м. Вінниця
14 січня 2026 р. Справа № 120/3111/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у здійснення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою професійної працездатності 35 відсотків, внаслідок поранення, отриманого під час виконання службових обов?язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв?язку з втратою професійної працездатності 35 відсотків, внаслідок поранення, отриманого під час виконання службових обов?язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
зобов?язати Департамент поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 74 000 (сімдесят чотири тисячі) гривень.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю Департаменту поліції особливого призначення “Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо відмови у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги у зв?язку з втратою професійної працездатності 35 відсотків, внаслідок поранення, отриманого під час виконання службових обов?язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
У строк встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі.
Окремо зазначив, що наказом 24.03.2025 Департаментом поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " видано наказ №396 про виплату позивачу одноразової грошової допомоги.
10.04.2025 представник відповідача подав додаткові пояснення до клопотання про закриття провадження у справі.
У свою чергу позивач у відповіді на відзив просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 13.01.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу т.в.о. голови Національної поліції України від 10.02.2023 №162о/с ОСОБА_1 призначено інспектором взводу №4 роти №3 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 ?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.08.2023 №698 о/с ОСОБА_1 призначено інспектором взводу №3 роти №3 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 ?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідно бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05.07.2023 №16458, ЗПУ-2 ГШ-КИЇВ, наказу Національної поліції України від 06.07.2023 №1652ДСК, наказом ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.08.2023 №61ДСК ОСОБА_1 із 25.08.2023 відряджено в підпорядкування оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
07.09.2023 року позивач під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, потрапив під активний артилерійський та мінометний обстріли, в результаті чого отримав поранення, яке відповідно до матеріалів справи є таким, що отримане під час виконання службових обов'язків у період воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
У зв'язку з вищевказаним пораненням, позивач проходив лікування, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
26.02.2024 начальником Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » затверджено Акт №123 спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 07.09.2023 з ОСОБА_1 в якому сформовано висновок, відповідно якого у діях інспектора взводу №3 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_1 порушень вимог чинного законодавства та службової дисципліни не встановлено.
Спеціальна комісія із спеціального розслідування нещасного випадку кваліфікувала, що інспектор взводу №3 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_1 отримав поранення в період дії воєнного стану під час участі в бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах період здійснення зазначених заходів, у період проходження служби, під час виконання службових обов?язків (підпункт 1 пункту 7 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року №705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за №1139/35422).
Згідно довідки медичної (військово-лікарської) комісії №451/2 від 27.05.2024 виданої Державною установою «Територіальне медичне об?єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» травма, поранення, Так, отримані під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступеням тяжкості, затвердженого Наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 №902/14169 відноситься до категорії тяжких травм.
17.01.2025 позивач був оглянутий Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи
Відповідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування №10473/25/223/В на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 з зв?язку з погіршенням загального стану здоров?я внаслідок поранень та травм отриманих під час виконання службових обов?язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, відсутні підстави для встановлення групи інвалідності. На підставі наказу МОЗ №420 від 05.06.2012 встановлено втрату працездатності на підставі пунктів Таблиця 10 (4.2-10%), Таблиця 1 (5.2-15%), Таблиця 9 (9.4.5.1-10%).
В пункті 17.2.4 відсоток втрати професійної працездатності становить 35.
Пунктом 17.2.5 визначено, що причиною втрати професійної працездатності визначено: «поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання в осіб з числа правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту».
24.01.2025 позивач звернувся із заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з проханням призначити і виплати одноразову грошову допомогу у зв?язку з втратою професійної працездатності 35 відсотків, внаслідок поранення, отриманого під час виконання службових обов?язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Листом від 11.02.2025 №1994-2025 документи позивача повернуто. У якості підстав повернення зазначено, що причиною втрати професійної працездатності визначено: «поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання в осіб з числа правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», що не відповідає страховому випадку, зазначеному у статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у здійснення виплати одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Закон №580-VIII.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 97 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, чи в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частиною 2 статті 97 Закону №580-VIII).
Згідно з частинами другою, четвертою, восьмою статті 100 Закону №580-VIII визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку №646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення поліцейському ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення в застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках..
Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби (пункт 10 Порядку №646).
Пунктом 12 Порядку №646 визначено, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:
1)заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:
копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
2) витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
3) витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).
Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності або копій документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-5 цього пункту, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видав документ.
Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначені статтею 101 Закону №580-VIII, відповідно до частини першої якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення стосовно загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 15 Порядку №646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.
У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.
Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.
Як убачається з матеріалів справи, 24.01.2025 позивач звернувся із заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з проханням призначити і виплати одноразову грошову допомогу у зв?язку з втратою професійної працездатності 35 відсотків, внаслідок поранення, отриманого під час виконання службових обов?язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Листом від 11.02.2025 №1994-2025 документи позивача повернуто. У якості підстав повернення зазначено, що причиною втрати професійної працездатності визначено: «поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання в осіб з числа правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», що не відповідає страховому випадку, зазначеному у статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Так, у поданих позивачем документах причиною втрати професійної працездатності зазначено: «поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання в осіб з числа правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», що не ідентифікує страховий випадок у розумінні пункту 5 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», який вимагає чіткого встановлення причинного зв'язку між пораненням та виконанням поліцейським службових обов'язків або участю у заходах, передбачених зазначеною нормою.
За таких обставин у відповідача об'єктивно були відсутні правові підстави для підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, оскільки встановлення факту настання страхового випадку є необхідною передумовою для прийняття відповідного рішення.
Суд звертає увагу, що Порядок №646 не покладає на орган поліції обов'язку самостійно змінювати або тлумачити зміст поданих документів, а передбачає перевірку їх відповідності вимогам законодавства.
За таких обставин відповідач, діючи в межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений законом, обґрунтовано повернув подані документи листом від 11.02.2025 №1994-2025 без прийняття рішення про призначення виплати.
При цьому суд зазначає, що можливість повернення документів прямо передбачена пунктом 15 Порядку №646, відповідно до якого у разі відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги або подання документів не в повному обсязі чи не за належністю керівник бухгалтерської служби органу поліції письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав або повертає подані документи.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо повернення документів не є протиправними, а вимоги позивача про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії не ґрунтуються на вимогах закону.
Суд також враховує, що наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 »» від 24.03.2025 №396 позивачу було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу.
Отже, на час розгляду справи по суті відсутні підстави вважати, що відповідач продовжує допускати протиправну бездіяльність щодо непризначення чи невиплати такої допомоги.
Крім того, з урахуванням факту призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги наказом від 24.03.2025 №396, суд зазначає, що мета звернення позивача до суду в частині зобов'язання відповідача призначити та виплатити таку допомогу фактично була досягнута.
Щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов'язку перед людиною утверджувати та забезпечувати її права.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимога ефективності судового захисту перегукується з міжнародними зобов'язаннями України. Зокрема, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як встановлено судом у цій справі, дії відповідача щодо повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги були здійснені в межах наданих повноважень та відповідно до вимог Порядку №646, а відтак не є протиправними.
Крім того, наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України “ ІНФОРМАЦІЯ_1 »» від 24.03.2025 №396 позивачу було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що відповідач допустив тривале або системне порушення прав позивача.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме внаслідок дій чи бездіяльності відповідача він зазнав моральних страждань, психологічного напруження, погіршення стану здоров'я чи інших негативних немайнових наслідків, а також не доведено причинно-наслідковий зв'язок між такими наслідками та поведінкою відповідача. Крім того позивачем не обґрунтовано розміру заявленої до стягнення моральної шкоди.
За таких обставин суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди, а заявлена вимога є необґрунтованою.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України" ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Суддя Мультян Марина Бондівна