м. Вінниця
13 січня 2026 р. Справа № 640/14736/19
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів,-
до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати припис головного державного інспектора інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Кравчук Ганни Володимирівни від 17.07.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
- визнати протиправним та скасувати припис головного державного інспектора інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Кравчук Ганни Володимирівни від 17.07.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2019 року заяву Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" про забезпечення позову повернуто без розгляду.
30.08.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки при виконанні своїх повноважень Департамент та його посадові особи діяли виключно на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
23.09.2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
09.10.2019 року представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив у яких звернуто увагу, що твердження позивача не підтвердженні належними доказами, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
17.03.2021 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що про проведення позапланового заходу контролю, призначеного наказом №551 від 16.07.2019, орган контролю не повідомив позивача, відтак дана перевірка та її результати, викладені в акті від 17.07.2019 є незаконними, що в свою чергу призводить і до незаконності приписів від 17.07.2019.
Також вказано, що у разі якщо історико-архітектурний опорний план населеного пункту, а також межі та режими використання історичних ареалів не затверджені у встановленому законодавством порядку, зокрема відповідно до статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", Порядку №318 та інших нормативно-правових актів, а також з урахуванням положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо розмежування повноважень між центральними органами виконавчої влади та пов'язаними з ними установами і організаціями, у тому числі в частині надання, відмови у наданні, реєстрації або анулювання документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт, Міністерство культури, молоді та спорту України не наділене повноваженнями щодо надання дозволів чи погоджень, пов'язаних із здійсненням будівництва.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/14736/19 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Свентуху В.М.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду адміністративну справу №640/14736/19 прийнято до провадження. Даною ухвалою також:
- запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо актуальності цього спору та процесуальної позиції по суті заявлених позовних вимог;
- запропоновано учасникам справи надати додаткові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин, які стосуються предмету даного спору та які виникли за період розгляду даної справи;
- зобов'язано учасників справи, у разі зміни фактичних обставин у даній справі, вибуття або заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке.
Представником позивача подано заяву в якій, окрім іншого, вказано про актуальність заявлених позовних вимог.
На адресу суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача, у яких зазначено, що проектна документація на об'єкт будівництва "Будівництво житлового будинку на вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва" розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Разом з тим вказано, що твердження позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на припущеннях, є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, позивачем не наведено обставин і не надано доказів, у тому числі до матеріалів судової справи, які б свідчили про невідповідність виявлених Департаментом порушень вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, на усунення яких видано оскаржувані у цій справі приписи, а також про невідповідність таких приписів вимогам законодавства.
Також представником позивача долучено до матеріалів справи копії рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 року, постанов Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 року та 17.11.2021 року, постанови Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі №640/14385/19.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду в задоволенні клопотання представника Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" про зупинення провадження у справі відмовлено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
16.07.2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видано наказ №551 про проведення позапланової перевірки Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: "Будівництво житлового будинку по вул. Отто Шмідта, 9-11 в Шевченківському районі м. Києва".
16.07.2019 року на підставі зазначеного наказу директором Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу, яким доручено головному державному інспектору інспекційного відділу №3 Управління контролю за будівництвом Кравчук Ганні Володимирівні здійснити позапланову перевірку на об'єкті "Будівництво житлового будинку по вул. Отто Шмідта, 9-11 в Шевченківському районі м. Києва".
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 17.07.2019 року, в якому зафіксовано наступні порушення, а саме:
- частини 4 статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пункту 12 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 01.04.2014 року №3071/0/12/009-14, частини 2 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- частини 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції на момент реєстрації декларації);
- пункту 2 частини 4 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- частини 6 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
- пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року.
Головним державним інспектором інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Кравчук Ганною Володимирівною видано позивачу припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17.07.2019 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва "Будівництво житлового будинку по вул. Отто Шмідта, 9-11 в Шевченківському районі м. Києва" до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Крім того, головним державним інспектором інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Кравчук Ганною Володимирівною видано позивачу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.07.2019 з вимогою у термін до 19.08.2019 року усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у встановленому законодавством порядку.
Вважаючи вказані приписи від 17.07.2019 року протиправними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних приписів).
Частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Частиною 8 статті 39 Закону №3038-VI визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних приписів).
Згідно із пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Відповідно до абзацу 11 пункту 7 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Абзацом 1 пункту 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Положеннями пунктів 16, 17 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Із системного аналізу наведених правових норм слідує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та (або) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Судом встановлено, що на підставі звернення народного депутата України Левченка Ю.В. від 02.04.2019 № Т-042-0204/3246 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва розпочато проведення перевірки Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва "Будівництво житлового будинку по вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва".
Направленням від 18.04.2019, виданим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", головного державного інспектора інспекційного відділу № 3 Управління контролю за будівництвом Кравчук Ганну Володимирівну направлено для здійснення позапланової перевірки зазначеного об'єкта будівництва.
У зв'язку з тим, що під час проведення перевірки уповноваженою особою замовника будівництва не в повному обсязі було надано документи, необхідні для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, заступник директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва звернувся до директора цього Департаменту зі службовою запискою з проханням продовжити строк проведення перевірки на два робочі дні - з 16.07.2019 по 17.07.2019.
16.07.2019 на підставі зазначеного звернення народного депутата України та службової записки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видано наказ № 551 про проведення позапланової перевірки Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на вказаному об'єкті будівництва.
Того ж дня, 16.07.2019, на підставі зазначеного наказу директором Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видано направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), яким доручено головному державному інспектору інспекційного відділу № 3 Управління контролю за будівництвом Кравчук Ганні Володимирівні здійснити позапланову перевірку об'єкта "Будівництво житлового будинку по вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва".
Під час проведення перевірки позивачеві було пред'явлено для проведення перевірки вказане направлення, у зв'язку з чим голова Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" Лесків Євген Сергійович допустив інспектора до проведення перевірки, та проставив відмітку про отримання направлення на його звороті.
У той же час, ні приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ні Порядку №533 не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю завчасно попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу.
Від суб'єкта владних повноважень, відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед початком проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується із положеннями пункту 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд вказує на необґрунтованість тверджень позивача про неправомірність проведення відповідачем відповідної перевірки без попереднього повідомлення суб'єкта містобудування (у даному разі позивача) про проведення такої перевірки, оскільки останні не відповідають наведеним законодавчим положенням.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №813/578/17.
За результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва складено акт перевірки від 17.07.2019, а з урахуванням виявлених порушень позивачу видано оскаржувані у цій справі приписи.
Представник Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" від отримання зазначених акта перевірки та приписів відмовився, у зв'язку з чим вони були направлені позивачу засобами поштового зв'язку.
Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства, що регламентують здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок № 553, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано всіх встановлених вимог законодавства щодо порядку складання документів за результатами перевірки.
Надаючи оцінку виявленим порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає, що під час проведення позапланової перевірки встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Отто Шмідта, 9-11, знаходиться в історичному ареалі міста, у зоні охоронюваного ландшафту, на території пам'ятки археології національного значення "Городище та могильник Лиса гора (Юрковиця)" (постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №928, охоронний номер №260029-H), а також на території пам'ятки історії та ландшафту місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра" (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 у редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 №453/0/16-11, охоронний номер №560-Кв).
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради видав замовнику будівництва Обслуговуючому кооперативу "ЖБК-1" Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для об'єкта будівництва "Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд на вул. Отто Шмідта, 9-11" від 01.04.2014 №3071/0/12/009-14.
Пунктом 5 зазначено, що ділянка проектування потрапляє до зони охоронюваного ландшафту, а пунктом 12 встановлено вимоги щодо охорони культурної спадщини, відповідно до яких замовнику будівництва необхідно враховувати вимоги Закону України "Про охорону культурної спадщини" та погоджувати проектну документацію з уповноваженими органами у сфері охорони культурної спадщини.
Як встановлено під час перевірки, Міністерством культури України листом від 01.02.2019 № 180/10-5/15-19 підтверджено, що дозвіл на виконання земляних робіт для зазначеного об'єкта закінчив термін дії 31.12.2016, а подальше проведення земляних робіт Міністерством культури України не погоджувалося.
Обстеження земельної ділянки за адресою вул. Отто Шмідта, 9-11, здійснене працівниками Міністерства культури України, засвідчило факти проведення підготовчих та будівельних (земельних) робіт, що підтверджено відповідною фотофіксацією.
Відповідно до частини 3 статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Суд враховує, що замовником будівництва, Обслуговуючим кооперативом "ЖБК-1", здійснювались земляні роботи без отримання відповідного дозволу Міністерства культури України, чим порушено вимоги частини 4 статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пункт 12 Містобудівних умов та обмежень, а також частину 2 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Вказані обставини є визначальними для справи, на спростування яких позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів.
Разом з тим, суд зазначає, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа № 640/14385/19 за позовом Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування припису від 04.04.2019 № 10/10-5/74-19, яким позивача зобов'язано негайно припинити проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на об'єкті за адресою: вул. Отто Шмідта, 9-11 у межах історичного ареалу м. Києва без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 у справі №640/14385/19 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Це рішення набрало законної сили, оскільки залишено без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду та Верховного Суду.
У зазначених судових рішеннях встановлено, що Обслуговуючий кооператив "ЖБК-1" не мав дозволу на проведення земляних робіт на земельній ділянці за адресою вул. Отто Шмідта, 9-11. Попередній дозвіл, строк дії якого закінчився 31.12.2016, підтверджував, що ділянка знаходиться в історичному ареалі, у зоні охоронюваного ландшафту та на території пам'яток археології та історії.
Таким чином, обставини, встановлені у справі № 640/14385/19, спростовують доводи Обслуговуючого кооперативу "ЖБК-1" у цій справі, а також підтверджують законність тверджень Департаменту містобудування та архітектури щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та охорони культурної спадщини.
Суд також враховує, що відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, наведені вище факти та законодавчі норми підтверджують обґрунтованість позиції контролюючого органу щодо порушень Обслуговуючим кооперативом "ЖБК-1" під час проведення земляних робіт на об'єкті будівництва за адресою вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва.
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №3038-VI суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Частиною 8 статті 36 Закону №3038-VI (у редакції, що діяла на момент подання Декларації) замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Встановлено, що у декларації про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2017 №КВ 083171510115 замовником будівництва, Обслуговуючим кооперативом "ЖБК-1", зазначено проведення розробленої ТОВ "КиЕв" експертизи проектної документації ТОВ "Укрекспертиза в будівництві" (головний експерт проекту Філінський Л.В., кваліфікаційний сертифікат серії AE №002548).
Водночас, порівняння техніко-економічних показників, наведених у декларації, із даними експертного звіту ТОВ "Укрекспертиза в будівництві" №0163-2548-15/УЕБ від 18.05.2015, виявило невідповідність: загальна площа будинку, загальна площа квартир у будинку, загальна площі нежитлових приміщень, категорія складності будівництва - відрізняються від даних, зазначених у проектній документації та експертному звіті.
Наявність таких розбіжностей свідчить про невідповідність відомостей, зазначених у декларації, даним проектної документації та експертного звіту, що не відповідає вимогам частини восьмої статті 36 Закону №3038-VI.
Суд також враховує, що наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 05.08.2019 № 165, прийнятим на підставі Закону №1817-VIII та матеріалів перевірки, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2017 № КВ 083171510115, який позивачем не оскаржувався та є чинним.
Водночас, згідно зі статтею 37 Закону №3038-VI (у редакції, що діяла на момент подання Декларації) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до експертного звіту ТОВ "Укрекспертиза в будівництві" об'єкт будівництва віднесено до IV категорії складності.
