Справа № 761/51627/25
Провадження № 1-кс/761/32484/2025
16 грудня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 251 001 000 041 35 від 15.12.2025, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Єнакієве Донецької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 15.12.2025, приблизно об 11 годині 30 хвилин, інспектор управління патрульної поліції у місті Києві ОСОБА_7 та інспектор управління патрульної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , перебуваючи у складі екіпажу патрульної поліції по охороні громадського порядку, рухались вулицею Петра Нестерова у місті Києві.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час виконання своїх службових обов'язків направилися у напрямку ОСОБА_9 та ОСОБА_4 з метою встановлення та перевірки вказаних осіб. У цей час ОСОБА_4 , який усвідомлюючи, що перед ним знаходяться саме працівники правоохоронного органу, одягнені у формений одяг працівників Національної поліції України, які представилися працівниками поліції, пред'явили власні службові посвідчення та виконують свої службові обов'язки, діючи умисно, з метою втечі ОСОБА_9 , шляхом застосування засобу, спорядженого речовиною сльозогінної та дратівної дії в область обличчя ОСОБА_7 , чим заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку рогівки та кон'юктиви обох очей. Після чого ОСОБА_4 з тією ж метою, шляхом застосування засобу, спорядженого речовиною сльозогінної та дратівної дії в область обличчя ОСОБА_8 , чим заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку рогівки та кон'юктиви обох очей. Далі ОСОБА_4 та ОСОБА_9 намагалися покинути місце вчинення злочину, однак були затримані працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
ОСОБА_4 15.12.2025 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 345 КК України.
Слідчий вважав, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили застосувати до ОСОБА_4 домашній арешт у нічний час доби.
Слідчий суддя, заслухавши думки учасників, вивчивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачено покарання до п'яти років позбавлення волі, що свідчить про високу ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, на переконання слідчого судді, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчинити дії, спрямовані на вчинення іншого кримінального правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів сторін слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування такого покарання.
Водночас слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що застосування домашнього арешту у певний час доби не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для часткового задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього обов'язок - не залишати житло за адресою - АДРЕСА_2 , у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби (за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або прибуття до укриття/бомбосховища, обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога»).
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за межі Київської області;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця мешкання та/або роботи;
-утриматися від спілкування з свідками та потерпілими;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 15 лютого 2026 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1