ун. № 759/471/26
пр. № 3/759/732/26
12 січня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Новик В.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13.08.2025 о 17 годині 42 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 по Кільцевій дорозі, 18 в м. Києві та, здійснивши ДТП, вжив алкоголь до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. В подальшому при огляді в лікаря нарколога результат Драгера показав 1,05 проміле, чим порушив п. 2.10Є ПДР України.
ОСОБА_1 при розгляді справи пояснив, що дійсно 13.08.2025 він керував автомобілем «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 по Кільцевій дорозі, 18 в м. Києві, де потрапив у ДТП, в результаті якої зазнав тілесних ушкоджень у зв'язку з чим був госпіталізований до лікарні, де після отримання медичної допомоги, не дочекавшись працівників поліції, випив 200 грам горілки. Однак, по приїзду працівників поліції, останні запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився, однак наголошував, що дійсно вживав алкогольні напої вже після настання ДТП. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до вироку Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2025 його визнано винуватим.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 4 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п. 2.10 «є» ПДР України водій у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, письмові пояснення ОСОБА_1 , які він надав 17.09.2025 та під час допиту відповідно до протоколу допиту підозрюваного від 30.10.2025, є аналогічними з поясненнями, наданими в судовому засіданні, з яких вбачається, що 13.08.2025 він, перебуваючи в тверезому стані, керував автомобілем «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 по Кільцевій дорозі, 18 в м. Києві, де потрапив в ДТП за участю мотоцикла, після чого його було госпіталізовано до КМКЛ № 12, де ОСОБА_1 було надано допомогу, а саме - зашито голову та ліву кисть. Після чого, у приймальні вказаної лікарні йому повідомили, що потрібно дочекатись працівників поліції, однак останній до приїзду працівників поліції пішов в магазин та вжив 200 грам горілки, після чого приїхали працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній погодився та пройшов огляд, при цьому пояснював, що алкогольні напої вживав після настання ДТП.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 004214 від 13.08.2025 ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, виявлено 1,05 проміле.
Відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 30.10.2025, виділено з кримінального провадження № 12025100080002582 від 14.08.2025 за ч. 1. ст. 286 КК України, матеріали досудового розслідування, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення вимог п. 2.10Є ПДР України та направлено до УПП у м. Києві для прийняття рішення згідно КУпАП.
Згідно вироку Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2025, який набрав законної сили 06.01.2026, вбачається, що 13 серпня 2025 року, близько 17 год. 29 хв., ОСОБА_2 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «ХОНДА» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по Кільцевій дорозі, 18 в м. Києві зі сторони вул. М. Трублаїні в напрямку вул. Г. Барського, під час здійснення маневру перестроювання в другу смугу в порушення вимого п.п. 1.3., 1.5., 2.3 (б), 10.1., 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правил), не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проявив неуважність, не вибрав безпечний інтервал та скоїв наїзд на колесовідбійну стрічку, після чого автомобіль перемістився в другу смугу, та скоїв перешкоду для руху мотоциклу «ХОНДА СВ650RAC», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого, останній отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритої травми лівого передпліччя: перелом обох кісток лівого передпліччя (зі зміщенням уламків); закритої травми правого передпліччя: перелом внутрішньо-суглобового дистального епіметафізу правої променевої кістки (зі зміщенням).
Даним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік та відповідно до ст.ст. 75,76 КК України, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується рапортом інспектора УПП в м. Києві ДПП Зуєва С., протоколом огляду місця ДТП зі схемою пригоди від 13.08.2025; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_4 від 18.09.2025; протоколами допиту свідків від 19.08.2025, 16.09.2025,28.08.2025; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 538880 від 12.12.2025, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_1 , а також зазначено дату, час та місце вчинення правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, як того вимагає ст. 256 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 1.10 ПДР України учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Слід взяти до уваги, що ОСОБА_1 , будучи водієм, зобов'язаний знати положення Правил дорожнього руху України, у тому числі й п. 2.10 «є» ПДР України.
Більше того, як зазначив сам ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 17.09.2025, що у приймальному відділенні КМКЛ № 12, після надання йому медичної допомоги, йому було повідомлення про необхідність очікування працівників поліції.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я та оформлення результатів такого огляду.
Пунктом 9 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 встановлено, що проведення огляду водіїв транспортних засобів учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, обов'язкове.
Суддя також враховує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного та іншого сп'яніння, було проведено одразу після надання йому необхідної медичної допомоги після настання ДТП.
Дані факти ОСОБА_1 не спростовувались як під час надання письмових пояснень слідчому, так і в судовому засіданні.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху та його дії за ч. 4 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки він, будучи особою яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю вжив алкоголь, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Суддею враховується, що ОСОБА_1 вже позбавлений права керування транспортними засобами відповідно до вироку Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2025.
Разом з тим, санкція ст. 130 ч. 4 КУпАП передбачає стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами поряд із штрафом або адміністративним арештом, як обов'язкове, і альтернативи його непризначення положення ст. 130 ч. 4 КУпАП не містять.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є умисним, грубим і суспільно небезпечним, особу правопорушника, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 4 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі викладеного й ч. 4 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 27, 33, 40-1, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КпАП України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, який становить 665 гривень 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя: В.П. Новик