м. Вінниця
13 січня 2026 р. Справа № 120/10494/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НОМЕР_1 прикордонний загін, відповідач), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачеві в повному обсязі додаткової винагороди за серпень 2022 року, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 грн;
-зобов'язати нарахувати та виплатити позивачеві в повному обсязі додаткову винагороду за серпень 2022 року,передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 грн.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що проходив військову службу у відповідача та в серпні 2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької області. Відтак, у позивача виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Однак, за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 відповідач не виплатив йому додаткову винагороду в належному розмірі, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 08.09.2025 р. поновлено строки звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 26.11.2025 р. витребувано додаткові докази.
04.12.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що на підставі рапорту начальника НОМЕР_2 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону від 01.09.2022 за вх.№12295 відносно позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України (“Непокора»). У зв'язку із надходженням вищезазначеної інформації, на підставі вимог пп. 3 п. 8 Наказу №392-АГ, наказом відповідача 06.09.2022 №462-ОС вирішено не виплачувати позивачеві додаткову винагороду за період з 01.08.2022 по 31.08.2022. Відповідач вказує, що за результатами досудового розслідування 18.07.2023 старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорськ) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, винесено постанову про закриття кримінального провадження №42022052100000914 від 16.08.2022 у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення. Однак, вказана постанова до відповідача встановленим порядком не надходила, що не дає можливості остаточно встановити факт її існування та підтвердити достовірність інформації, викладеної в листі Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону від 30.10.2023 № 604/-12613-вих-23. Враховуючи наведене, відповідач зазначає про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди. Також відповідач зауважує, що позивач з 16.02.2023 не перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_3 , а тому в останньої відсутні правові підстави для видання наказів про виплату додаткової винагороди стосовно позивача відповідно до п. 3 розділу І Інструкції №558, п. 12,14 Наказу №392-АГ. Зауважує, що нарахування та виплата додаткової грошової винагороди в підвищеному на 70000 грн розмірі, передбаченому Постановою № 168, позивачу за період серпня 2022 року має бути здійснена лише після належного підтвердження його участі у бойових діях або заходах відповідною військовою частиною, в якій ,перебуває на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату на даний час. Крім того, за відсутності зобов'язального рішення суду, відсутні правові підстави видавати накази стосовно осіб, які не проходять військову службу в прикордонному загоні.
Ухвалою від 13.01.2026 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
В період з 2022 по 2023 рік позивач проходив військову службу у відповідача, що підтверджується листом військової частини НОМЕР_3 від 25.04.2025 р.
Наказом відповідача №42-вв від 06.07.2022 позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 07.07.2022, з метою прийняття участі у заходах.
Наказом відповідача від 17.07.2025 №572-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону з 17.07.2025.
Таким чином, позивач в період з 07.07.2022 перебував у службовому відрядженні в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_5 ), який входить в оперативне угрупування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Із змісту довідки про грошове забезпечення позивача за період з січня 2022 по грудень 2022 року та листа військової частини НОМЕР_3 від 25.04.2025 р. (арк. справи 12-13) встановлено, що йому за серпень 2022 року не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Ненарахування та невиплату додаткової винагороди за серпень 2022 року відповідач обґрунтовує невиконанням позивачем 13.08.2022 бойового наказу.
Судом встановлено, що за фактом невиконання 13.08.2022 бойового наказу відносно позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України (“Непокора»).
Однак, за результатами досудового розслідування, 18.07.2023 старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорськ) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, винесено постанову про закриття кримінального провадження №42022052100000914 від 16.08.2022 у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення.
Листом від 13.06.2025 р відповідач повідомив позивача про те, що виплата додаткової винагороди у збільшеному розмірі буде здійснена у випадку підтвердження його участі у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в період з 01.08.2022 по 31.08.2022.
Виплата додаткової винагороди так і не була здійснена, що стало підставою для звернення до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1-3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Відповідно до Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В свою чергу, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 вказаної постанови (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог Постанови № 168 та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого цієї постановою грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ № 392-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», який набрав чинності та підлягає застосуванню з 01.08.2022.
Згідно з п. 1 наказу № 392-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Підпунктом 3 пунктом 8 наказу № 392-АГ визначено, що начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє виплати додаткової винагороди повністю, якщо військовослужбовець ?відмовився виконувати бойові накази (розпорядження) в бойовій обстановці - за місяць, у якому здійснено таку відмову, що зазначається в рапорті безпосереднього начальника такого військовослужбовця, поданого по команді, та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Якщо кримінальне провадження за ст. 402 ККУ (непокора) було закрите через відсутність ознак кримінального правопорушення, то це означає, що факт невиконання наказу не підтвердився і відповідно відсутнє злочинне діяння.
Відповідно до п. 14 наказу № 392-АГ у разі скасування наказу про усунення військовослужбовця від виконання службових обов?язків, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися, а так само спростування інших умов, передбачених пунктом 8 цього наказу, військовослужбовцю виплачується додаткова винагорода за весь період, протягом якого він її не отримував, у порядку та на умовах, передбачених цим наказом.
Із процитованого видно, що постанова КМУ № 168 від 28.02.2022 передбачає можливість отримання військовослужбовцями додаткової грошової винагороди та розділяє таку винагороду на дві суми, а саме, до 30000 грн - для всіх військовослужбовців за час виконання обов'язків військової служби протягом місяця, та додаткову суму збільшення такої винагороди у розмірі до 70000 грн - для тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів протягом місяця. Підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби). Водночас, передбачено й випадки, коли військовослужбовець позбавляється виплати додаткової винагороди повністю. Однак у разі спростування обставин, що стали підставою для позбавлення винагороди, така виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець її не отримував.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу у відповідача та у серпні 2022 перебував у службовому відрядженні в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_5 ), який входить в оперативне угрупування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
З інформації про грошове забезпечення позивача за період з січня 2022 по березень 2023 року встановлено, що йому за серпень 2022 року не виплачено додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
Ненарахування та невиплата додаткової винагороди за серпень 2022 року, як вказує відповідач, обумовлена невиконанням позивачем 14.08.2022 бойового наказу.
За фактом невиконання бойового наказу відносно позивача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100000914 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України.
Однак, за результатами досудового розслідування, 18.07.2023 старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорськ) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську, винесено постанову про закриття кримінального провадження №42022052100000914 від 16.08.2022 у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу кримінального правопорушення. Зазначене підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 42022052100000914).
Відтак, суд доходить висновку, що факт закриття кримінального провадження відносно позивача у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення є тією обставиною, що спростовує наявність умови для позбавлення його додаткової винагороди. Адже відсутність складу правопорушення означає відсутність доведеного факту невиконання наказу в юридичному сенсі та виключає застосування в даному випадку будь-яких обмежень, які є наслідками такого невиконання.
З огляду на викладене, враховуючи спростування умов, передбачених п. 8 наказу №392-АГ, які зумовили позбавлення позивача додаткової винагороди за серпень 2022 року, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату додаткової винагороди за весь період, протягом якого він її не отримував.
За приписами п. 3, 7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС від 25.06.2018 №228, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Таким чином, суд констатує наявність підстав для визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за серпень 2022 року.
Стосовно позовної вимоги зобов'язального характеру, то суду зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої, адже внаслідок визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що судом визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» за серпень 2022 року, відповідно, з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, суд вбачає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за серпень 2022 року.
Окремо суд зауважує, що позивач просить зобов'язати виплатити винагороду за весь серпень 2022 р., однак не надає докази того, що протягом всього серпня 2022 р. прийняв участь в бойових діях.
Більш того, суд вказує, що розрахунок суми додаткової винагороди відноситься до завдань відповідача, що виникатимуть на виконання покладеного судом обов'язку.
Таким чином, підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди саме в розмірі 100 000 грн -відсутні.
Відповідно до ст. 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про його стягнення з відповідача.
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 139, 255, 295 КАС України, суд,-
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за серпень 2022 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за серпень 2022 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_6 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Повний текст рішення сформовано 13.01.2026 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна