12 січня 2026 року
м. Київ
справа № 643/8400/23
провадження № 61-16164ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Індутний-Шматько Станіслав Миколайович, на рішення Московського районного суду м. Харкова
від 09 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 27 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб
у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
22 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Індутний-Шматько С. М., через підсистему «Електронний суд», звернулася
до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року у цій справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання
про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
З прохальної частини касаційної скарга вбачається, що представник заявниці, серед іншого, просить скасувати рішення Московського районного суду
м. Харкова від 09 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року і направити справу на новий розгляд.
Проте представником заявниці не конкретизовано до якого суду необхідно направити справу на новий розгляд.
Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково
і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема
за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині
або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої
та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі
чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених
цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої
та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі
у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
За таких обставин представнику заявниці необхідно уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги та викласти їх відповідно до статті 409 ЦПК України,
і надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги відповідно
до кількості осіб, які беруть участь у справі, у якій чітко зазначити до якого суду необхідно направити справу на новий розгляд.
Крім того, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України
до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, проте заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги або про розстрочення сплати судового збору у цій справі, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки воно належним чином не обґрунтоване.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу
за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком
до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком
до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої
чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець,
яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації
або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією)
або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати
на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20 (провадження № 12-58гс23) зробила висновок з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» про те, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення
чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5,
або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом,
а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою
про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, апенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення
у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
ОСОБА_1 не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального її майнового стану (розмір заробітної плати, стипендії, апенсії, прибутку тощо, наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану), який перешкоджає виконати їй вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану
за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать
про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Ураховуючи те, що представником заявниці не обґрунтовано належним чином клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги або розстрочення сплати судового збору, не надано належних доказів
на підтвердження реального майнового стану ОСОБА_1 , тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
За таких обставин ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Індутний-Шматько С. М., необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі
або ж повторно звернутися із належним чином обґрунтованим клопотанням
про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні
до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 684,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється
у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
За частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні
до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті,
в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання касаційної скарги загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 1 717,76 грн (2 684 х 0,4 х 200 % х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ,
що свідчить про його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки представником заявниці не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Індутний-Шматько С. М., строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Індутний-Шматько Станіслав Миколайович, на рішення Московського районного суду
м. Харкова від 09 вересня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 27 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк