про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
13 січня 2026 р. Справа № 120/247/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В свою чергу, згідно частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Суд акцентує увагу, що ВС в постанові від 30.11.2020 року № 480/3105/19 зазначив, що речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.
А отже, на виплату компенсації за речове майно та відповідно видачу довідки розповсюджуються строки звернення до суду визначені ст. 122 КАС України, а саме, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк .
Відтак, строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, в тому числі щодо виплати компенсації за неотримане речове майно при звільненні зі служби становить 1 місяць.
Як видно з позовної заяви, остання мотивована протиправністю бездіяльності відповідача щодо невидачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 16.09.2025.
Також, в позовній заяві представниця позивач просив суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду представниця позивач зазначила, що про порушення свого права її довіритель дізнався лише 27.10.2025, тобто з моменту отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 .
Щодо заяви представниці позивача про поновлення процесуального строку, суд вважає за необхідне зазначити.
Суд звертає увагу, що позивача виключено зі списків особового складу 16.09.2025 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2025 за №268/нст, в якому чітко відображено види компенсаційних виплат, які здійснив відповідач на користь ОСОБА_1 при звільненні.
Таким чином, при ознайомленні з відповідним наказом від 16.09.2025 позивач вже був обізнаний про складові виплачених йому при звільненні сум.
Крім того, суд звертає увагу на те, що адвокатом в інтересах позивача направлялася заява до Військової частини НОМЕР_1 датована 09.10.2025. Попри це, з позовом звернувся до суду лише 07.01.2026, тобто із пропуском місячного строку.
В контексті наведеного варто зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19, речове майно не може бути ототожнене із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця. Тому, посилання позивача на практику щодо строків стягнення заробітної плати є юридично некоректним.
Враховуючи, що спірні правовідносини у цій адміністративній справі виникли вже після набрання чинності змінами до КЗпП України від 19.07.2022, на позивача поширюється місячний строк звернення до суду. Разом з тим, позивач звернувся з позовом поза межами цього строку, а наведені ним доводи не підтверджують наявності поважних причин його пропуску.
Отже, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем пропущено, а підстав для його поновлення не встановлено. А тому, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважних причин його пропуску.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна