про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
13 січня 2026 р. Справа № 120/17014/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 16.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду належної якості Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору позивача ОСОБА_1 для вирішення питання про звільнення його від сплати судового збору.
Позивачем 07.01.2026 на виконання вимог ухвали від 16.12.2025 надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 06.01.2026 за період з січня 2025 по вересень 2025.
Оцінюючи надані позивачем Відомості, суд встановив, що вони стосуються ОСОБА_1 із РНОКПП - НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що в силу ч. 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб), місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач у позовній заяві власноруч вказав свій РНОКПП - НОМЕР_2 , який не відповідає даним, зазначеним у інформації Державного реєстру фізичних осіб - платників податку.
Предметом спору у цій справі є протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо повернення виконавчого документу, який виданий за наслідками прийняття Вінницьким окружним адміністративним судом рішення у справі №120/12129/24.
Відповідно до інформації наявній в КП "ДСС" судом встановлено, що у позовній заяві по справі №120/12129/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач зазначив свій РНОКПП - НОМЕР_2 , що відображено і в рішенні від 25.02.2025 у справі №120/12129/24 в частині реквізитів сторін.
Суд акцентує, що статтею 160 КАС України обумовлено, що позовна заява до суду подається в письмовій формі у якій зазначаються обов'язкові реквізити, а саме реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
В силу того, що позивачем не додано до позовної заяви копії свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків, тому надані на вимогу ухвали від 16.12.2025 Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 06.01.2026, не стосуються позивача ОСОБА_1 із РНОКПП - НОМЕР_2 .
Отже, надані позивачем докази суд вважає такими, що стосуються іншої особи ОСОБА_1 із РНОКПП - НОМЕР_1 , а не заявника.
Тому за наявними у матеріалах справи доказами у позивача наразі відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору.
Відповідно до положень ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161, 172 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
Як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви та долучених до неї матеріалів, позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною, а відтак при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Натомість докази сплати судового збору у поданих матеріалах відсутні.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити розмір судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
В контексті цього питання суд застосовує виснуваний підхід Верховного Суду у постанові від 30 квітня 2024 року у справі №520/497/23, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Тож, питання про звільнення від сплати судового збору вирішується судом в кожному окремому випадку враховуючи надані в підтвердження скрутного матеріального стану докази.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Для вирішення зазначеного питання необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.
Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, для звільнення від сплати судового збору позивач має надати документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).
Оскільки позивач звернувся до суду 04.12.2025, що підтверджується відтиском штампу поштового відділення на конверті, тому відомості з Державного реєстру мають містити інформацію про доходи позивача за 12 місяців календарного року, що передує зверненню до суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб:
- надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
або
- подання відповідного клопотання, в якому навести обставини щодо майнового стану, які підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, а також, копії свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для перевірки достовірності наданих доказів).
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна