Справа №760/18823/25
Провадження №2/760/3241/26
(заочне)
«14» січня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С.П., Бебешко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
у липні 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Щербини Я. М., звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з цивільним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 відповідно до Договору купівлі - продажу квартири, посвідченого Юр-Капінос А.Є, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12.02.2019 року за реєстровим номером № 506, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 155928083 від 12.02.2019 року. Квартира загальною площею 55 кв.м., розташована на 17 поверсі, складається з 1 кімнати житловою площею 18 кв.м. Протягом трьох років після придбання квартири Позивачем був проведений ремонт. 11.07.2024 року орієнтовно о 07:30 донька Позивача, яка разом із своїм чоловіком (зять Позивача) гостювала у матері (Позивача), прокинувшись зранку, виявили залиття водою всієї квартири, рівень води на підлозі був орієнтовно 1-2 см. Піднявшись до квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_3 (інформаційна довідка № 397008504 від 29.09.2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна), що розташована поверхом вище (18 поверх), до квартири підходила молода жінка ОСОБА_4 , яка, за її словами, проживала у квартирі АДРЕСА_2 та тільки поверталась додому. Зайшовши разом із ОСОБА_5 до квартири АДРЕСА_2 , разом із мешканцем квартири ОСОБА_6 (17 поверх) до квартири АДРЕСА_2 , зять Позивача виявив воду на підлозі, пройшовши до ванної кімнати, виявилось, що кран у раковині був відкритий і ОСОБА_4 його одразу закрила. Представником Позивача було викликано наряд поліції, боді-камерами яких зафіксоване як факт залиття квартири АДРЕСА_3 , так і наслідки залиття та обсяг пошкоджень. Крім того, стан квартири АДРЕСА_3 після залиття підтверджується відповідними відео та фотографіями та показами свідків, про що зазначено нижче. Одразу представником Позивача було повідомлено ТОВ «ЕК» Комфорт-Майстер» про залиття, і за фактом залиття 11.07.2024 року комісією ТОВ «ЕК» Комфорт-Майстер» у складі в.о. головного інженера ОСОБА_7 , майстра будинку ОСОБА_8 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_9 складено Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), відповідно до якого комісією було проведено візуальний огляд квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та зафіксовано залиття квартири АДРЕСА_3 зі стелі приміщень великого коридору, маленького коридору та кімнати. Комісією встановлено та зафіксовано в акті про наступні пошкодження внаслідок залиття квартири: - у великому коридорі (загальною площею 11,9 кв.м.) - на покритті стелі (штукатурка сатенгіпсом пофарбована водоемульсійною фарбою) та багетах, спостерігаються сліди від залиття, мокрі плями та часткове відшарування з тріщинами покрасу стелі; на покриттях стін ( по всьому периметру), оздоблених шпалерами, спостерігаються сліди від залиття з відшаруванням шпалер, верхня деревяна коробка дверної арки відшарувалася від стіни та набухла; нижню частину сірої шафи-купе (матеріал ДСП) деформовано внаслідок набухання верхнього шару коробки; - у маленькому коридорі (загальною площею 5,1 кв.м.) - на покритті стелі (штукатурка сатенгіпсом та пофарбована водоемульсійною фарбою) та багетах спостерігаються сліди від залиття, мокрі плями; на покриттях стін (зі сторони великого коридору, кімнати на кухні), оздоблених шпалерами, спостерігаються сліди від залиття з просочуванням води по шпалерах донизу; - в кімнаті (загальною площею 18,0 кв.м.) - частково на покритті стелі (штукатурка сатенгіпсом та пофарбована водоемульсійною фарбою) та багетах зі сторони сусідньої квартири АДРЕСА_4 та маленького коридору спостерігаються сліди від залиття та мокрі плями; на покриттях стін, оздоблених шпалерами (зі сторони сусідньої квартири АДРЕСА_4 та маленького коридору і ванної) спостерігаються сліди від залиття з просочуванням води по шпалерах та дерев'яній коробці донизу. Частково (зі сторони дверей) спостерігається деформація підлоги в кімнаті (ламінат), набухання та підняття країв, утворення щілин між ламінатом; деревяна дверна коробка дверей просочена водою, відшарувалася від стіни та набухла; - в кухні (загальною площею 11,5 кв.м.) - частково (зі сторони маленького коридору) на покритті стелі (штукатурка сатенгіпсом та пофарбована водоемульсійною фарбою) спостерігається слід від залиття у виді мокрої плями. При огляді квартири АДРЕСА_5 , яка розташована поверхом вище, комісією встановлено, що у ванній кімнаті даної квартири був відкритий кран умивальника, під лінолеумом мокрий бетон по квартирі. Затоплення зазначеної квартири сталося по причині, що у квартирі АДРЕСА_2 у вечірній час 10.07.2024 року мешканкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був залишений відкритим кран умивальника у ванній кімнаті в період відсутності електроенергії у будинку АДРЕСА_6 . 11.07.2024 року в нічний час доби, коли включили електроенергію і запрацювали насоси на воду (2 зона) - відбулася подача води, але в цей час у квартирі АДРЕСА_2 вже нікого не було. Вранці 11.07.2024 року, в присутності Відповідача та сусідів (поверхами нижче), а саме з 17, 16 та 15 поверхів було виявлено залиту підлогу у квартирі АДРЕСА_2 . Комісія ТОВ «ЕК» Комфорт-Майстер» прийшла до висновку, що причиною залиття квартири АДРЕСА_3 є похідне джерело із квартири поверхом вище, а саме квартири АДРЕСА_2 - залишений відкритим кран умивальника у ванній кімнаті. Позивач зауважує, що власнику квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_10 та мешканці даної квартири ОСОБА_2 (Відповідач) було запропоновано ознайомитись із актом та поставити відповідний підпис. Проте, зазначені особи від підписання зазначеного акту відмовились. Про що були складені Акти від 01.08.2024 року про відмови ознайомитись з актом від 11.07.2024 року про залиття водою квартир АДРЕСА_3 , акт про не відкриття вхідних дверей кв. АДРЕСА_5 . Позивач зауважує, що Відповідачу та власнику квартири АДРЕСА_2 02.08.2024 року були надіслані листи запрошення на огляд об'єкта дослідження. Крім того, 12.07.2024 року представником Позивача був викликаний повторно наряд поліції, яким було складено Протокол огляду місця події, надані відповідні пояснення, складений рапорт, складена ілюстративна таблиця, видана довідка дільничого офіцеру. Для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_3 , Позивач 02.08.2024 року звернулась і заявою на проведення незалежної оцінки майнових збитків до суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА» (сертифікат № 150/2023 від 15.03.2023 року) з метою провести незалежну оцінку вартості матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень житлової квартири, вчиненого внаслідок залиття, в результаті був укладений відповідний Договір № О-01-12/08/24 від 12.08.2024 року, виставлений рахунок на оплату № 1 від 12.08.2024 року, оплачений Позивачем 12.08.2024 року. Відповідно до Звіту про оцінку вартості проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_7 , складеного ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА» 26.08.2024 року, вартість майнового збитку, завданого майну на дату оцінки (26.08.2024 року) становить 193 935,62 (сто девяносто три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 62 копійки. 26.08.2024 року Позивач та ТОВ "АПРАЙСЕЛ ЮА" підписали Акт здачі-прийняття виконаних робіт. У жовтні 2024 року Позивач звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_2 щодо відшкодування шкоди, завданої залиттям 11.07.2024 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти у розмірі 193 935,62 гривень 62 копійки та стягненням моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/21357/24 від 09.06.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позовних вимог та зазначено наступне: «Фактичні обставини, встановлені судом «Затоплення вказаної вище квартири сталося по причині, що у квартирі АДРЕСА_2 у вечірній час 10.07.2024 мешканкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був залишений відкритим кран умивальника у ванній кімнаті в період відсутності електроенергії у будинку АДРЕСА_8 . 