м. Вінниця
13 січня 2026 р. Справа № 120/9372/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду 10.11.2021 адміністративний позов задоволено. Цим рішенням зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити пенсію та різницю між нарахованою та отриманою пенсією ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2021 № ХЛ67606, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року за №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року за №2011-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
29.12.2025 року позивачем подано до суду заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Подана заява обґрунтована тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2021, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити пенсію та різницю між нарахованою та отриманою пенсією ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2021 № ХЛ67606, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року за №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року за №2011-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
При цьому сума заборгованості, що утворилася під час здійснення перерахунку пенсії на виконання цього судового рішення склала - 199004,02 гривень.
Проте, пенсійний орган так і не виконав судове рішення в частині виплати таких коштів, а тому, представник позивача вважає, що з урахуванням приписів абзацу 2 частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача пенсійних виплат в сумі 199004,02 гривень. Також стягувач просила розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення здійснювати за її відсутності.
Ухвалою суду від 05.01.2026 заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення призначено до розгляду на 13.01.2026 року.
08.01.2026 року представником боржника подано до суду заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Представник пенсійного органу зауважив, що відповідно до частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, на думку представника боржника, зміна способу виконання судового рішення має обумовлюватись обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2021 року Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ67606 від 14.07.2021, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01 квітня 2019 року. Сума доплати на виконання такого рішення складає 199004,02 гривень. При цьому нараховані позивачеві кошти будуть виплачені після виділення необхідного обсягу коштів з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обумовлено проведення пенсійних виплат особам, які мають право на пенсію за цим Законом за рахунок коштів Державного бюджету України.
На думку представника боржника, оскільки зміна способу виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
В судове засідання ані стягувач, ані боржник не з'явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Зважаючи на приписи частини 2 статті 378 КАС України, а також з огляду на подані представницею стягувача та боржником заяви суд дійшов висновку розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд наголошує на тому, що вказана норма за своїм змістом має імперативний характер та фактично покладає на суд обов'язок змінити порядок і спосіб виконання судового рішення у справах цієї категорії, у разі його невиконання суб'єктом владних повноважень понад два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Водночас ухвалене у цій справі на користь позивача судове рішення не виконується вже майже чотири роки з дня набрання ним законної сили.
У свою чергу, це порушує принцип обов'язковості судових рішень, закріплений у статті 129-1 Конституції України, і суперечить праву особи на ефективний засіб юридичного захисту відповідно до статей 6 та 13 Європейської конвенції з прав людини.
Наведене також вказує на недотримання необхідного балансу між публічними інтересами та правом позивача на своєчасне отримання пенсійних виплат.
При цьому суд враховує, що відповідні зміни до частини 3 статті 378 КАС України були внесені Законом № 4094-IX від 21 листопада 2024 року, тобто в умовах дії воєнного стану та за наявності багатомільярдної заборгованості державного бюджету з виконання судових рішень у справах цієї категорії, що свідчить про те, що такі обставини враховувались законодавцем як такі, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, але не можуть бути перешкодою на шляху виконання судового рішення.
Так, суд установив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Цим рішенням зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити пенсію та різницю між нарахованою та отриманою пенсією ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2021 № ХЛ67606, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року за №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року за №2011-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Вказане рішення набрало законної сили, однак залишається невиконаним в частині виплати позивачу заборгованої пенсії в сумі 199004,02 гривень.
Відповідно до листа ГУ ПФУ у жовтні 2025 року позивачу було перераховано лише 187,35 грн в рахунок погашення нарахованої доплати по справі №120/9372/21-а. Таким чином, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 198816,67 грн.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання рішення суду від 10.11.2021 року в частині зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з проведенням його перерахунку на стягнення з пенсійного органу на користь позивача заборгованих пенсійних виплат в сумі 198816,67 гривень.
Аналогічної позиції при розгляді заяв у подібних правовідносинах притримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд (постанови від 17 липня 2025 року у справі №240/20755/23, від 24 липня 2025 року у справі № 560/1863/24 та ряду інших).
Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -
Заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №120/9372/21-а із:
" Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити пенсію та різницю між нарахованою та отриманою пенсією ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2021 № ХЛ67606, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року за №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року за №2011-ХІІ, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим врахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення)."
на
"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01 квітня 2019 року у розмірі 198816,67 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч вісімсот шістнадцять гривень 67 копійок) за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України."
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар: