8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" січня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/2972/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Шаповаловій Д.С.
розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення
за позовомХарківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС", 61120, м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 77
простягнення 226 184,10 грн.
за участю представників сторін:
стягувача (позивача): не з'явився;
боржника (відповідача): не з'явився.
Харківська міська рада звернулась до Господарського Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про стягнення 226 184,10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Велика Кільцева, буд. 1-Б у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 06.06.2007 року зареєстрованого 09.08.2007 року за № 740767100048 за період з 17.03.2019 року по 09.03.2021 року.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Рішенням суду від 17.11.2025 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" на користь Харківської міської ради 226 184,10 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Велика Кільцева, буд. 1-Б у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 06.06.2007 року зареєстрованого 09.08.2007 року за № 740767100048 за період з 17.03.2019 року по 09.03.2021 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" на користь Харківської міської ради витрати за сплати судового збору у розмірі 3 392,76 грн.
09.12.2025 року на виконання рішення суду видано відповідні накази.
05.01.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) про розстрочення виконання рішення, у якій останній, просить суд, задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення суду від 17.11.2025 року у господарській справі № 922/2972/25. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 року у справі № 922/2972/25, та затвердити наступний графік погашення заборгованості: до 15 лютого 2026 року - 50 000,00 грн.; до 15 березня 2026 року - 50 000,00 грн.; до 15 квітня 2026 року - 50 000,00 грн.; до 15 травня 2026 року - 50 000,00 грн.; до 15 червня 2026 року - 26 184,10 грн.
Ухвалою суду від 07.01.2026 року прийнято заяву (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення, та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "14" січня 2026 р. о(б) 12:20 год. Запропоновано стягувачу (позивачу) до 12:00 год. - 14.01.2026 року надати пояснення щодо заяви (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення. Явку учасників справи визнано не обов'язковою.
12.01.2026 року від позивача (стягувача) через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 707/26) у яких останній зазначає, що Харківська міська рада не заперечує щодо задоволення заяви ТОВ «Петроль-РЗС» про розстрочення виконання Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі № 922/2972/25 згідно графіку, наведеного у заяві. Розгляд заяви просить суд, проводити за відсутності представника Харківської міської ради.
Ухвалою суду від 14.01.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи судом долучено до матеріалів справи.
Уповноважені представники сторін у призначене судове засідання 14.01.2026 року з розгляду заяви (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) про розстрочення виконання рішення не з'явилися, про час та місце розгляду заяви у справі, повідомлені належним чином, про що свідчить довідки про доставку електронного листа, а саме:
- «Документ в електронному вигляді "Ухвала" від 07.01.2026 року у справі № 922/2972/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 07.01.2026 року о(б) 13:06 год.»;
- «Документ в електронному вигляді "Ухвала" від 07.01.2026 року у справі № 922/2972/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Харківська міська рада в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 07.01.2026 року о(б) 13:04 год.».
Враховуючи вищевикладене, сторони у справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) про розстрочення виконання рішення.
Суд дослідивши матеріали справи, клопотання стягувача (позивача) викладене у наданих до суду додаткових поясненнях (вх. № 707/26 від 12.01.2026 року) про розгляд заяви проводити за відсутності представника, дійшов до висновку, що воно не суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі чим, підлягає до задоволення.
При цьому, суд приймає до уваги, що згідно вимог частини 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Частиною 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) (частина 2 статі 235 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, неявку у призначене судове засідання уповноважених представників сторін, судом у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України 14.01.2026 року було підписано повний текст ухвали.
Розглянувши заяву (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши надані заявником докази, які мають значення для її розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).
Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно частин 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
З аналізу вищевикладеного слідує, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Положеннями пункту 9 частини 2статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України.
Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
В обґрунтування наданої заяви (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення заявник зокрема зазначає, що ТОВ «Петроль-РЗС» зобов'язується добровільно виконати рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2972/25 та сплатити заборгованість у сумі 226 184,10 грн. На підтвердження свого наміру зазначає, що 17 грудня 2025 року боржником ТОВ «Петроль-РЗС» частково здійснено погашення боргу, а саме, сплачено судовий збір у сумі 3 392,76 грн. на користь Харківської міської ради про що свідчить квитанція. Також зазначає, що основний вид діяльності ТОВ «Петроль-РЗС» - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом подібними продуктами, що вказано у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Також, просить врахувати суд, що наразі боржник ТОВ «Петроль-РЗС» перебуває у скрутному фінансовому становищі, воєнний стан в Україні безпосередньо впливає на ведення бізнесу, особливо у Харківській області, територія якої потерпає від постійних обстрілів російської федерації, і населення якої перманентно зменшується (в тому числі потенційні покупці). ТОВ «Петроль-РЗС» має постійні труднощі від початку повномасштабного вторгнення із поставкою палива. Труднощі зі сплатою боргу підтверджує виписка з банку АТ «ПУМБ» за рахунком ТОВ «Петроль-РЗС» НОМЕР_1 , де вбачається, що залишок станом на 02.01.2026 року становить суму 5 192,62 грн.
У зв'язку із чим, у боржника ТОВ «Петроль-РЗС» виникла необхідність розстрочити виконання судового рішення від 17.11.2025 року у справі № 922/2972/25, а саме, розстрочити сплату заборгованості орендної плати за користування земельною ділянкою Харківській міській раді у сумі 226 184,10 грн. та затвердити наступний графік виконання судового рішення: до 15 лютого 2026 року - 50 000,00 грн.; до 15 березня 2026 року - 50 000,00 грн.; до 15 квітня 2026 року - 50 000,00 грн.; до 15 травня 2026 року - 50 000,00 грн.; до 15 червня 2026 року - 26 184,10 грн.
До заяви (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення заявником додано фінансову звітність малого підприємства станом на 31.12.2025 року, виписка по рахунку за період з 31.12.2025 року по 31.12.2025 року, платіжну інструкцію № 323 від 17.12.2025 року на суму 3 392,76 грн.
Як вже було зазначено судом, передбачені статтею 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочення, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у даному випадку, негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, що неминуче завдасть шкоди як самому відповідачу, так і іншим особам.
Крім того, стягувач (позивач) у наданих до суду 12.01.2026 року додаткових поясненнях (вх. № 707/26) зазначив, що Харківська міська рада не заперечує щодо задоволення заяви ТОВ «Петроль-РЗС» про розстрочення виконання Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі № 922/2972/25 згідно графіку, наведеного у заяві.
З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що наявність заборгованості відповідача зумовлена обставинами, які в сукупності є особливими.
Враховуючи вищевикладене, відсутність заперечень стягувача (позивача) проти заяви (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення, та з огляду на скрутне матеріальне становище відповідача, із урахуванням пояснень позивача (вх. № 707/26 від 12.01.2026 року) та інтересів останнього, суд вважає за можливе задовольнити заяву (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення, та розстрочити виконання рішення суду на 5 місяців, шляхом здійснення платежів (загальна сума боргу 226 184,10 грн.) відповідно до графіку:
до 15 лютого 2026 року - 50 000,00 грн.;
до 15 березня 2026 року - 50 000,00 грн.;
до 15 квітня 2026 року - 50 000,00 грн.;
до 15 травня 2026 року - 50 000,00 грн.;
до 15 червня 2026 року - 26 184,10 грн.
При цьому, суд враховує, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, пункт 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункт 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, тривалість виконання вісім місяців).
Згідно вимог частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до
У статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, розстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.
Крім того, розстрочення виконання рішення суду у даній справі на 5 місяців (до червня 2026 року) у повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, із урахуванням пояснень стягувача (позивача) від 12.01.2026 року, суд дійшов висновку про задоволенні заяви (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення.
Згідно з частиною 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
На підставі наведеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Клопотання стягувача (позивача) викладене у наданих до суду додаткових поясненнях (вх. № 707/26 від 12.01.2026 року) про розгляд заяви проводити за відсутності представника - задовольнити.
2. Заяву (вх. № 114/26 від 05.01.2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петроль-РЗС" про розстрочення виконання рішення - задовольнити.
2.1. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 року у справі № 922/2972/25, та затвердити наступний графік погашення заборгованості:
до 15 лютого 2026 року - 50 000,00 грн.;
до 15 березня 2026 року - 50 000,00 грн.;
до 15 квітня 2026 року - 50 000,00 грн.;
до 15 травня 2026 року - 50 000,00 грн.;
до 15 червня 2026 року - 26 184,10 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, а саме 14 січня 2026 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 14 січня 2026 року
Суддя Ємельянова О.О.