За таких обставин, з огляду на вимоги статті 37 Закону №3038-VI (у редакції, чинній на момент подання декларації), виконання підготовчих та будівельних робіт на такому об'єкті передбачає отримання замовником дозволу на виконання будівельних робіт.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні відомості, які б підтверджували отримання замовником відповідного дозволу у встановленому законодавством порядку.
Слід також звернути увагу, що відповідно до додатку до експертного звіту №0163-2548-15/УЕБ від 18.04.2015 інженерно-геологічні умови об'єкта відносяться до III (складної) категорії.
У таких умовах, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 31 Закону №3038-VI, проект підлягає обов'язковій експертизі в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд.
Водночас, матеріали справи та результати позапланової перевірки не містять відомостей, які б підтверджували проведення експертизи проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, як того вимагає пункт 2 частини четвертої статті 31 Закону №3038-VI, що свідчить про недотримання встановленого законодавством порядку.
Статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних приписів) визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом.
Cтаттею 31 Закону №3038-VI встановлено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником
Згідно з статтею 23 Закону України "Про архітектурну діяльність" замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.
Відповідно до пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.
Пунктом 4.2. ДБН А.2.2-3-2014 визначено, що оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 "Система проектної документації для будівництва".
За приписами пункту 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація на об'єкти будівництва, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових нормативних актів, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних актах таких вимог безпеки: забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо-, пожежобезпечності, енергоефективності об'єкта та доступності для маломобільних груп населення.
З наведеного вбачається, що стадії виконання будівельних робіт передує, зокрема розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам законодавства, містобудівній документації, вихідним даним для проектування об'єктів містобудування, будівельним нормам і правилам.
Тобто, системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об'єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов'язковому врахуванні будівельних норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.
З відомостей у матеріалах справи вбачається наявність ознак невідповідності проектної документації, розробленої ТОВ "КиЕв" та затвердженої замовником Обслуговуючим кооперативом "ЖБК-1", вимогам законодавства та містобудівним умовам і обмеженням, що, з огляду на положення абзацу першого частини першої статті 31 Закону №3038-VI, вказує на недотримання встановленого порядку розроблення та затвердження проектної документації.
Крім того, під час перевірки встановлено відсутність інформаційного стенду на об'єкті будівництва, що порушує частину 6 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункт "і" пункту 6.2 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва".
Посилання позивача на обставини демонтажу (знесення) інформаційного стенду сторонніми особами не спростовують обов'язку замовника забезпечувати його наявність на об'єкті будівництва протягом усього періоду виконання будівельних робіт.
Судом також встановлено, що під час проведення позапланової перевірки замовником будівництва Обслуговуючим кооперативом "ЖБК-1 в порушення вимог пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553, не було надано посадовій особі контролюючого органу належних документів, необхідних для здійснення перевірки, а саме: довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, завдання на проектування, технічних умов, наказу про затвердження проектної документації, проектної документації, розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку, звіту про інженерно-геологічні вишукування, історико-містобудівного обґрунтування, договорів на розроблення проектної документації, здійснення авторського та технічного нагляду, наказів про призначення відповідальних осіб, їх кваліфікаційних сертифікатів, а також журналів загальних робіт та авторського нагляду.
Враховуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача щодо порушень, допущених Обслуговуючим кооперативом "ЖБК-1" під час виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою: вул. Отто Шмідта, 9-11 у Шевченківському районі м. Києва.
З урахуванням встановлених обставин справи, наданої правової оцінки доказам, суд дійшов висновку, що спірні приписи прийнято контролюючим органом у межах наданих повноважень, на підставі, у спосіб та з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Виявлені під час перевірки порушення підтверджені належними та допустимими доказами, а доводи позивача їх не спростовують.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для визнання спірних приписів протиправними та їх скасування, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Обслуговуючий кооператив "ЖБК-1" (вул. Соляна, 70, м. Київ, 04107, ЄДРПОУ 38960256);
Відповідач: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 40224921).
Суддя Свентух Віталій Михайлович