Справа № 761/47577/25
Провадження № 1-кс/761/30196/2025
22 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення слідчого у кримінальному провадженні № 420 181 011 000 002 43 від 23.07.2018 про відмову у визнанні потерпілим,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 03.11.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 420 181 011 000 002 43 від 23.07.2018 за ч. 4 ст. 358 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 21.10.2025 адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві з заявою про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні.
Водночас постановою від 03.11.2025 слідчий відмовив у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні, зазначивши, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , від 21.10.2025 не містить підтверджень щодо завдання ОСОБА_4 майнової шкоди.
Заявник, вважаючи вказане рішення слідчого необґрунтованим, просила його скасувати та зобов'язати слідчого залучити ОСОБА_4 до кримінального провадження потерпілим.
У судове засідання заявник не прибув. Представник заявника адвокат ОСОБА_6 звернувся з заявою, у якій просив розгляд справи проводити у відсутність заявника та його представників.
Враховуючи наявність документів, що дозволяють встановити необхідні обставини, слідчий суддя вважав за можливе провести розгляд скарги без участі заявника та його представників.
Слідчий Шевченківського УП ГУНП у м. Києві до суду не прибув, про наявність поважних причин неявки не повідомив, що у силу ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши скарги та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
Статтею 2 КПК визначені завдання кримінального провадження, до яких, серед іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Крім того, кримінальним процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладається на слідчого суддю.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Відповідно до ст. 25 КПК слідчий зобов'язаний у межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування, зокрема в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Статтею 7 КПК передбачені загальні засади кримінального провадження, однією з яких є законність, сутність якої розкрита у ст. 9 КПК.
Так, частиною 1 статті 9 КПК на слідчого під час кримінального провадження покладений обов'язок неухильного дотримання вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК слідчий зобов'язаний всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Рішення слідчого у відповідності до вимог ч. 3 ст. 110 КПК приймається у формі постанови.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК постанова слідчого має містити, зокрема, відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття, обґрунтування та посилання на положення КПК.
Таким чином, враховуючи викладене, законним процесуальне рішення може визнаватись лише у разі його відповідності вищевказаним вимогам.
У той же час, рішення слідчого від 03.11.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_4 , потерпілим у кримінальному провадженні № 420 181 011 000 002 43 від 23.07.2018 зазначеним вимогам не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Статтею 92 КПК обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на прокурора та слідчого.
Слідчим Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК.
Відомості за вказаною заявою внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2018 за № 420 181 011 000 002 43.
Як вбачається з матеріалів скарги, адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , у заяві про залучення останнього як потерпілого до кримінального провадження зазначила відомості про заподіяння ОСОБА_4 моральної та майнової шкоди внаслідок використання невстановленою особою завідомо підробленого документа для придбання корпоративних прав від імені ОСОБА_4 та реєстрації останнього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як власника та керівника ТОВ «ТРЕСТ ПРАЙМ» (ТОВ «ТРІЕСТ ПРАЙМ»).
Отже, з урахуванням викладеного, слідчий у постанові про відмову у визнанні потерпілим мав послатися на докази, зібрані в ході досудового розслідування, які підтверджують, що зазначеними у заяві адвоката ОСОБА_3 діями ОСОБА_4 шкоди не заподіяно.
Однак, постанова слідчого не містить посилань на обставини, встановлені у ході досудового розслідування, які б слугували підставою для прийняття рішення про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
Лише цитування норм кримінального процесуального закону не доводять наявність даних, які б свідчили про відсутність матеріальної чи моральної шкоди.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що посилання слідчого на відсутність у клопотанні заявника інформації про завдання ОСОБА_4 матеріальної шкоди не виключає того, що останньому могла бути завдана моральна шкода.
З огляду на викладені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова слідчого є необґрунтованою, тому підлягає скасуванню.
Наведене у своїй сукупності приводить слідчого суддю до висновку про наявність підстав для задоволення скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 7, 9, 22, 55, 303-306, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 03.11.2025 про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 420 181 011 000 002 43 від 23.07.2018 скасувати.
Зобов'язати уповноваженого слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , від 21.10.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1