Справа № 526/1005/25 Номер провадження 22-ц/814/615/26Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
08 січня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 серпня 2025 року, постановлену в місті Гадяч під головуванням судді Максименко Л. В., дата складення повного тексту ухвали - 18 серпня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів, стягнення інфляційних витрат та відсотків річних, відшкодування моральної шкоди,
У провадженні Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 серпня 2025 року перебуває цивільна справа № 526/1005/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів, стягнення інфляційних витрат та відсотків річних, відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 серпня 2025 року зупинено провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням суду у справі № 526/461/25.
Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що предмети позову у даній справі та справі № 526/461/25 є абсолютно різними, оскільки предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача ОСОБА_2 грошових коштів, безпідставно отриманих від позивача, нарахованих інфляційних втрат і відсотків річних, компенсації завданої моральної шкоди, а у справі № 526/461/25 предметом спору є нерухоме майно - гараж у гаражному кооперативі «Фотон» в м. Гадяч, на яке претендують ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Вважає, що суд, задовольняючи клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, подане без належного й достатнього обґрунтування, сприяє зловживанню відповідачем своїми процесуальними правами та порушує принцип змагальності сторін в судовому процесі.
На думку апелянта, за таких обставин порушується право позивача на справедливий, неупереджений розгляд справи у розумні строки, оскільки будь-яке рішення суду у справі №526/451/25 не може вплинути ні на доказову базу у справі 526/1005/25, ні на сприйняття і оцінку судом подій, які відбувалися у 2023 році, а оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому розгляду справи.
Звертає увагу на те, що судом не зазначено, які саме обставини неможливо достовірно встановити і дослідити під час судового розгляду справи № 526/1005/25 без набрання чинності остаточним рішенням у справі № 526/461/25 за позовом ОСОБА_3 до Гадяцької міської ради, та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на гараж і в чому саме рішення про право власності на нерухоме майно буде «прямо впливати» на рішення суду про стягнення грошових коштів у іншій справі.
Крім того, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд не дослідив, на яку частку гаража претендує ОСОБА_2 , який саме юридичний факт намагається встановити у справі № 526/461/25, її позовна заява у справі № 526/461/25 до справи № 526/1005/25 не долучена. За таких обставин висновок суду про об'єктивну неможливість розгляду справи № 526/1005/25 є необґрунтованим.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду від учасників справи не надходив.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина друга статті 369 ЦПК України).
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Частиною першою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Січкар О. С. звернувся до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 164 545 грн, з них: безпідставно набуті кошти в сумі 100 000 грн, інфляційні втрати в сумі 18 257,33 грн, 3% річних в сумі 6 287,67 грн, відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 40 000 грн, а також судові витрати - 7 251,05 грн, з яких судовий збір за подання позовної заяви - 1 645,45 грн, за подання зави про забезпечення позову - 605,60 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 5 000 грн.
Позов мотивовано тим, що у березні 2023 року позивач придбав у ОСОБА_2 гараж по АДРЕСА_1 та передав їй грошові кошти в сумі 100 000 грн, що підтверджується складеною відповідачем розпискою. Проте в обумовлені строки вона не виконала умов щодо узаконення гаража, отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_4 та укладення договору про відчуження гаража, а згодом йому стало відомо, що відповідач не є дружиною померлого ОСОБА_4 та не збирається подавати заяву про прийняття спадщини. При цьому на гараж претендує як спадкоємець мати померлого - ОСОБА_3 . Повертати отримані кошти ОСОБА_2 відмовилася та повідомила, що гараж є її власністю, проте вона не вчиняє жодних дій щодо вирішення питання про визнання права власності на гараж.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 24 квітня 2025 року за позовом ОСОБА_1 відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі № 526/1005/25, призначено підготовче судове засідання на 09:40 год 03 липня 2025 року, в якому в подальшому було оголошено перерву до 11:30 год 14 серпня 2025 року.
У підготовчому судовому засіданні 14 серпня 2025 року представник відповідача адвокат Хоруженко С. Г. заявив клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду справи № 526/461/25 за позовом ОСОБА_3 до Гадяцької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності.
Задовольняючи дане клопотання та зупиняючи провадження у справі до прийняття остаточних процесуальних рішень у цивільній справі № 526/461/25, суд першої інстанції вважав, що рішення у справі № 526/461/25 безпосередньо впливатиме на вирішення наявного спору, оскільки позиваючись до суду ОСОБА_1 вказав, що йому відомо про наявність позову ОСОБА_3 до Гадяцької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - гараж, тому вважає, що ОСОБА_2 не вживає заходів щодо набуття права власності на гараж.
Таких висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до Гадяцького районного суду Полтавської області для продовження розгляду по суті заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Серед підстав, що зобов'язують суд зупинити провадження у справі, пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено наявність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, така підстава зупинення провадження, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується лише у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, а також суд повинен з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через об'єктивні обставини.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення іншої справи. Між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Натомість у справі, що переглядається апеляційним судом, такого матеріально-правового зв'язку із справою № 526/461/25 не встановлено.
Зважаючи на предмет позову ОСОБА_1 - повернення грошових коштів, обставини, що можуть бути встановлені судом у справі № 526/461/25 у спорі між ОСОБА_3 та Гадяцькою міською радою щодо спадкового нерухомого майна, жодним чином не впливають на вирішення цієї справи. Залучення ОСОБА_2 до участі у справі № 526/461/25 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - гаражу, спірних правовідносин між нею та ОСОБА_1 не змінює, а обставини, на які посилається у позовній заяві позивач ОСОБА_1 , можуть бути встановлені судом при розгляді цієї справи на підставі наданих сторонами доказів та їх оцінки судом, враховуючи предмет судового розгляду. Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, тому суд не позбавлений можливості встановити правову природу грошових коштів, про стягнення яких просить позивач, та застосувати норми права, які регулюють відповідні правовідносини, перешкод для чого у суду немає.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 526/461/25 є необґрунтованими, а ухвала суду про зупинення провадження у справі, яка перешкоджає подальшому розгляду, не відповідає вимогам статті 251 ЦПК України, тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 серпня 2025 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Г. Л. Карпушин
О І. Обідіна