Справа № 147/2373/25
Провадження № 1-кп/147/135/26
іменем України
13 січня 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020120000157 від 16.10.2025, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, раніше несудимого,
за ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
16 грудня 2025 року у провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженнівнесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020120000157 від 16.10.2025, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою судді від 16 грудня 2025 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 09:00 годину 13 січня 2026 року.
13 січня 2026 року від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України. Клопотання мотивоване тим, що він та потерпіла ОСОБА_5 примирилися, він повністю відшкодував понесені матеріальні збитки потерпілій, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, є необережним, нетяжким злочином. Висловився, що свою вину визнає повністю та щиро кається.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила задоволити клопотання обвинуваченого та не заперечувала проти закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченого та потерпілої. Разом з тим, долучила до матеріалів справи докази, які характерезують обвинуваченого та заявила про вирішення питання щодо арешту майна, щодо речових доказів та щодо стягнення суми процесуальних витрат.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав подане клопотання з наведених у ньому підстав та просив задовольнити. Зазначив що щиро розкаюється та просив закрити кримінальне провадження.
Потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала проти заявленого обвинуваченим, який є її сином, клопотання зазначила, що надає згоду на закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням, повідомила, що претензії до обвинуваченого відсутні, адже він повністю відшкодував їй матеріальну шкоду, в той час, як моральна шкода не завдана.
Заслухавши позицію прокурора, обвинуваченого, потерпілої, з урахуванням норм кримінально-процесуального закону України, суд дійшов таких висновків.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно зі ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Вимогами ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно до ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Позиція суду повинна узгоджуватися з положеннями закону України про кримінальну відповідальність, згідно з якими примирення винного з потерпілим означає досягнення між ними угоди, в якій зафіксовано, що потерпілий примирився з винним, задоволений вжитими останнім заходами з відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди і внаслідок цього не заперечує проти звільнення винного від кримінальної відповідальності (чи просить про таке звільнення) (постанова ККС ВС у справі №537/1772/17 від 13.08.2019).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначає, що оскільки провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає ЄСПЛ віддавати перевагу «матеріально-правовій», а не «формальній» концепції «обвинувачення» в значенні пункту 1 статті 6 Конвенції. Суд змушений за зовнішніми ознаками роздивитися й розслідувати реальну ситуацію з процедурою,про яку йдеться. Це є усталеною практикою ЄСПЛ, яка повторена в рішеннях щодо України, зокрема «Ушаков та Ушакова проти України» (Ushakov and Ushakova v. Ukraine), заява № 10705/12, 18 червня 2015 року, «Собко проти України» (Sobko v. Ukraine), заява №15102/10 від 17 грудня 2015 року та ін. Під час вирішення клопотання суд бере до уваги те, що обвинувачений повністю розкаявся, раніше не був судимий, повністю відшкодував завдану шкоду та примирився з потерпілим.
Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та закриття цього кримінального провадження у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, судом не встановлено.
На підставі наведеного, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою, а кримінальне провадження відносно нього - закрити.
Майнова шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.
Згідно із ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Крім того, відповідно до вимог ст. 124, 126 КПК України, а також, враховуючи правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №598/1781/17 від 17.06.2020, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 витрат в кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення судових експертиз у загальному розмірі 5348,40 грн, оскільки їхнє проведення було зумовлено розслідуванням кримінального правопорушення.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Керуючись ст.46 КК України, ст.284,285,286, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020120000157 від 16.10.2025, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 21.10.2025.
Речові докази у справі, а саме: автомобіль марки «Mersedes-Benz Sprinter 215», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на спеціальному майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області, що знаходиться за адресою: вулиця Соборна, 102, с-ще Тростянець Гайсинського району Вінницької області, повернути власнику - ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на проведення судових експертиз в кримінальному провадженні №12025020120000157 від 16.10.2025 у розмірі 5348,40 грн (п'ять тисяч триста сорок вісім грн 40 коп.).
Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст.395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.395 КПК України до Вінницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду проголошено о 08 годині 00 хвилин 14 січня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1