пр. № 1-кс/759/241/26
ун. № 759/602/26
13 січня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025100080003338 від 14.11.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючого вищу освіту, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України,
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що органом досудового встановлено, що згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України. відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено.
Так, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , та невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи злочинний умисел на пособництво у заволодінні чужим майном, що належить потерпілій ОСОБА_9 шляхом обману, діючи відповідно до розробленого з цією метою злочинного плану, згідно якого невстановлена особа створювала вигляд псевдо працівника Служби безпеки України, ОСОБА_8 створював враження кур'єра, ОСОБА_4 , використовуючи належний йому автомобіль забезпечував мобільність у переміщенні ОСОБА_8 а ОСОБА_7 , надав невстановленій особі власний мобільний телефон марки «ZTE Blade A32» ІМЕІ1- НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 із сім карткою мобільного оператора НОМЕР_3 , із якого був здійснений телефонний дзвінок потерпілій в ході якого останню було введено в оману.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом обману, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час однак не пізніше 13.11.2025, 17 години 00 хвилин, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці передав невстановленій особі власний мобільний телефон марки «ZTE Blade A32» ІМЕІ1- НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 із сім карткою мобільного оператора НОМЕР_3 із якого був здійснений телефонний дзвінок потерпілій в ході якого останню було введено в оману, та в подальшому розмова із якого стала підставою, під приводом отримання посилки із вмістом грошових коштів та цінного майна потерпілої, для передачі його псевдо співробітникам СБУ.
ОСОБА_4 використовуючи належний йому автомобіль марки «Volkswagen Touareg» р.н. НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , 13.11.2025, приблизно о 17 годині 00 хвилин, забрав ОСОБА_8 , який знаходячись у поблизу супермаркету «Новус» за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 17 під приводом отримання посилки із вмістом грошових коштів та цінного майна потерпілої для передачі його співробітникам СБУ, зустрівся із потерпілою та промовив заздалегідь погоджений із співучасниками код-пароль «1236» чим нібито підтвердив потерпілій його участь у вилученні спеціальними службами її майна, однак не мав можливості та не збирався виконувати взяті на себе зобов'язання.
В подальшому, ОСОБА_8 , отримав від потерпілої ОСОБА_9 , яка була введена в оману та вважала, що передає вказане майна псевдо співробітникам СБУ поліетиленовий пакет в середині якого знаходилось:
- грошові кошти в сумі 140 000 (сто сорок тисяч) доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.11.2025 року, становить 5 885 278 грн. (1 долар США становить 42,0377 грн.);
- 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) ЄВРО що відповідно до курсу НБУ станом на 13.11.2025 року, становить 109 958,944 грн., (1 ЄВРО становить 48,6544 грн.);
- 57 золотих злитків 999 проби вагою 100 грамів кожний, що відповідно до розпорядження НБУ від 13.11.2025 (https://bank.gov.ua/files/skarb/20251113_Rp_123_3887.pdf), в еквіваленті становлять 31 504 698 грн. (1 грам золота становить 5527,14 грн.).
Після чого, ОСОБА_8 , маючи змогу розпоряджатись майном потерпілої на власний розсуд, з місця вчинення злочину зник. В результаті вчинення злочинних дій потерпілій ОСОБА_9 спричинено майнову шкоду в сумі 37 499 934 грн. 00 коп. (тридцять сім мільйонів чотириста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні).
Відповідно до примітки ст. 185 КК України, «у статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення»
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України.
20.11.2025 року, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.11.2025 року, слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.01.2026 включно із визначенням застави в розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
12.01.2026 постановою керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 15.02.2026.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 15.01.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається можливим, у зв'язку зі складністю провадження, крім цього потрібно виконати слідчі та процесуальні дії, які потребують додаткового часу, а саме: зняти гриф таємності із постанов на проведення НСРД; провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії з метою перевірки причетності інших осіб до скоєння кримінального правопорушення; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у яких виникне під час досудового розслідування; підготувати матеріали кримінального провадження для виконання стороною захисту вимог ст. 290 КПК України.
Для проведення та завершення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які мають важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, та враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, що зазначені в пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому є необхідність у продовженні строків тримання підозрюваного під вартою.
Прокурор у даному кримінальному провадженні клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник в судовому засіданні заперечувала щодо продовження її підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, посилаючись на необгрунтованість підозри та відсутність ризиків, зазначених в клопотанні, або змінити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, адвоката та підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 21.11.2025 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, що є особливо тяжкими злочином.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема, заявою про вчинення кримінального правопорушення від 14.11.2025; протоколами обшуку від 20.11.2025; протоколом затримання підозрюваного від 20.11.2025; протоколами огляду відеозапису від 21.11.2025 та іншими матеріалами в їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
22.11.2025 року, слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15.01.2026 включно із визначенням застави в розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
12.01.2026 постановою керівника Святошинської окружної прокуратури м. Києва строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто до 15.02.2026.
Разом з тим у кримінальному провадженні, на даний час не вчинено ряд процесуальних дій, які органу досудового розслідування не вдалось закінчити до закінчення дії ухвали про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 .
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то орган досудового розслідування зазначає, що злочин, який інкримінується ОСОБА_4 , є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. На думку органу досудового розслідування, вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, з метою унеможливлення притягнення його до кримінальної відповідальності.
Крім того, як зазначає орган досудового розслідування, існує ризик вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого та свідків. Вказаний ризик може виражатись в тому, що ОСОБА_4 володіючи інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних потерпілої, яка надала органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, створює умови для здійснення впливу на потерпілу, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останньої насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, свідків.
Фактичні обставини злочину, інкримінованого підозрюваному, на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, та приймаючи до уваги, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується і змінити йому запобіжний захід з урахуванням особи підозрюваного і в силу тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушень не видається за можливе, досудове розслідування у встановлений законом строк не видається за можливе закінчити, а також раніше заявлені ризики при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого або свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, попередити вчинення нових злочинів, утриматись від спілкування із потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання і продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка вже обґрунтовано визначалась підозрюваному ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.11.2025 та складала на момент її визначення 2 422 400 (два мільйони чотириста двадцять дві тисячі чотириста) гривень, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Такий розмір застави є справедливим та здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 15 лютого 2026 року включно.
Визначену ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.11.2025 заставу ОСОБА_4 в розмірі 800 (вісімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складала на момент її визначення 2 422 400 (два мільйони чотириста двадцять дві тисячі чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) - залишити без змін.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- уникати спілкування із іншими підозрюваними, потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 15.02.2026.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1