м. Вінниця
13 січня 2026 р. Справа № 120/3694/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі
Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (далі - Університет, позивач) звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після відрахування з навчального закладу, у добровільному порядку не сплатив витрати пов'язані з його утримання у такому закладі, а тому такі витрати, на думку позивача, підлягають примусовому стягненню з ОСОБА_1 у судовому порядку.
Ухвалою від 27.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.
У строк встановлений судом, відповідач відзиву на адресу суду не направив, хоча в матеріалах справи наявні докази своєчасного отримання ухвали суду.
В силу частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини
ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба в період з 13.08.2024 по 08.10.2024 на посаді курсанта.
Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 08.10.2024 № 294 сержанта ОСОБА_1 , з 09.10.2024 припинено чинність дії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами ВНЗ, військового навчального підрозділу ВНЗ достроково, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Вирішено стягнути суму 71798,36 грн за період навчання в університеті , відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2006 № 964 та п. 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Суму 71798, 36 грн вирішено внести до книги обліку нестач університету.
Начальником Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 08.10.2024 затверджено загальний розрахунок коштів на відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 № 2285 у розмірі 71798, 36 грн. Із таким розрахунком відповідач ознайомився 08.10.2024, про що свідчить його підпис на розрахунку.
Водночас ОСОБА_1 08.10.2024 подав до позивача рапорт про відшкодування існуючої заборгованості у розмірі 71798, 36 грн частинами щомісячно по 8000 грн до повного відшкодування.
Згідно з довідкою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 13.03.2025 станом на визначену дату залишок боргу відповідача перед навчальним закладом складає 39798,36 грн.
У добровільному порядку вказані витрати відповідач не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні даних спірних правовідносин суд застосовує правову позицію, висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), згідно якої вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі - Порядок), відповідно до пунктів 3, 4, 6, 7, 8 якого відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю:
курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання;
курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису, зокрема Міноборони.
Пунктами 1.1, 1.2, 2.1, 2.3, 3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерством фінансів України, МВС України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням Державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 передбачено, що порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, зокрема Міністерству оборони України витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, зокрема у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість.
Зобов'язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.
У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ. Відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.
Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до пункту 4 Порядку розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю:
курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання;
курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" строки строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюються для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Згідно з пунктом 3 зазначеного Положення основним із завдань Міністерства оборони України є формування і реалізація державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, у галузі оборонного планування, військової освіти та науки.
За змістом статей 1, 10 Закону України "Про оборону України", статті 10 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, а органом державної влади на місцях є підпорядковані Міністру оборони командири з'єднань, частин, інших формувань.
Міністерство оборони України, згідно рішення Конституційного Суду України № 3-РП/99 від 08.04.1999, є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Статтею 15 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що фінансування Збройних Сил України, в тому числі, Національній академії Національної гвардії України, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як зазначено вище, відповідно Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, курсант ОСОБА_1 був зобов'язаний, зокрема, у разі дострокового розірвання контракту відшкодувати витрати за його навчання у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Як було встановлено судом, утримання відповідача у позивача здійснювалось шляхом грошового забезпечення.
Вказане підтверджується розрахункам вартості на грошове забезпечення та довідками-розрахунками начальників відповідних служб універитету.
Судом встановлено, що станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом витрати позивача, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 , після часткового добровільного відшкодування, становлять 39798,36 грн.
У ході розгляду справи встановлено, що відповідач був повідомлений про зобов'язання відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, що підтверджується його підписом. Разом з тим, докази повної сплати відповідних коштів відсутні.
Суд вважає за доцільне навести практику Європейського суду з прав людини у справі Yanask проти Туреччини (рішення від 06.01.1993 заява № 14524/89) щодо права на освіту Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантування права на освіту не виключає застосування дисциплінарних стягнень; встановлені обмеження у справі заявника щодо права на освіту у Військовій академії не обмежують його право на освіту у цивільних навчальних закладах.
Щодо захисту права власності у рішенні Європейського суду з прав людини вказано, що у заявника виник борг перед державою щодо відшкодування плати за навчання, харчування, проживання у разі невиконання обов'язку стосовно проходження військової служби в армії у встановлений законодавством період. Комісія вважає, що обов'язок здійснити такі відшкодування після відрахування з навчального закладу не порушує права заявника відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.
Отже, практика відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі особи, яка не виконала свій обов'язок щодо відпрацювання в державних органах визначеного строку, є належним способом реалізації державної політики та відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Спосіб реалізації такої політики шляхом подання позову до суду забезпечує особі можливість належним чином представляти свою позицію та користуватися усім можливим обсягом прав, в свою чергу суд забезпечує дотримання законності та верховенства права під час здійснення відповідної процедури.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги той факт, що відповідач погодився з умовами контракту і був обізнаний про наслідки його невиконання, суд дійшов висновку, що позов Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі належить задовольнити.
Як передбачено частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки вказані витрати позивачем не понесені, відшкодуванню за рахунок відповідача вони не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба грошові витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в розмірі 39798,36 (тридцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім грн 36 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м. Харків, код ЄДРПОУ 24980799);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.01.2026.
Суддя Томчук Андрій Валерійович