Справа № 991/2142/25
Провадження № 1-кп/991/32/25
09 січня 2026 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000222 від 07.05.2024, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого,
установив:
І. Історія кримінального провадження
12.03.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000222 від 07.05.2024 стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.03.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.03.2025 призначено судовий розгляд.
ІІ. Зміст та доводи клопотання прокурора
08.01.2026 прокурор ОСОБА_3 подала клопотання про продовження на 2 місяці строку дії обов'язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
Клопотання обґрунтовано:
- наявністю вагомих доказів, які дають обґрунтовані підстави для підозри (обвинувачення) ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;
- продовженням існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовує застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.
Продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор мотивувала таким: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна (1); існуванням стійких дружніх зв'язків ОСОБА_4 з працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, народними депутатами України та їх помічниками, членами Кабінету Міністрів України, службовими особами Офісу Президента України, громадянами іноземних країн, що дає можливість переховуватись обвинуваченому, використовуючи їх (2); неодноразовими виїздами обвинуваченого ОСОБА_4 протягом 2020-2024 років за кордон (3); наявністю трьох неповнолітніх дітей у обвинуваченого, що дає йому можливість безперешкодного перетину державного кордону в період дії воєнного стану (4); наявністю в ОСОБА_4 та його близьких осіб об'єктів нерухомого майна на тимчасово окупованій території України (5); фінансовою та майновою спроможністю обвинуваченого ОСОБА_4 , членів його родини для тривалого перебування за кордоном (6).
Викладене дає достатні підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, а запобіжний захід у вигляді застави без покладення обов'язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, буде недостатньо ефективним для запобігання такого ризику. На сьогодні триває судовий розгляд кримінального провадження, який підходить до логічного завершення. При цьому, враховуючи, що сторона захисту має намір просити перерву після виступу прокурора в судових дебатах, а також дати запланованих засідань, завершити судовий розгляд до 21.01.2026 неможливо.
Наведені вище обставини свідчать, що станом на даний час заявлений ризик не зменшився та існує необхідність в продовженні дії покладеного на ОСОБА_4 обов'язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України.
Сторони у судовому засіданні підтвердили отримання клопотання про продовження строку дії обов'язку ОСОБА_4 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження щодо клопотання прокурора
Прокурор ОСОБА_3 наполягає на продовженні дії покладеного на обвинуваченого обов'язку щодо здачі паспорту (паспорти) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України. Зазначила, що доводи, викладені у поданому нею клопотанні, залишаються актуальними. Судовий розгляд триває, а наявний ризик переховування обвинуваченого від суду зберігається надалі. На стадії судових дебатів також зберігається цей ризик, враховуючи, що строк дії відповідного процесуального обов'язку закінчується 21.01.2026, а до цієї дати завершити судовий розгляд, з урахуванням призначених дат судових засідань, не видається можливим.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували щодо продовження строку дії покладеного на обвинуваченого обов'язку.
Захисник ОСОБА_6 не заперечував щодо продовження дії покладеного обов'язку на обвинуваченого, проте не погодився з доводами прокурора, викладеними в клопотанні. Зазначив, що сама лише загроза призначення покарання не може слугувати підставою для застосування будь-якого запобіжного заходу та покладення відповідних процесуальних обов'язків.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали справи, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору (ч. 3 ст. 331 КПК України).
Частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За змістом ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців; у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Враховуючи положення ст. 199 КПК України, суд під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків має з'ясувати, крім обставин, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені прокурором ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов'язків.
Суд, вирішуючи подане прокурором клопотання, встановив такі факти та обставини:
- ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2024 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 000 000 грн, та покладено такі обов'язки: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування зі свідком ОСОБА_7 та особами, які можуть бути допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема: ОСОБА_8 , працівниками та засновниками ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ», працівниками Дніпропетровської обласної державної адміністрації; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю;
- строк дії обов'язків неодноразово продовжувався, а обсяг їх змінювався, востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.11.2025 продовжено до 21.01.2026 строк дії обов'язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
У клопотанні прокурора порушено питання про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, спираючись на докази, зібрані під час досудового розслідування. Однак, враховуючи стадію кримінального провадження, питання обґрунтованості пред'явленого обвинувачення не може бути предметом розгляду суду під час вирішення питання продовження строку дії обов'язків, оскільки докази, які, на думку сторони обвинувачення, його підтверджують, мають досліджуватися відповідно до параграфу 3 глави 28 КПК України, і тільки за результатами судового розгляду (шляхом ухвалення обвинувального чи виправдувального вироку) може бути вирішено питання про доведеність/не доведеність обвинувачення.
За таких обставин, Суд під час розгляду клопотання надаватиме оцінку лише в частині продовження існування заявленого прокурором ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено, що ризик переховування від суду, який Суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин обвинуваченого ОСОБА_4 , продовжує існувати. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який є особливо тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, пов'язаним із корисливою спрямованістю. Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Як було встановлено раніше, наявність у обвинуваченого трьох неповнолітніх дітей, свідчить, що обмеження на перетин державного кордону військовозобов'язаними чоловіками, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, не поширюються на обвинуваченого. Зі змісту клопотання прокурора вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово перетинав кордон у період із 2020 по 2024 роки.
При цьому слід врахувати стійкі дружні зв'язки обвинуваченого ОСОБА_4 з різними працівниками правоохоронних органів і державних органів влади, а також фінансовий і майновий стан обвинуваченого та його родини, що може надавати йому можливість переховуватися як на території України, так і за кордоном.
З огляду на викладені обставини, Суд дійшов висновку про наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 реальної можливості виїзду за межі території України як за встановленим законом порядку, так і поза офіційними процедурами контролю. Усвідомлюючи тяжкість можливого покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від суду, зокрема, може залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язку, а саме: здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
Підсумовуючи, Суд вважає, що покладений на обвинуваченого обов'язок щодо здачі паспорта (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України у визначеному вище обсязі не є занадто обтяжливим для нього, буде здатний запобігти реалізації встановленого ризику і в достатній мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку.
З огляду на досліджені у ході розгляду клопотання факти та обставини, Суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків ОСОБА_4 . Враховуючи приписи ч. 5 ст. 194 КПК України, суд продовжує строк дії обов'язку на два місяці, тобто до 09.03.2026.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 331, 372, 376 КПК України, Суд
постановив:
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого.
Продовжити строк дії обов'язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.11.2025, на два місяці, а саме:
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
Строк дії обов'язку встановити до 09.03.2026.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_9