СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/115/26
ун. № 759/18906/23
14 січня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву стягувача ОСОБА_1 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання ухвали суду, подану у межах розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини, -
Описова частина
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково. Забезпечено позов шляхом зобов'язання матері дитини ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), забезпечити у кожний понеділок, середу, п'ятницю тривалістю одну годину у період часу з 18:30 год. до 19:30 год. (не менше 60 хвилин) за київським часом спілкування сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за допомогою відеозв'язку, в тому числі, з використанням месенджерів (Telegram, Viber, WhatsApp), а також повідомити (повідомляти) батька дитини ОСОБА_1 про фактичне місце перебування (проживання), стан здоров'я та умови проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Від стягувача ОСОБА_1 05 грудня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про зобов'язання боржника ОСОБА_2 подати звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 у справі №759/18906/23, пр. №2-з/759/179/25. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що виконання вказаної ухвали здійснюється в примусовому порядку в рамках виконавчого провадження № 79612901 Святошинським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Актами державного виконавця від 20.11.2025 року, 24.11.2025 року, 25.11.2025 року, 27.11.2025 року, 02.12.2025 року та від 04.12.2025 року встановлено, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 №759/18906/23 не виконується без поважних причин. Крім того, державним виконавцем винесено постанови від 24.11.2025 року та від 02.12.2025 року про накладення штрафу на боржника ОСОБА_2 . Державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 03.12.2025 року. 04.12.2025 року державним виконавцем скеровано до Святошинського управління поліції ГУ НП в м. Києві повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Стягувач переконаний, що боржниця систематично вводила в оману та повідомляла неправдиві відомості державному виконавцю, що нібито дитина хворіє та не може бути виконано рішення суду. Попри правомірне та добровільне очікування на виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року № 759/18906/23, пр. № 2-з/759/179/25, судове рішення боржницею не виконується умисно до теперішнього часу. Усі вжиті державним виконавцем заходи залишаються неефективними й не сприяють виконанню ухвали суду.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд зобов'язати боржника ОСОБА_2 подати у 10-денний строк з моменту вручення їй ухвали суду звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. №2-з/759/179/25. У разі встановлення фактів невиконання боржником ОСОБА_2 ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 759/18906/23, пр. № 2-з/759/179/25 - постановити ухвалу про не виконаним вказаної ухвали суду.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року заяву стягувача ОСОБА_1 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання ухвали суду - задоволено частково. Зобов'язано боржника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) подати у 15-ти денний строк з моменту вручення їй ухвали суду звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. 2-з/759/179/25. У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовлено.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису не здійснюється у зв'язку із розглядом заяви в порядку письмового провадження. Виклик сторін у судове засідання не здійснювався.
Дослідивши наявні матеріали справи, зважаючи на норми процесуального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов наступного.
Встановлені судом обставини
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року заяву стягувача ОСОБА_1 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання ухвали суду - задоволено частково. Зобов'язано боржника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) подати у 15-ти денний строк з моменту вручення їй ухвали суду звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. 2-з/759/179/25. У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовлено.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи довідки про доставку електронного документу, ухвалу від 18 грудня 2025 року по справі №759/18906/23 ОСОБА_2 отримала особисто у свій електронний кабінет 18 грудня 2025 року о 22:54:49.
Враховуючи встановлений ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року строк для подачі звіту про виконання ухвали суду - 15 днів, строк для подачі звіту про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. 2-з/759/179/25, встановлений для ОСОБА_2 , сплив.
До суду не надходив звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. 2-з/759/179/25 ні засобами поштового зв'язку, ні через підсистему «Електронний суд».
Відтак, судом встановлено, що боржник ОСОБА_2 не подала звіт у строк, встановлений ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовні норми права
Як встановлено в частині першій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Однією із засад виконавчого провадження є обов'язковість виконання рішень (п. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, передбачає, серед іншого, можливість суду зобов'язати боржника подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року зобов'язано боржника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) подати у 15-ти денний строк з моменту вручення їй ухвали суду звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. 2-з/759/179/25.
Вказане зобов'язання боржник ОСОБА_2 не виконала.
Частиною 6 ст. 453-4 ЦПК України передбачено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 453-2 цього Кодексу, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу у виді штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 453-2 ЦПК України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи те, що наразі ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року систематично не виконується, боржник не виконала обов'язок щодо подачі звіту про виконання рішення суду, на підставі положень ч. 6 ст. 453-4 ЦПК України суд вважає за необхідно встановити новий строк для подання звіту, який буде достатнім для підготовки та подання звіту про виконання судового рішення, а саме двадцять днів з дня отримання цієї ухвали суду.
Крім того, за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження, із застосування повного доступу до виконавчого провадження № 79612901, судом встановлено, що станом на момент розгляду даної заяви, заступником начальника відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Барановським Б.В. продовжують складатися Акти державного виконавця про невиконання боржником ОСОБА_2 ухвали Святошинського районного суду міста Києва № 759/18906/23 від 10.11.2025 року.
Вказані обставини вказують на те, що боржник у виконавчому провадженні №79612901 - ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду.
Одночасно з тим, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо застосування до боржника ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.
Частиною 4 ст. 453-4 ЦПК України передбачено, що суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу за правилами статті 148 цього Кодексу. Якщо боржником є юридична особа та суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, захід процесуального примусу у виді штрафу застосовується до такого керівника.
Стаття 143 ЦПК України передбачає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках, з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
У відповідності до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев'ятою статті 203 цього Кодексу.
Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», питання про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення і розгляд такого звіту є однією з форм судового контролю за виконанням судового рішення.
Частину 1 ст. 148 доповнено абзацом сьомим згідно з Законом № 4094-IX від 21.11.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень».
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4094-IX від 21.11.2024 року: справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Зважаючи на внесення змін до ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд вирішує питання про застосування до боржника ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає абзацу 7 ч. 1 ст. 148 ЦПК України.
Таким чином, зважаючи на тривалість невиконання судового рішення, негативний вплив цього на взаємовідносини між батьком та дитиною, втрату між ними сталого емоційного зв'язку, суд вважає доцільним стягнути з боржника ОСОБА_2 на користь держави штраф у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», що становить 66 560,00 грн.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 148 ЦПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Висновки за результати розгляду заяви
Частиною 6 ст. 453-4 ЦПК України передбачено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 453-2 цього Кодексу, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу у виді штрафу.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати боржника ОСОБА_2 подати у 20-ти денний строк з моменту вручення їй даної ухвали суду звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. 2-з/759/179/25, а також про застосування до боржника ОСОБА_2 заходу процесуального примусу у виді штрафу розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 453-1 - 453-4 ЦПК України, суд, -
Зобов'язати боржника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) подати у двадцятиденний строк з моменту вручення їй даної ухвали суду звіт про виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10.11.2025 року у справі №759/18906/23, пр. 2-з/759/179/25.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави штраф у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Ухвала про стягнення штрафу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення). Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Роз'яснити, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 453-2 ЦПК України, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу у виді штрафу.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 453-4 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 14 січня 2026 року.
Реквізити сторін (щодо накладення штрафу):
Стягувач: Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ: 26255795; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5);
Боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Н.О.Горбенко