11.07.2024 в нічний час доби, коли включили електроенергію і запрацювали насоси на воду (2 зона) - відбулася подача води, але в цей час у квартирі АДРЕСА_2 вже нікого не було. Вранці 11.07.2024 в присутності мешканки ОСОБА_2 та сусідів (поверхами нижче), а саме з 17, 16, та 15 поверхів було виявлено залиту підлогу у квартирі АДРЕСА_2 . Згідно висновку, вказаному в Акті про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 11.07.2024, причиною залиття квартири АДРЕСА_3 є похідне джерело із квартири поверхом вище, а саме квартири АДРЕСА_2 - залишений відкритим кран умивальника у ванній кімнаті. Окрім того, на відеозаписах з нагрудних камер співробітників поліції зафіксована ОСОБА_2 , яка визнає факт залиття квартири, пояснила, що залиття сталося у зв'язку із залишеним відкритим краном умивальника у ванній кімнаті та висловила свій намір компенсувати завдані збитки. Суд встановив, що ОСОБА_2 проживала у квартирі АДРЕСА_5 на підставі укладеного між нею та ОСОБА_3 договору найму житлового приміщення від 22.05.2024. Свідки стверджують, що ОСОБА_2 повідомила їх, що вона забула закрити кран у ванній кімнаті і саме це стало причиною залиття квартир як позивача так і відповідача. ОСОБА_2 зобов'язалася в усній формі відшкодувати завдані збитки.» Суд дійшов до наступних висновків: 1) має місце наявність шкоди, яка завдана ОСОБА_1 в результаті залиття належної їй квартири АДРЕСА_7 ; 2) розмір завданої шкоди (збитків) станом на 11.07.2024 становить 193 035,62 гривень, що підтверджується Звітом про оцінку проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_7 ; 3) в діяннях (діях або бездіяльності) ОСОБА_3 відсутні ознаки протиправної поведінки, що мала наслідком завдання збитків позивачу, оскільки причиною залиття були протиправні дії третьої особи, а не стан внутрішньо квартирних водопровідних мереж за цілісність та експлуатацію яких відповідальність несе власник квартири; 4) у залитті належної позивачу квартири відсутня вина ОСОБА_3 , що виключає покладення на неї обов'язку з відшкодування завданих збитків; 5) суд ще раз наголошує, що з матеріалів справи вбачається, що залиття квартири АДРЕСА_7 відбулося саме з вини наймача квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_2 , яка в результаті своєї недбалості залишила відкритим кран у ванній кімнаті.» Відповідно до п.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Станом на дату звернення Позивача до суду з даним позовом рішення Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/21357/24 від 09.06.2025 року не набрало законної сили, проте, оскільки ОСОБА_1 не планує подавати апеляційну скаргу, відтак, 10.07.2025 року зазначене рішення набере законної сили та відповідна копія буде долучена Позивачем до матеріалів даної справи. Між власником квартири АДРЕСА_2 та Відповідачем був укладений Договір найму житлового приміщення від 22.05.2024 року, відповідно до п. 5.1. Договору, у разі нанесення шкоди орендованому майну, а також нанесення збитку майну сусідів, наймач (Відповідач) компенсує за свій рахунок, якщо не доведе, що погіршення майна сталося не з його вини, в повному обсязі відшкодовує збитки. Отже, Позивач належними та допустимим доказами довів, що Відповідачем внаслідок залиття квартири АДРЕСА_7 через залишення відкритим крана умивальника у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 було завдано Позивачу матеріальної школи у розмірі 193 935,62 (сто дев'яносто три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 62 копійки. Зазначала що через залиття квартири Позивача, у Позивача порушено звичайний та розмірений спосіб життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання власного часу для вирішення проблем, пов'язаних з залиттям квартири та подальшим відновленням/ремонтом, в тому числі витрачання часу на пошук експерта-оцінювача для визначення розміру завданої школи, на чисельні правові консультації із адвокатами, що завдало та продовжує завдавати Позивачу моральної шкоди. Крім того, знаходження Позивача в постійному емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, появи плісняви у квартири через таке залиття, негативний вплив плісняви на організм Позивача, перебування в постійному стані хвилювань через непридатність квартири для використання без проведення відновлювального ремонту беззаперечно впливають на психоемоційний стан та завдають моральних страждань. Позивач наголошує, що у квартирі неможливо проживати через випаровування та специфічний запах, внаслідок чого довелося виселитися з квартири. Підсумовуючи, Позивач зазначає, що моральна шкода, завдана Відповідачем у зв'язку із залиттям 11.07.2024 року квартири АДРЕСА_3 , полягає у розладі нормального життя, постійній нервовій напрузі та переживаннях з приводу втрачених якостей житла, повноцінного відпочинку, неможливості комфортного проживання у власній квартирі після залиття, необхідності вчиняти у свій вільний час дії пов'язані з проведенням відновлювальних робіт в квартирі, витратами часу на проведення обстеження квартири для визначення нанесеного матеріального збитку, стресовими ситуаціями у зв'язку із зверненням до суду за захистом порушених прав. З врахуванням наведеного просила стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , у якості відшкодування шкоди, завданої залиттям 11.07.2024 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти у розмірі 193 935,62 (сто дев'яносто три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 62 копійки, та моральну шкоду, завдану залиттям 11.07.2024 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень 00 копійок.
07 липня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповіді на запити надійшли до суду 28 липня 2025 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання призначене на 14 січня 2026 року позивач та представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 14 січня 2026 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі в якій просила провести справу без її участі та її представника, позов задовольнити повністю та винести відповідне рішення. Вказала що докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу будуть подані протягом 5 днів від дати ухвалення рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заперечень проти ухвалення заочного рішення, станом на день ухвалення рішення, до суду не надходило.
Суд ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв та / або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128 - 131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Судом встановлено, що 11 липня 2024 року відбулось затоплення квартири АДРЕСА_7 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 155928083 від 12.02.2019), право власності на квартиру АДРЕСА_7 , належить ОСОБА_1 (а.с. 14).
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка №397008504 від 29.09.2024), власником квартири АДРЕСА_5 , є ОСОБА_3 (а.с. 15).
11 липня 2024 року комісією ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» у складі в.о. головного інженера Пушкар О.Б., голови комісії, майстра будинку провулок Ясинуватський АДРЕСА_8 , ОСОБА_8 , слюсара-сантехніка ОСОБА_9 , які є представниками ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер», а також в присутності власника квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_1 , мешканців квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , мешканки квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 , складено акт про те, що 11 липня 2024 року в будинку АДРЕСА_1 трапилось залиття зі стелі приміщень великого коридору, маленького коридору та кімнати.
Згідно вказаного акту встановлено, що при огляді квартири АДРЕСА_5 , яка розташована поверхом вище, у ванній кімнаті даної квартири був відкритий кран умивальника, під лінолеумом мокрий бетон по квартирі. Затоплення вищевказаної квартири сталося по причині, шо у квартирі АДРЕСА_2 у вечірній час 10 липня 2024 року мешканкою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , був залишений відкритим кран умивальника у ванній кімнаті в період відсутності електроенергії у будинку АДРЕСА_8 . 11 липня 2024 року в нічний час доби, коли включили електроенергію і запрацювали насоси на воду (2 зона) - відбулася подача води, але в цей час у квартирі АДРЕСА_2 вже нікого не було. Вранці 11 липня 2024 року в присутності мешканки ОСОБА_2 та сусідів (поверхами нижче) а саме з 17, 16 та 15 поверхів було виявлено залиту підлогу у квартирі АДРЕСА_2 . Комісія прийшла до висновку, що причиною залиття квартири АДРЕСА_3 є похідне джерело із квартири поверхом вище, а саме квартири АДРЕСА_2 - залишений відкритим кран умивальника у ванній кімнаті (а.с. 19).
З метою належної фіксації події мешканці квартири АДРЕСА_7 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , звернулися до патрульної поліції.
Судом були досліджені відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано наслідки залиття у квартирах АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 .
