пр. № 1-кс/759/297/26
ун. № 759/759/26
14 січня 2026 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025110000001021 від 05.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кабичівка Марківського р-н Луганської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді т.в.о. керівника Філії «Київський племконецентр» державного підприємства «Конярство України», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
13.01.2026 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025110000001021 від 05.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді керівника Філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України», в порушення вище вказаних нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин за наступних обставин.
На початку грудня 2025 року, точні дата та час не встановлені, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до т.в.о. керівника філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України» ОСОБА_4 з питанням щодо надання в оренду нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, яке належить Філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України».
Після чого, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, використовуючи надане йому службове становище.
Відтак, реалізуючи свій злочинний умисел, на початку грудня 2025 року, точні дата та час не встановлені, на території Філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України», ОСОБА_4 у ході особистої розмови роз'яснив ОСОБА_8 , що для надання в оренду нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, необхідно надати йому неправомірну вигоду у розмірі 80 000 гривень. За вказану неправомірну вигоду Філія «Київський племконецентр» ДП «Конярство України» в особі ОСОБА_4 без укладання будь-яких договорів фактично надасть доступ до приміщення за адресою: АДРЕСА_3, яке останній може використовувати для здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення вищезазначеного законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 80 000 гривень за фактичне надання доступу до приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , для здійснення підприємницької діяльності.
У подальшому, 12.01.2026 близько о 12 год. 40 хв. т.в.о. керівника філії «Київський племконецентр» державного підприємства «Конярство України» ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення вищезазначеного законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в приміщенні філії «Київський племконецентр» державного підприємства «Конярство України», що за адресою: АДРЕСА_3, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 28 000 гривень, як частину раніше обумовленої неправомірної вигоди, за надання фактичного доступу та користування приміщенням Філії «Київський племконецентр» державного підприємства «Конярство України», що за адресою: АДРЕСА_3.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій з використанням наданого йому службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб з визначенням застави.
Підозрюваний та його захисники у судовому засіданні, проти задоволення клопотання заперечували, оскільки ризики недоведені, просили відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний у своїх запереченнях також зазначив, що проживає на кінній базі у кімнаті за адресою: АДРЕСА_2 .
Вивчивши матеріали кримінального провадження №12025110000001021, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.12.2025, вислухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного суд прийшов до наступного висновку.
12.1.2026ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 від 03.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.12.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.01.2026; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 12.01.2026; протоколом обшуку від 12.01.2026; протоколом затримання та особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_4 від 12.01.2026; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вченні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовуючи ризики, слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_4 користуючись налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідка, оскільки підозрюваному відомо місце його проживання, останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідка. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідка до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, що негативно вплине на хід досудового розслідування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: враховуючи, що злочинна діяльність ОСОБА_4 пов'язана з одержанням неправомірної вигоди, то він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вченні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене вище, в клопотанні не наведено достатніх підстав вважати, що перебуваючи на волі, особа може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Подане клопотання не містить будь-яких доводів і посилань на належні докази, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.
Частиною 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 5 Листа від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 слідчий суддя, суд має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам статті 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання); у випадку недотримання слідчим, прокурором вимог статті 184 КПК України слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні.
У справі «Луценко проти України» Європейський суд з прав людини у остаточному рішенні від 19.11.2012 в п.62 зазначив: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у зазначеному вище положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04).
Статті 183-184 КПК України покладають саме на прокурора обов'язок обґрунтовувати наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також доводити, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Проте, на порушення процесуальних норм в клопотанні вказане не доведено. Доводи прокурора зводяться виключно до припущень, що не може слугувати підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Розглядаючи клопотання та приймаючи рішення про застосування щодо підозрюванного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відповідно до ст. 178 КПК України, враховує вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, даних про особу в їх сукупності, а саме, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, його майновий стан та близьких родичів. Крім того, слідчий суддя враховує також і той факт, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та має постійне місце проживання та реєстрацію.
У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний проживає за адресою АДРЕСА_2 , а тому вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Окрім цього, відповідно до норм ст. 181 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 195 КПК України, слідчий суддя,
клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12025110000001021 від 05.12.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кабичівка Марківського р-н Луганської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді т.в.о. керівника Філії «Київський племконецентр» державного підприємства «Конярство України», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у залі суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи;
- заборонити підозрюваному залишати місце свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні №12025110000001021 від 05.12.2025 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівниками органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою мають право з'явитися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк запобіжного заходу рахувати протягом 60 діб 12.01.2026 по 13.03.2026 включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити до органу внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_4 для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1
Копію ухвали вручено 14.01.2026 о ______ год. ______ хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний (ПІБ)________________________ підпис__________________