Провадження № 88-ц/803/4/26 Справа № 225/3164/21 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
13 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання Матвійчук Ю.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року у цивільній справі №225/3164/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини,
У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. На обґрунтування позову зазначив, що сторони по справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 07.02.2018 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4 . На день подання вказаного позову він справно сплачує аліменти, заборгованості не має. Разом з тим, з початку 2020 року ОСОБА_3 проживає разом з ним, що підтверджується постановою Донецького апеляційного суду від 20.04.2021 у справі №225/6587/17. У зв'язку з чим вважає, що оскільки дитина проживає з ним, він має право на звільнення від сплати аліментів та зазначене не припиняє обов'язок відповідача утримувати дитину. У зв'язку з викладеним позивач просив звільнити його з дня подачі позову до суду від сплати аліментів та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позову до суду, до повноліття дитини.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 21 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задоволено.
Звільнено з 24 травня 2021 року ОСОБА_1 від сплати аліментів, стягнутих на підставі рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 07 лютого 2018 року у справі № 225/6586/17 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24 травня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення платежів за один місяць.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року задоволена апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_2 задоволена.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 21 серпня 2024 року скасовано та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини відмовлено у повному обсязі.
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що після ухвалення постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року йому стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду справи.
Зазначає, що з листа Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Полтавській області від 02.05.2025 року №13109 вбачається, що в межах виконавчого провадження №77396089 з примусового виконання виконавчого листа №2/206/199/25, виданого 24.02.2025 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська про відбрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_1 та передачі його матері ОСОБА_2 встановлено, «що дитина ОСОБА_3 відмовився їхати із стягувачем ОСОБА_2 , боржник перешкод у виконанні рішення суду не чинив, про що складено відповідний акт державного виконавця». Пізніше 06 червня 2025 року з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області йому сталол відомо «про складність виконання судового рішення». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.06.2025 року його повідомили про відрахування із суми його доходів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 50% доходів щомісяця до погашення заборгованості в сумі 64 348 грн, а потім продовжувати у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, посинаючи з 11.12.2017 року, до досягнення дитиною повноліття. Враховуючи зазначене, з 01.05.2025 року з його пенсії проводяться відрахування у розмірі 50% від пенсії, що становить 1 785,54 грн.
Також станом на 27 червня 2025 року в реєстрі боржників з'явилася інформація, що він є боржником по аліментам. 27 червня 2025 року Приватбанк повідомив його про блокування його кредитного рахунку на підставі постанови державного виконавця Торецького ВДВС, також про блокування рахунків його повідомив також Ощадбанк. Наголошує, що вказане є грубим порушенням його прав та прав дитини на матеріальне утримання.
Про нововиявлені обставини, а саме: факти небажання дитини їхати з матір'ю, а також стягнення з нього безпідставної заборгованості з аліментів на дитину, яка з 2020 року мешкає разом з ним, у розмірі 64 343 грн йому стало відомо у червні 2025 року. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 продовжує проживати з батьком. Мати дитини матеріальним забезпеченням сина не займається, а навпаки отримує аліменти, ще й за попередній період.
У зв'язку з викладеним, просить задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами та скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року у справі №225/3164/21 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 у повному обсязі.
ОСОБА_2 до Дніпровського апеляційного суду подано заперечення, в яких, посилаючись на безпідставність заяви ОСОБА_1 , просить відмовити відповідачу ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 дистопада 2024 року по справі №225/3164/21 за ново виявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_1 , який підтримав заяву про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 листопопада 2024 року за ново виявленими обставинами з викладених у ній підстав та просив її задовольнити, ОСОБА_2 та її представника адвоката Карнаухова А.О., які кожен окремо заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_1 , колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно ст. 423 ЦПК України,рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Згідно ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У пунктах 3, 4, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої ст. 361 ЦПК (на даний час ст.423 ЦПК України),є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої ст. 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, що існують на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Судам необхідно розрізняти також нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, незадоволення певних клопотань про витребування доказів, призначення експертизи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Не є нововиявленими обставинами також ті обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи подану заяву про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилається як на нововиявлені обставини на факт небажання дитини їхати з матір'ю, про які він дізнався з листів органів державної виконавчої служби, а також на стягнення з нього заборгованості по аліментам на дитину, посилаючись на те, що дитина з 2020 року мешкає з ним.
При цьому, ОСОБА_1 не погоджується з висновком Дніпровського апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів з матері дитини ОСОБА_2 .
Матеріалами справи встановлено, що звертаючись до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини, ОСОБА_1 посилався як на підстави для задоволення позову на ту обставину, що дитина ОСОБА_3 , на утримання якого з позивача на користь ОСОБА_2 рішенням суду стягнуті аліменти і які він справно сплачує, з початку 2020 року проживає разом з ним. Тому він має право на звільнення від сплати аліментів та зазначене припиняє його обов'язок як відповідача утримувати дитину.
Не погодившись з висновком суду першої інстанції, який задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, у постанові від 29 листопада 2024 року Дніпровський апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними у справі матеріалами, прийнявши до уваги, що спір між батьками дитини вирішений рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2023 року року по цивільній справі №225/2468/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації м. Торецьк, Орган опіки та піклування Ромоданівської сільської ради Полтавської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини, яким визначено місце проживання дитини із матір'ю, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду 10 липня 2024 рок із питання, яке вже вирішено судом за позовом матері дитини з одного і того ж питання - визначення місця проживання малолітньої дитини, не відміняє обов'язковості виконання рішення суду, яке набрало законної сили, дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів з матері дитини ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи було враховано, що рішення суду, яке набрало законної сили обов'язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, - і за її межами (ст. 18 ЦПК України).
Оскільки питання визначення місця проживання малолітньої дитини з матірью вже вирішено судом за позовом матері дитини та зміна фактичного місця проживання дитини не відміняє обов'язковості виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Приймаючи остаточне рішення у справі, колегія суддів враховує також те, що Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Колегія суддів приходить до висновку, що обставини, які вказані ОСОБА_1 , не є нововиявленими, у розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки факт проживання малолітньої дитини з позивачем існував на час розгляду справи в судах першої і апеляційної інстанцій та був врахований під час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Ймовірне небажання дитини проживати та спілкуватися з матір'ю, що утруднює примусове виконання виконавчого листа №2/206/199/25 та наявність заборгованості зі сплати аліментів, стягнення яких визначено судовим рішенням, не є нововивяленими обставинамита не спростовують фактів покладених в основу судового рішення, не впливають на юридичну оцінку здійснену судом апеляційної інстанції в судовому рішенні що пререглядається.
Відтак, заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 423, 429 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року у цивільній справі №225/3164/21 за позовом ОСОБА_1 дд ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини відмовити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 січня 2026 року.
Головуючий:
Судді: