Справа № 136/1915/25
провадження № 2/136/717/25
05 січня 2026 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,
за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом,
Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) через свого представника - адвоката Ладана О.А. звернулася до суду з вищевказаним позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, обґрунтовуючи підставність вимог тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті проживав в м. Липовець Вінницького району Вінницької області. Після смерті батька позивачка, в порядку передбаченому чинним законодавством, звернулася до приватного нотаріуса Вінницької районної нотаріальної контори Мельник С.В. із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого приватним нотаріусом було відкрито спадкову справу № 53/2023.
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, що складається:
- 1/2 житлового будинку із погосподарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 ;
- земельної ділянки площею 0,08 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 із кад. №0522210000:01:001:3146;
- земельної ділянки площею 3,2079 га, з цільовим призначенням - для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Війтовецької сільської ради Вінницького району Вінницької області із кад. №0522281000:04:000:0118.
Інші спадкоємці за законом - дружина спадкодавця - ОСОБА_4 та син спадкодавця - ОСОБА_5 від спадкового майна відмовились у передбаченому чинним законодавством порядку на користь позивача.
19.10.2023 приватним нотаріусом Вінницької районної нотаріальної контори Мельник С.В. було видано свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку з кадастром №0522210000:01:001:3146 та на земельну ділянку з кадастровим №0522281000:04:000:0118, проте у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на 1/2 житлового будинку із погосподарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 було відмовлено у зв'язку із ненаданням правовстановлюючих документів на підтвердження права власності померлого ОСОБА_3 на зазначене майно. Іншим співвласником 1/2 житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , 26.10.2004 зареєстровано комунальним підприємством “Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» за записано в реєстрову книгу № 14 реєстровий № 2901 за ОСОБА_6 .
Внаслідок зазначеного вище позивач вимушена звернутися до суду для визнання за нею права власності на 1/2 житлового будинку, що належала її померлому батькові.
У визначений судом строк відповідач не надав до суду відзив.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
08.10.2025 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, та за клопотанням представника позивача витребувано у приватного нотаріуса Вінницького районної нотаріальної контори Мельник М.В. копію спадкової справи № 53/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
15.10.2025 до суду від приватного нотаріуса Мельник М.В. надійшли витребувані судом документи.
17.10.2025 від Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача, позов визнають у повному обсязі.
Ухвалою суду від 05.11.2025 задоволено письмове клопотання представника позивача та витребувано у КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» матеріали інвентаризаційної/реєстраційної справи № 2539, щодо права власності на 1/2 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , 26 жовтня 2004 року зареєстрованого комунальним підприємством «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» та записано в реєстрову книгу № 14 реєстровий № 2901 за ОСОБА_6 .
25.11.2025 до суду від Комунального підприємства “Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» надійшли витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 04.12.2025 задоволено клопотання представника позивача та замінено неналежного відповідача - Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області на належного - ОСОБА_6 .
У підготовче судове засідання позивач та відповідач, та їх представники не з'явилася. 05.01.2025 від представника позивача - адвоката Ладана О.А. надійшла заява про проведення розгляду справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги просить задовольнити в повному об'ємі. Окрім того 05.01.2025 від відповідача ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи без його участі, зміст позовних вимог та дата розгляду даної справи йому відомі, у зв'язку із чим позовні вимоги визнає в повному об'ємі та просить їх задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів поданих позивачем та витребуваних судом за клопотанням представника позивача.
Ураховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, яку прийняла його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом подання 28.03.2023 відповідної заяви приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. (а.с. 46) за наслідками розгляду якої заведено спадкову справу № 53/2023. Родинні відносини позивача та спадкодавця підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 22.07.1997, відповідно до якого батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 7, 49).
28.03.2023 ОСОБА_4 приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. подано заяву у якій вона заявляє, що не бажає приймати спадщину і відмовляється від належної їй частки у спадщині за законом, що залишилась після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 на користь доньки покійного - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 51).
28.03.2023 ОСОБА_5 приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. подано заяву у якій він заявляє, що не бажає приймати спадщину і відмовляється від належної йому частки у спадщині за законом, що залишилась після смерті його батька - ОСОБА_3 на користь доньки покійного - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 54).
09.10.2023 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,2079 га, кадастровий номер - 0522281000:04:000:0118, що розташована на території Війтовецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення - для товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 66).
18.08.2025 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,08 га, кадастровий номер - 0522210000:01:001:3146, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд (зворотна сторона а.с. 75).
Водночас, 09.10.2023 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Мельник М.В. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом № 279/02-31, оскільки в процесі перевірки та вивчення наданих документів, а також матеріалів спадкової справи № 52/2023 (реєстраційний номер - 70452085) не надано правовстановлюючі документи на підтвердження власності померлого ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, під номером АДРЕСА_1 (зворотна сторона а.с. 67 - а.с. 68).
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
В силу вимог статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У відповідності до статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.
При цьому, відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Встановлені судом обставини, які перевірені зібраними у справі доказами та які суд вважає належними, допустимими та достатніми, свідчать про те, що позивач, як спадкоємець після смерті батька - ОСОБА_3 , спадщину прийняла шляхом подання відповідної заяви приватному нотаріусу, інші спадкоємці за законом від прийняття спадщини відмовились на користь позивача, утім реалізувати свої права в нотаріальному порядку позивач позбавлена можливості за вказаних вище обставин.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Судом встановлено, що відповідно до довідки виданої Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області № 4279 від 06.12.2023 покійний ОСОБА_3 , 1961 року народження, на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та постійно проживав в АДРЕСА_2 (а.с. 15).
Згідно будівельного паспорта на забудову земельної ділянки виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_3 , рішенням виконкому Липовецької районної ради народних депутатів № 73 від 12.03.1987 ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на 3 кімнати, житловою площею 43,4 кв.м. і господарських споруд для особистого підсобного господарства площею 22,3 кв.м. в АДРЕСА_3 (а.с. 16-19). Цим же рішенням надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на 3 кімнати, житловою площею 43,4 кв.м. і господарських споруд для особистого підсобного господарства площею 22,3 кв.м. в АДРЕСА_3 (а.с. 20-23).
Судом встановлено, що 07.05.1996 Вінницьким обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с. 24-25). Згідно інформації зазначеної у техпаспорті житловий будинок складається з двох квартир АДРЕСА_4 (загальною площею 62,9 кв.м.) та АДРЕСА_5 (загальною площею 63,3 кв.м.). Аналогічна інформація зазначена у витребуваній та оглянутій судом інвентаризаційній справі № (2539) 3049 - АДРЕСА_1 , а також у технічному паспорті ТІ01:5350:6599-7967-5540 виготовленого 03.03.2025 на замовлення ОСОБА_1 (а.с. 26-29).
Відповідно до інформації зазначеної у листі КП “Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» № 21 від 18.09.2025, згідно матеріалів інвентаризаційної/ реєстраційної справи № 2539 станом на 31.12.2012 право власності на 1/2 частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , 26.10.2004 зареєстровано та записано в реєстрову книгу № 14 реєстровий № 2901 за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва № 36 на право приватної власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Липовецької міської ради 24.06.2004 на підставі рішення виконавчого комітету Липовецької міської ради № 91 від 24.06.2004 (а.с.31). Зазначена інформація підтверджується долученим до матеріалів справи свідоцтвом № 36 про право приватної власності на житловий будинок 24.06.2004 (а.с. 29).
Згідно звіту про оцінку майна вартість 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 23.09.2025 становить 239 495,00 грн. (а.с. 34).
Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
З урахуванням положень частини першої статті 15 ЦК України та статті 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності, який обраний позивачем виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявність порушеного права позивача є очевидним, отож воно підлягає захисту судом у спосіб, що нею обраний.
Крім цього, відповідач подав заяву про визнання позову.
У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 за № 14 "Про судове рішення у цивільній справі").
Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
При цьому, за приписами частини першої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно із положеннями частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання відповідачем позову приймається судом, оскільки, воно не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про визнання за позивачем права власності, в порядку спадкування за законом, на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (загальною площею - 62,1 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ґрунтується на нормах діючого законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 89, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (загальною площею - 62,1 кв.м., житловою площею 40,4 кв.м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 );
Відповідач - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2026.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