12 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/10018/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025
у складі колегії суддів: Ходаківська І.П. - головуючий, Демидова А.М., Владимиренко С.В.
та на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025
суддя: Полякова К.В.
у справі № 910/10018/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Ком",
2. ОСОБА_2 ,
3. Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Гандабура Галина Петрівна,
4. ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служба безпеки України,
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання відновити становище,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/10018/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови складено 24.11.2025.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду 23.12.2025 через систему "Електронний суд".
Верховний Суд звертає увагу, що останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення, повний текст якого було складено 24.11.2025, є 15.12.2025. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 подано з пропуском двадцятиденного строку.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що постанова апеляційного суду у даній справі, хоча і датована 27.10.2025, однак як вбачається з її змісту, повний її текст складено лише 24.11.2025, а до електронного суду представника надійшла 25.11.2025. В той же час, позивач, на час проголошення рішення суду і до тепер не перебуває на території України, не має зареєстрованого електронного кабінету в електронному суді, і, відповідно, не отримував примірник (копію) постанови від суду. Представник позивача - адвокат Іваха О.І. намагався зв'язатись засобами телефонного зв'язку з позивачем для з'ясування його позиції щодо оскарження вказаної постанови, та щодо надання ним (позивачем) йому повноважень для подання касаційної скарги. Певний час з початку грудня та до 19.12.2025 можливість зв'язку з позивачем була відсутня. Можливість зв'язку відновилась 22.12.2025, та була реалізована за допомогою електронної пошти (скріншоти листування додаються). З листування вбачається, що позивач лише з листа його представника ознайомився з текстом судового рішення, та зміг ухвалити рішення щодо його оскарження та уповноважити представника на подання касаційного оскарження. Через ці події строк на касаційне оскарження пропущено на 7 днів (з них два дні припали на вихідні дні).
Відповідно до частин другої та третьої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Частиною сьомою цієї статті передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою з автоматизованої системи документообігу суду, вбачається, що оскаржувана постанова в електронному вигляді була доставлена до Електронного кабінету представника ОСОБА_1 адвоката Івахи Олега Івановича - 25.11.2025 о 13:22; дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету скаржника - 25.11.2025 о 13:36.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Однак доводи, викладені скаржником в клопотанні, не приймаються колегією суддів в якості підстав, з якими закон пов'язує можливість поновлення строку на касаційне оскарження. За оцінкою суду зазначені обставини є суб'єктивними, оскільки пов'язані із внутрішньою організацією роботи адвоката, якого скаржник обрав на власний розсуд. Також обставини щодо наявності або відсутності комунікації адвоката з клієнтом не можуть бути визнані об'єктивними та непереборними, оскільки стосуються виключно відносин між ОСОБА_1 та його представником. До того ж, перебування скаржника за межами території України є звичайною та передбачуваною обставиною, а відтак, не може бути визнане поважною причиною (обставиною, яка є об'єктивно непереборною та пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами) пропуску строку на касаційне оскарження.
З наведеного вбачається, що можливість звернутись з належно оформленою касаційною скаргою у встановлений законом строк, залежала виключно від волевиявлення та дій самого скаржника, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
З огляду на викладене, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 та рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/10018/24, Верховний Суд визнає їх неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов у цій справі подано у 2024 році.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 у справі № 910/10018/24 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Предметом позову у цій справі є дві вимоги немайнового характеру, отже, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 9689,60 грн (2 х 3028,00 грн) х 200 % х 0,8).
Однак ОСОБА_1 до касаційної скарги не додав документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Згідно з приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Зі змісту частини другої статті 174 ГПК України вбачається, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та подати належні докази поважності причин пропуску такого строку;
- надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9689,60 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/10018/24 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або повернуто касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець