Провадження № 11-сс/821/10/26 Справа № 693/1899/25 Категорія: ст.303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
13 січня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 представника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 19.12.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 04.11.2025,
ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 19.12.2025 відмовлено у задоволенні зазначеної вище скарги з посиланням на те, що відомості за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її протиправною, засобами поштового зв'язку 23.12.2025 адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу слідчого судді від 19.12.2025, прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити.
Обґрунтовуючи мотиви апеляційної скарги тими ж доводами, що і скаргу, адресовану слідчому судді, скаржник, зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції не були витребувані в органу досудового розслідування матеріали за подіями 04 та 06.11.2025, судове рішення ухвалене лише на підставі документів, наданих представником заявника, отриманих на адвокатський запит, що свідчить про поверхневий розгляд справи, без встановлення всіх дійсних обставин. Фактично суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали неправомірно поклав обов'язок на потерпілу особу кваліфікувати дії кривдника. При цьому орган досудового розслідування не направив матеріали скарги для складання адміністративного протоколу.
Також в апеляційній скарзі вказано на те, що орган досудового розслідування не вчинив жодних з дій, які був зобов'язаний вчинити згідно КПК України. Так, не відібрано показання сусідів, не вивчено наявності чи відсутності вогнепальної зброї та інших засобів захисту (перцевий балон) у ОСОБА_8 , не досліджено відеоматеріали з боді-камер поліцейських, які приїжджали на виклики. До уваги взято лише пояснення ОСОБА_8 , який не визнає вини. При цьому, пояснення стосувалися лише події 04.11.2025, а за фактом події 06.11.2025 не відбувалося відібрання пояснень.
Представник скаржника звертає увагу, що згідно з матеріалів звернень заявниці ОСОБА_8 систематично прибуває до її місця проживання, навіть у нічний час, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
У скарзі наголошено на тому, що з'ясування достовірності відомостей, відповідність їх фактичним обставинам, надання їм правової оцінки у контексті наявності всіх елементів складу злочину на цьому етапі перевірки заяви про вчинене кримінальне правопорушення перебуває поза межами компетенції слідчого судді/суду та не належить до кола питань, які вирішуються під час розгляду скарги. Ці обставини мають бути з'ясовані саме в ході досудового розслідування у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Належним чином повідомлена скаржник та її представник до суду не з'явилися, в свою чергу надіслали суду письмову заяву, в якій просили суд розглядати скаргу в їх відсутність.
Належним чином повідомлений прокурор не з'явився, причин неявки суду не повідомив, що в розумінні вимог ст.405 КПК України не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається та встановлено слідчим суддею, що 04.11.2025 ОСОБА_7 звернулась із заявою про вчинене кримінальне правопорушення до ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, у якій вказувала, що 04.11.2025 її колишній чоловік ОСОБА_8 погрожував їй фізичною розправою та ображав нецензурною лайкою.
06.11.2024 за №103321 до ІКС ІПНП єдиного обліку у ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області зареєстровано повідомлення зі служби «102» від гр. ОСОБА_7 про те, що в АДРЕСА_1 прийшов її колишній чоловік ОСОБА_8 , який ймовірно перебуває в нетверезому стані та стукає у вікно, кричить. Чоловік може мати при собі пістолет Флобер та газовий балончик, погрожує їй фізичною розправою та ображає нецензурною лайкою.
Листом ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 26.11.2025 №247135 адвоката ОСОБА_6 на її адвокатський запит повідомлено, зокрема, про те, що по вказаним фактам за заявами ОСОБА_7 відомості в ЄРДР не вносились та досудове розслідування не розпочато, у зв'язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, матеріали перевірки повернуто до слідчого відділення для доопрацювання та на даний час перевірка триває (а.с.4).
Крім того, за змістом листа ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області від 24.11.2025 за підписом т.в.о. заступника начальника СВ ВП, адресованого начальнику ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, матеріали за заявою №10254 від 04.11.2025 повернуто для доопрацювання із вказівкою про необхідність проведення належної перевірки та у разі підтвердження ознак кримінального правопорушення вказані матеріали необхідно передати до слідчого підрозділу для прийняття рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України (а.с.5).
Із копій пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що вони колишнє подружжя, між ними склались неприязні відносили та вони конфліктують (а.с.8, 9).
16.12.2025 представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 звернулася із скаргою до слідчого судді на бездіяльність органу досудового розслідування та про зобов'язання вчинити дії, якою просила зобов'язати уповноважену особу відділу поліції №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального провадження правопорушення за заявою ОСОБА_7 від 04.11.2025 та від 06.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 19.12.2025 відмовлено у задоволенні зазначеної вище скарги з посиланням на те, що відомості за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Також в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя вказав, що із аналізу, наданих заявницею документів, встановлено, що в діях її колишнього чоловіка ОСОБА_8 може вбачатись склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання бездіяльності органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення має наступне правове регулювання.
Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Положення ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Розглядаючи скаргу на бездіяльність посадових осіб щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Представник скаржника в своїй заяві вказує на наявність ознак кримінального правопорушення за ст. 126-1КК України.
Так, склад кримінального правопорушення за ст. 126-1 КК України (домашнє насильство) включає систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи близьких осіб, що призводить до страждань або погіршення якості життя жертви, причому кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту вчинення такого насильства втретє (навіть якщо попередні випадки не були зафіксовані в протоколах). Основні елементи: суб'єкт (особа, яка вчинила насильство), об'єкт (особа, щодо якої вчинено насильство, та її права), об'єктивна сторона (систематичне насильство), суб'єктивна сторона (умисел).
У постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 583/3295/19 суд звернув увагу, що словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази».
Тому, для настання кримінальної відповідальності за статтею 126-1 КК України необхідно три задокументованих випадки насильства, незалежно від того, в якій спосіб закріплено факти вчинення домашнього насильства.
Можна стверджувати, що навіть притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства два рази та вчинення після цього повторного випадку насильства дає підстави для кваліфікації діяння за статтею 126-1 Кодексу. Однак у цьому випадку головною умовою для відкриття кримінального провадження за статтею 126-1 Кодексу є той факт, що особу не має бути притягнуто за останній випадок до жодної відповідальності.
При цьому, ОСОБА_7 до поліції із заявами щодо погроз з боку колишнього чоловіка зверталася двічі, про інші випадки неправомірної поведінки щодо неї з боку ОСОБА_8 не вказує, докази, що останній мав при собі пістолет, відсутні і є припущенням заявниці.
Крім того, з наявних у матеріалах справи повідомлень ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області вбачається, що на час звернення зі скаргою до слідчого судді, проводилося доопрацювання з необхідністю проведення належної перевірки та у разі підтвердження ознак кримінального правопорушення необхідністю передати до слідчого підрозділу для прийняття рішення щодо внесення відомостей до ЄРДР в порядку ст.214 КПК України матеріалів за заявою ОСОБА_7 . З огляду на це передчасними є твердження скаржника, що органом досудового розслідування не проводиться перевірка обставин, викладених у заяві ОСОБА_7 , це може стосуватися у тому числі як наявності чи відсутності вогнепальної зброї чи перцевого балончика у ОСОБА_8 так і відеоматеріалів із боді-камер поліцейських. У зв'язку з цим передчасними також є доводи апеляційної скарги, що органом досудового розслідування не направлено матеріали для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, проаналізувавши відомості, викладені у заяві ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку про те, що зміст її повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ст. 126-1 КК України не містить даних про наявність ознак цього злочину, а бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію не про будь-яку факт, а про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви, відтак у даному випадку така бездіяльність у діях уповноважених осіб ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області - відсутня.
Викладені вище норми права спростовують доводи апеляційної скарги, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення передбачає обов'язок внесення відомостей до ЄРДР уповноваженими особами та оцінка заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення здійснюється вже після їх внесення слідчим чи прокурором, а не іншою особою, зокрема, й слідчим суддею.
Отже, слідчим суддею правомірно надано оцінку та зроблено аналіз змісту заяви ОСОБА_7 з повідомленням про кримінальне правопорушення, що відповідає висновку ВП ВС від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, як зазначалося вище.Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію не про будь-яку факт, а про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви. Цим самим слідчим суддею дано оцінку діям уповноважених осіб ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області.
Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку у вирішенні слідчим суддею скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 , і зводиться до незгоди скаржника з прийнятим слідчим суддею рішенням.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді від 19.12.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 19.12.2025, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб відділу поліції №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 04.11.2025 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді