Провадження № 22-ц/803/1966/26 Справа № 212/8321/23 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
13 січня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 212/8321/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
заявник ОСОБА_1
зацікавлена особа Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року, яка постановлена суддею Черновою Н.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року № 212/8321/23 за нововиявленими обставинами, скасувати рішення.
В обґрунтування вимог заяви зазначила, що вона ОСОБА_1 , є відповідачем у цивільній справі № 212/8321/23 за позовом АТ КБ «Приват Банк» про стягнення кредитної заборгованості.
Рішенням Саксаганського районного суду від 21 липня 2025 року було ухвалене рішення про задоволення позову банку. Проте зазначене рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Кредитні кошти були зняті внаслідок шахрайських дій третіх осіб. ОСОБА_1 зазначає, що не отримувала цих коштів особисто, доказів її вини у матеріалах справи немає. По даному факту відкрито та триває кримінальне провадження № 12023041230000007 від 02 січня 2023 року, яке перебуває на стадії досудового розслідування.
Відповідно до ст.423 ЦПК України, наявність кримінального провадження, яке безпосередньо стосується предмета спору, є нововиявленою обставинною, що має істотне значення для справи.
В матеріалах кримінального провадження є відеозапис із банкомату на проспекті Поштовий, 18 в м. Кривий Ріг, за період часу 30 грудня 2022 року по 03 січня 2023 року, на якому не видно ні заявниці, ні особи, яку можна ідентифікувати як шахрая. Отже немає підстав стверджувати, що саме заявниця здійснила спірні операції.
Позивач АТ КБ «Приват Банк» у своїй позивній заяві стверджує, що ОСОБА_1 зняла кошти і не повернула їх, однак не надав висновків служби безпеки або кібербезпеки банку, логів транзакцій, графічних доказів, які б прямо доводили особу заявниці як того, хто здійснив операцію, що порушує положення ст. 76 ЦПК України, згідно з якою доказами є будь-які данні (письмові, електронні, речові), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення. Позивач, самостійно, не чекаючи рішення суду, без дозволу заявниці та її згоди здійснив погашення заборгованості за рахунок власних коштів ОСОБА_1 на загальну суму 43 855,49 грн.
На підставі наведеного вище ОСОБА_1 просила суд скасувати за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року та направити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами для нового розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстнації не враховано, що на момент розгляду справи триває кримінальне провадження № 12023041230000007 від 02 січня 2023 року, яке стосується незаконного зняття коштів з картки апелянта, судом не враховано того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме апелянт здійснювала операції, зафіксовані в банкоматі, банком не надано належних доказів проведеного розслідування, зокрема за участю кіберполіції банку та не враховано безпідставн списання банком грошових коштів з депозитних рахунків апелянта.
Апелянт вважає, що вказані обставини, відповідно до ст.ст.423-424 ЦПК України, є нововиєвленими і є підставою для скасування рішення Саксаганського районного суду від 21 липня 2025 року у справі № 212/8321/23.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року № 212/8321/23 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку, що всі наведені заявником обставини були відомі сторонам до винесення рішення у справі, а тому не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України та не можуть вважатися підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 2 ст.427 ЦПК України передбачено, що протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч.3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Матеріали справи свідчать, що 13 березня 2024 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 48 064,51 грн.
06 червня 2024 року відповідач звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 13 березня 2024 року та його скасування.
Ухвалою від 19 липня 2024 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 березня 2024 року скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
21 липня 2025 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області уточнені позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 4 209,02 грн.
Вважаючи, що дане рішення можливо переглянути у зв'язку з нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідною заявою та зазначила обставини, які, на її думку, є нововиявленими.
Порядок вирішення питання щодо відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами регламентований ст.427 ЦПК України. Даною нормою не передбачена можливість відмови у у прийнятті заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з тих підстав, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами. Правова оцінка зазначених у заяві обставин й вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для перегляду судового рішення за правилами глави 3 розділу V ЦПК України здійснюється судом виключно після відкриття провадження у справі. Лише після розгляду заяви в судовому засіданні, суд вправі обгрунтувати свій висновок щодо перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами в межах повноважень, передбачених ч.3 ст.429 ЦПК України.
В ухвалі, що оскаржується, суд до відкриття провадження у справі та без дотримання порядку розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, надав правову оцінку наведеним ОСОБА_1 обставинам, що не узгоджується з вимогами цивільного процесуального законодавства.
Враховуючи вищезазначене, ухвала підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, а саме: для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.
Колегія суддів не вирішує питання про розподіл судових витрат у справі, оскільки, згідно ч. 13 статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат, якщо, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, а у даному випадку справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2025 року скасувати та направити заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року № 212/8321/23 до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 13 січня 2026 року.
Головуючий:
Судді: