13 січня 2026 року м. Чернівці
справа № 713/3425/25
провадження №22-ц/822/111/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.
секретар Черновська А.К.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2025 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Кіцманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту батьківства.
Просив встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати Кіцманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 22, складеного виконкомом Товтрівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області 22.11.1998 року, а саме в графі «батько» батьком дитини зазначити - « ОСОБА_2 ».
В обґрунтування заяви про встановлення факту батьківства, зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , про що в Книзі реєстрації народжень 22.11.1998 року зроблено відповідний актовий запис за №22, що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.08.2006 року. До народження заявника, його мати - ОСОБА_3 проживала разом із ОСОБА_2 у цивільному шлюбі. За час спільного проживання у них народився син - ОСОБА_1 .. Офіційно свій шлюб ОСОБА_3 із ОСОБА_2 не реєстрували.
12.10.2006 року Заставнівським районним судом Чернівецької області було прийнято рішення про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У жовтні 2008 року ОСОБА_1 було влаштовано в дитячий будинок сімейного типу, в якому останній проживав до 17 років. ОСОБА_2 приїздив до нього неодноразово.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.08.2025 року.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, яке заявник має намір прийняти, оскільки власної сім'ї за час свого життя ОСОБА_2 не створив.
Однак, після звернення до нотаріуса йому в усному порядку було відмовлено і повідомлено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, і для прийняття спадщини йому необхідно встановити факт батьківства в судовому порядку.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вижницького районного суду м.Чернівців від 06 листопада 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кіцманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2025 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до Вижницького районного суду Чернівецької області.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду такою, що не відповідає нормам процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції в ухвалі посилався на те, що встановлення факту батьківства безпосередньо пов'язано з виникнення у заявника права на отримання та оформлення спадщини, що передбачає спір, який має бути розглянутий в порядку позовного провадження за участю спадкоємців померлого, а в разі відсутності таких, органу місцевого самоврядування в особі територіальної громади.
Не погоджуючись з цим, апелянт зазначає, що у даній заяві вирішується питання щодо встановлення факту батьківства, і тому між заявником і органом місцевого самоврядування не може бути спору про батьківство померлого відносно дитини, оскільки відповідно до загальних положень Сімейного кодексу України, сімейні правовідносини виникають на підставі кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування та є такими, що тісно пов'язані з особою і орган місцевого самоврядування в особі територіальної громади не може бути учасником сімейних правовідносин.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту батьківства.
Просив встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати Кіцманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 22, складеного виконкомом Товтрівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області 22.11.1998 року, а саме в графі «батько» дитини зазначити - « ОСОБА_2 ».
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Так, із змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин, а саме факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати Кіцманський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 22, складеного виконкомом Товтрівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області 22.11.1998 року, а саме в графі «батько» батьком дитини зазначити - « ОСОБА_2 ».
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції посилався на те, що в даному випадку виник спір про право на спадщину, який повинен вирішуватись у позовному провадженні.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У постанові Верховного Суду від 13 серпня 2024 року у справі№ 489/1313/21 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
За таких обставин, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними, такі справи розглядаються судами за правилами позовного провадження.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Частиною першою статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд.
У частині четвертій статті 315 ЦПК України зазначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді вказаної заяви, судом першої інстанції були дотримані вимоги процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 6 листопада 2025 року постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 06 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
І.Н. Лисак