На зазначених відеозаписах зафіксовано пояснення ОСОБА_2 , яка підтвердила факт залиття, визнала, що воно сталося внаслідок залишеного відкритим крана, та повідомила про намір відшкодувати завдані збитки.
02 серпня 2024 року, ОСОБА_1 звернулась з заявою на проведення незалежної оцінки майнових збитків, внаслідок залиття квартири АДРЕСА_7 , до ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА», в якій просила провести оцінку майнових збитків внаслідок залиття вищевказаної квартири (а.с. 49 - 50).
Згідно звіту про оцінку проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_7 , ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА», виконавши визначені законодавчими актами та іншими нормативно-правовими документами необхідні оціночні процедури, суб'єкт оціночної діяльності зробив висновок про наступне: вартість майнового збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , склала на дату оцінки: 193 935,62 грн. (а.с. 54 - 94).
Як вбачається з договору найму житлового приміщення від 22 травня 2024 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зобов'язалась передати ОСОБА_2 , у тимчасове користування житлове приміщення квартиру АДРЕСА_5 , за плату на період з 22 травня 2024 року по 22 листопада 2024 року (а.с. 102 - 103).
Відповідно до Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 червня 2025 року у справі №752/21357/24, встановлено, що 10 - 11 липня 2024 року у квартирі АДРЕСА_5 , проживала не ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_2 (а.с. 96 - 101).
Судом також було досліджено акти про відмову ознайомитися з актом від 11.07.2024 про залиття водою квартири АДРЕСА_3 від 01 серпня 2024 року (а.с. 21 - 22), акт про не відкриття вхідних дверей квартири АДРЕСА_5 , від 01 серпня 2024 року (а.с. 23), протокол огляду місця події від 12 липня 2024 року (а.с. 28 - 32), пояснення ОСОБА_12 від 12 липня 2024 року (а.с. 33), пояснення ОСОБА_2 від 12 липня 2024 року (а.с. 36), договір на проведення незалежної оцінки від 12 серпня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА» (а.с. 51), акт здачі-прийняття виконаних робіт від 26 серпня 2024 року (а.с. 95).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях, зокрема норми ст. 1166 ЦК України, передбачають презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
У роз'ясненнях п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Отже, судом встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_7 , яке відбулося 11 липня 2024 року, сталося внаслідок неправомірних дій мешканки квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 , яка у вечірній час 10 липня 2024 року залишила відкритим кран умивальника у ванній кімнаті під час відсутності електропостачання в будинку, що призвело до подачі води після відновлення електроенергії та подальшого затоплення квартир нижчих поверхів.
Зазначені обставини підтверджуються актом ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» від 11.07.2024, матеріалами огляду місця події, поясненнями учасників події, відеозаписами з нагрудних камер співробітників поліції.
Розмір завданої шкоди підтверджується звітом про незалежну оцінку, виконаним ТОВ «АПРАЙСЕЛ ЮА», відповідно до якого вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_3 станом на дату оцінки становить 193 935,62 грн, та який суд визнає належним, допустимим і достовірним доказом у розумінні ст. ст. 76 - 81 ЦПК України.
Дослідженням даного звіту встановлено, що за формою та змістом він відповідає вимогам статі 102 ЦПК України.
Жодних доказів, які б дали підстави поставити під сумнів звіт оцінювача, суду не надано, а тому суд вважає його належним, допустимим та достовірним доказом розміру завданої позивачу майнової шкоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживала у квартирі АДРЕСА_2 на законних підставах як наймач житлового приміщення за договором найму від 22 травня 2024 року, а отже саме вона здійснювала фактичне користування об'єктом нерухомості та контроль за станом внутрішніх інженерних мереж квартири, що виключає покладення відповідальності за завдану шкоду на власника квартири ОСОБА_3 .
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували презумпцію вини відповідачки або підтверджували відсутність її вини у заподіянні шкоди, суду не надано. Відповідачка не довела, що шкоду було завдано внаслідок дії непереборної сили, технічної несправності мереж або з інших причин, які не перебували б у сфері її контролю.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
З огляду на встановлені обставини справи, досліджені докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 193 935,62 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Звертаючись до суду позивач також просила стягнути з відповідача моральну шкоду.
