м. Вінниця
12 січня 2026 р. Справа № 120/17222/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди
12.12.2025 року Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди.
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви вважаю, що наявні підстави для її повернення з огляду на наступне.
Так, частиною четвертою статті 124 Конституції України встановлено, що законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
У Рекомендації №R(86) Комітету міністрів державам-членам Ради Європи від 16.09.1986 року стосовно заходів із недопущення і скорочення надмірного робочого навантаження на суди пропонується сприяти примиренню сторін як поза судовою системою, так і до або під час судового розгляду (передбачати, разом із відповідними стимулами, процедури примирення до судового провадження або інші способи врегулювання спорів поза рамками судового провадження), а також визначити органи поза судовою системою, до яких сторони зможуть звертатися для розв'язання позовних спорів на невеликі суми і в питаннях деяких конкретних галузей права.
Виходячи з аналізу викладених норм та правової позиції Верховного Суду, наведеної у постанові від 26.03.2020 року у справі №1.380.2019.002643, досудове врегулювання спору - це вчинення сукупності дій, за допомогою яких юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій. Застосування або незастосування інституту досудового врегулювання спорів є виключним правом особи, за винятком встановлених у законі випадків.
Так, в межах даної справи позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 майнової шкоди на загальну суму 76555,50 грн.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, лист-вимогу про добровільне відшкодування коштів №10/23749-25-Вих від 21.11.2025 року надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку 24.11.2025 року.
Водночас, судом з'ясовано, що згідно трекінгу поштових відправлень №1800806198650, лист-вимога про добровільне відшкодування коштів вручено відповідачу 15.12.2025 року.
Таким чином, станом на час звернення позивача з цим позовом до суду, а саме 12.12.2025 року, ОСОБА_1 не отримував лист-вимогу про добровільне відшкодування коштів, відповідно ще не відмовлявся від добровільного відшкодування шкоди, а тому суд доходить висновку про передчасність звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
Таким чином, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 4 частини 4 статті 169 КАС України.
Відповідно до частини 6, 8 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Дата постановлення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді Дончика В.В. у відпустці з 05.01.2026 року по 09.01.2026 року.
Керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович