СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/5977/26
ун. № 759/537/26
13 січня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
26.12.2025 р. до Святошинського районного суд м. Києва надійшов зазначений позов.
Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
В порушення заначено позовна заява не містить ціни позову.
Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).
Тому наданий позивача висновок про вартість квартири не може бути взятий до уваги, як доказ для визначення дійсної вартісті нерухомого майна.
Таким чином, доказів на підтвердження дійсної вартості майна позивачем до позовної заяви не додано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Таким чином, позивачу відповідно до вимог п.п.3, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України необхідно викласти всі обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, зокрема: зазначити відомості про дійсну вартість нерухомого майна, не зазначення якої ускладнює визначення дійсної ціни позову та на розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру, або зазначити вжиті позивачем всі залежні від нього дії для отримання та зазначення в позові доказів вартості нерухомого майна або причини неможливості встановлення точної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову.
Отже, позивач має зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна, та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна виходячи з повної вартості майна, на майно, яке він просить поділити.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» в 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня становить - 3028 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачами надано квитанцію на суму 1220.00 грн.
У зв'язку з тим, що позивачами не визначена ціна позову виходячи із дійсної вартості спірного майна і на момент пред'явлення позову, за вимогами майнового характеру, суд не може встановити її ціну, тому суд в порядку ч.2 ст.176 ЦПК України попередньо визначає розмір в сумі 15140 грн. (3028х5, оскільки вірна ціна позову, тобто дійсна ринкова вартість спірного майна на момент пред'явлення позову не зазначена відповідно до вимог ст.176 ЦПК України.
Таким чином позивачам необхідно необхідно визначити вартість спірного майна, виходячи з її ринкової вартості станом на день звернення до суду, зазначити відповідну ціну позову та надати докази сплати судового збору, які необхідно сплати за наступними реквізитами: отримувач коштів: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету 22030101 згідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати докази, що підтверджують кожну обставину, якими позивач обґрунтовує свої вимоги або наявність підстав для звільнення від доказування.
Окрім того, реквізити для сплати судового збору зазначені також в електронній формі за адресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/gromadyanam/tax/.
Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України Позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення заначеного позовна заява не містить поштовий індекс, ані позивача, ані відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та відомості про наявність або відсутність електронного кабінетуані позивача, ані відповідача.
Також позивач заначає, що і позивач і відповідач проживають за межами України, а саме в Німеччині, проте доказів суду не надає.
Відповідно до ст. 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
В звя'язку з ненадам позивачем до суду доказів проживання, як позивача так і відповідача за межами України, суд позбавлений можливості направити справу до Верховного суду для визначення підсудності суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 календарних днів з моменту отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: Бабич Н.Д.