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317).
За приписами підпункту 1 пункту 11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають:
ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків;
потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв;
потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування;
ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;
причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого;
медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.
У наведеному переліку прав та обов'язків медико-соціальної експертної комісії відсутнє поняття «постійного догляду», а вказано лише право визначати необхідність стороннього нагляду, догляду.
При цьому, поняття «сторонній догляд» не є тотожним поняттю «постійний догляд», позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. В свою чергу, поняття «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 №407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я», чинним на час здійснення правовідносин, затверджено форму первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення.
Пунктом 5 цієї Інструкції визначено, що висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859.
Пунктом 7 цієї Інструкції визначено, що у пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Отже, судом встановлено, що такої форми як «висновок про потребу в постійному сторонньому догляді» не передбачено.
Враховуючи вищенаведене та те, що батьку позивача надано висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі суд приходить до висновку, що батько позивача - ОСОБА_2 є особою із інвалідністю ІІ групи та потребує постійного догляду.
Тому посилання відповідача, як на підставу для відмови у звільненні позивача з військової служби, про ненадання належних документів для підтвердження необхідності постійного догляду за особою з інвалідністю, є безпідставним.
Щодо ненадання до рапорту документів, що свідчать про відсутність інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення його батька або їх потребу в постійному догляді за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи суд зазначає таке.
З наданих позивачем документів судом встановлено, що у батька позивача є інші члени сім'ї І та ІІ ступеня споріднення: дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 та онука ОСОБА_5 .
Позивачем на підтвердження неможливості здійснювати постійний догляд за батьком його матір'ю ОСОБА_3 долучено до рапорту та матеріалів справи виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 30.05.2025, яку видано його матері ОСОБА_3 про те, що вона знаходилась на лікуванні в режимі «стаціонар на дому» з 21.04.2025 по 30.05.2025 в КНП «Трускавецький ЦПМСД» СП «Доброгостівська АЗПСМ» із рядом хвороб, рекомендації: постійний прийом гіпотензивних препаратів, Д- спостереження сімейного лікаря, невропатолога, кардіолога, травматолога, хірурга, офтальмолога.
Суд зазначає, що вказана виписка не є належним доказом, так як не підтверджує необхідність постійного догляду, належним доказом може бути лише висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Крім того, перебування за кордоном брата позивача та його дочки також не є об'єктивною причиною неможливості здійснювати постійний догляд за батьком позивача ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач відмовляючи у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» діяв відповідно до норм законодаства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
СуддяКухар Наталія Андріївна