Відшкодування моральної (немайнової) шкоди - є одним з способів захисту цивільних прав та інтересів (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Також, у Постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.06.2022 року справі №569/20510/19 (провадження № 61-13787св20) зазначено, що аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи.
Згідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При цьому, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року, Справа № 752/17832/14-ц (Провадження № 14-538цс19) було сформульовано наступний правовий висновок: "Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення."
Позивач зазначала, що моральна шкода внаслідок залиття її квартири полягає у розладі нормального життя, постійній нервовій напрузі та переживаннях з приводу втрачених якостей житла, повноцінного відпочинку, неможливості комфортного проживання у власній квартирі після залиття, необхідності вчиняти у свій вільний час дії, пов'язані з проведенням відновлювальних робіт в квартирі, витратами часу на проведення обстеження квартири для визначення нанесеного матеріального збитку, стресовими ситуаціями у зв'язку із зверненням до суду за захистом порушених прав.
Оцінюючи наведені доводи, суд погоджується з тим, що внаслідок протиправних дій відповідача мало місце істотне порушення нормальних життєвих зв'язків та планів позивачки, що об'єктивно спричинило їй моральні страждання та психоемоційний дискомфорт. Водночас суд зазначає, що визначений позивачкою розмір компенсації моральної шкоди у сумі 100 000 грн. не підтверджений належним обґрунтуванням та не узгоджується з принципами розумності, виваженості та справедливості, які підлягають застосуванню при визначенні розміру такої компенсації.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер та тривалість моральних страждань, ступінь вини відповідача, обсяг і значущість завданої майнової шкоди, тривалість відновлення порушених прав позивачки, а також загальні засади цивільного законодавства.
З урахуванням сукупності встановлених обставин справи, значного розміру матеріальної шкоди, необхідності відновлення житлового приміщення та негативного впливу події на звичні умови життя позивачки, суд приходить до висновку про обґрунтованість часткового задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди та вважає за доцільне визначити її розмір у сумі 20000 грн., визнаючи такий розмір компенсації співмірним, розумним та справедливим.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини справи, досліджені докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, у загальному розмірі 213 935,62 грн, що складається з 193 935,62 грн. - відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири та 20 000 грн. - компенсації моральної шкоди.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до квитанції №9912-0698-6593-3329 від 04 липня 2025 року позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2 351,49 грн. (а.с. 12).
Так як позов ОСОБА_1 задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 711,48 грн., виходячи з розрахунку: 213 935,62 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 351,49 грн. (сума сплаченого судового збору) / 293 935,62 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Крім того позивачем були понесені витрати на проведення експертної оцінки вартості спірного майна.
Відповідно до п. 2, ч. 3, ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Як вбачається з рахунку на оплату №1 від 12 серпня 2024 року (а.с. 52) та платіжної інструкції №9351-1431-2909-5974 від 12 серпня 2024 року (а.с. 53), позивачем були понесені витрати за послуги з незалежної оцінки у розмірі 6 500,00 грн.
Так як позов ОСОБА_1 задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат пов'язаних із залученням експерта та проведенням експертизи у розмірі 4 730,90 грн., виходячи з розрахунку: 213 935,62 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 6 500,00 грн. (сума понесених витрати за послуги з незалежної оцінки) / 293 935,62 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу суд зважає на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 44 000,00 грн. Однак, доказів понесення відповідних витрат матеріали справи станом на момент її розгляду не містять.
З врахуванням наведеного, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 12, 76 - 81, 89, 133, 141 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири АДРЕСА_7 , яке відбулося 11 липня 2024 року у розмірі 193 935,62 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири АДРЕСА_7 , яке відбулося 11 липня 2024 року, у розмірі 20 000,00 гривень.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 711,48 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати за послуги з незалежної оцінки у розмірі 4 730,90 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І. О. Тесленко