м. Вінниця
14 січня 2026 р. Справа № 120/11494/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
15.08.2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.05.2025 № 49/в про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на малолітнього сина ОСОБА_5 , внаслідок загибелі військовослужбовця ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_5 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на малолітнього сина ОСОБА_5 , внаслідок загибелі військовослужбовця ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_5 , згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого Міністерством оборони України рішення, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.05.2025 № 49/в про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на малолітнього сина ОСОБА_5 , внаслідок загибелі військовослужбовця ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 20.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України.
Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
09.09.2025 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
10.09.2025 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги позивача.
11.09.2025 року представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, у яких вказав, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
17.09.2025 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 подав письмові пояснення, у яких просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
15.12.2025 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 подала письмові пояснення, у яких просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
18.12.2025 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 подав письмові пояснення, у яких просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
13.01.2026 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, у якій просить:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 3 750 000 гривень, яка припадає на частку і може бути присуджена малолітньому сину ОСОБА_5 , призначену батьку, матері та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період дії воєнного стану, старшого матроса ОСОБА_6 , згідно протоколів Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.03.2023 № 62/168 та від 05.05.2023 № 144/168, до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
Вказує, що Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення батьку, матері та дочці одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн. у рівних частках кожному (протоколи від 10.03.2023 року № 62/168 та від 05.05.2023 № 144/168).
Вподальшому, кошти для забезпечення першого - двадцять дев'ятого етапів виплати одноразової грошової допомоги в березні 2023 - липні 2025 року перераховані на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого їх скерування на рахунок отримувачів через ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник позивача зауважує, що після відкриття асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов'язаний здійснити виплату всієї суми одноразової грошової допомоги особам, яким вона призначена, без додаткового погодження або повідомлення інших осіб, які можуть заявляти право на частку такої допомоги.
Таким чином, представник позивача вважає, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи навіть унеможливить ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких позивач звернулася до суду, що є підставою для забезпечення позову відповідно до п.1 ч.2 ст. 150 КАС України.
Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд виходить із наступного.
Положеннями частини 1 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено що, забезпечення позову допускається до пред'явлення позову, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Як передбачено частиною першою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).
За приписами частин четвертої шостої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення батьку, матері та дочці одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн. у рівних частках кожному (протоколи від 10.03.2023 року № 62/168 та від 05.05.2023 № 144/168).
Разом з тим, на думку представника позивача, розподіл одноразової грошової допомоги проведено без урахування права малолітнього ОСОБА_5 на частку в одноразовій грошовій допомозі, передбачену п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168.
Положеннями ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що у випадках, зазначених у підпунктах 1- 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, зокрема, належать діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав.
Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону № 2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами першою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є сином померлого військовослужбовця ОСОБА_6 , та, як стверджує представник позивача, відноситься до осіб, зазначених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Таким чином, виплата такої допомоги, особам яким вона вже призначена, ускладнить поновлення прав малолітнього сина загиблого військовослужбовця на його частку в такій допомозі та може призвести до довготривалих судових процесів, у разі задоволення даного позову.
Окремо суд зазначає, що право інших членів сім'ї померлого військовослужбовця на призначення та виплату їм вказаної допомоги не оспорюється позивачем, спірним є лише розподіл часток, оскільки допомога призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця здійснюється обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на підставі відповідного наказу не пізніше п'яти робочих днів з дня відкриття асигнувань, шляхом перерахування коштів на банківські рахунки отримувачів.
В такому разі, з метою забезпечення подальшого можливого перерозподілу виплат, суд вважає за необхідне заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати виплату одноразової грошової допомоги в частині, що відповідає можливій частці малолітнього сина загиблого військовослужбовця - ОСОБА_5 , а саме у розмірі 3750000 грн., призначеної до виплати іншим отримувачам - батьку, матері та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_6 , відповідно до протоколів Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.03.2023 № 62/168 та від 05.05.2023 № 144/168, до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
При цьому, суд враховує, що вжиті заходи забезпечення позову у такий спосіб не є рішенням по суті спору та у жодному разі не вирішує спір по суті, оскільки відповідно до положень частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
З урахуванням вищевикладених мотивів та встановлених судом, на підставі поданих позивачем доказів, обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Заяву про забезпечення позову представника позивача задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати виплату одноразової грошової допомоги в частині, що відповідає можливій частці малолітнього сина загиблого військовослужбовця - ОСОБА_5 , а саме у розмірі 3750000 грн., призначеної до виплати іншим отримувачам - батьку, матері та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця ОСОБА_6 , відповідно до протоколів Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.03.2023 № 62/168 та від 05.05.2023 № 144/168, до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Дончик Віталій Володимирович