8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" січня 2026 р. Справа № 922/4243/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40; код ЄДРПОУ: 23399393)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест" (адреса: 61054, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4-А; код ЄДРПОУ: 43736258)
про стягнення 3714,05 грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест" (далі - відповідач) 3714,05 грн. збитків.
Позов обґрунтовано з посиланням на те, що на підставі умов договору підряду № 02/43 від 29.06.2021 позивач отримав від відповідача виконання робіт на загальну на суму 22284,30 грн., в т.ч. ПДВ - 20% - 3714,05 грн., за які позивач повністю розрахувався. В подальшому ж відповідач в передбаченому законом порядку не зареєстрував податкові накладні на суму - ПДВ 3714,05 грн, у зв'язку з чим позивач не отримав податковий кредит. Позивач зазначає, що внаслідок зазначених обставин він зазначав збитків у розмірі не отриманого податкового кредиту.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного та поштового направлено копію ухвали від 02.12.2025.
Зокрема, копія ухвали доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі “Електронний суд», про що свідчить залучена до матеріалів справи довідка від 02.12.2025.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи копія ухвали від 02.12.2025 направлена засобами поштового зв'язку на адресу його реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Проте, зазначена копія ухвали повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку “адресат відсутній за вказаною адресою».
Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, а останні в розумінні вимог ст. 120, 232 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено договір підряду № 02/43 від 29.06.2021.
Згідно з п. 1.2 Договору виконанню підлягали роботи з відновленню елементів благоустрою (дорожнє покриття) на території м. Миколаєва при виконанні земельних робіт на вул. Металургів, 28 (код ДК 021-2015:45230000-8).
Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна Договору є твердою та становить18570,25 грн., окрім цього 20% ПДВ у сумі 3714,05 грн., а всього 22284,30 грн. з ПДВ, визначається кошторисом, який складається Підрядником за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 3.2 Договору, оплата за Договором здійснюється Замовником на підставі отриманого рахунку протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання Замовником Акту приймання-передачі виконаних робіт, складеного за допомогою програмного забезпечення АВК-5. Довідка про вартість виконаних робіт за Договором також складається за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та має довідковий характер.
Відповідно до п. 3.4 Договору остаточна вартість робіт за цим Договором визначається Сторонами на підставі фактично виконаних робіт згідно актів приймання-передачі виконаних робіт, але не може перевищувати ціну договору, зазначену в п. 3.1.
Як свідчать матеріали справи, підрядником були виконані роботи за Договором, про що між сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт (за липень 2021) від 07.07.2021 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за липень 2021 року) від 07.07.2021 на суму 22284,30 грн. з ПДВ.
На виконання положень п. 3.2 Договору, розрахунок Замовником за Договором був проведений на підставі рахунку на оплату Підрядника від 16.07.2022 № 137 та підтверджується платіжною інструкцією від 23.07.2021 № 4275 на суму 22284,30 грн., ПДВ - 20% 3714,05 грн.
Згідно з пп. 2.3.7 п. 2.3 Договору, Підрядник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, станом на дату подання позивачем позовної заяви, відповідачем в порушення пп. 2.3.7 п. 2.3 Договору та пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, не зареєстровано податкову накладну за операцією з виконання підрядних робіт за Актом приймання виконаних будівельних робіт (за липень 2021) від 07.07.2021, роботи за яким було оплачено позивачем згідно з платіжною інструкцією від 23.07.2021 № 4275 на суму 22284,30 грн., ПДВ - 20% 3714,05 грн.
Як зазначає позивач, оскільки відповідачем не було зареєстровано податкову накладну по вказаній вище операції в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН), позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов'язання на загальну суму 3714,05 грн., тобто зазначав збитків на вказану суму.
Як свідчать матеріали справи, з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу реєстрації відповідача було направлено лист від 22.08.2025 №01/01-26-3989 з вимогою відшкодувати збитки за не реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по договору підряду від 29.06.2021 № 02/43.
Проте, відповідач відповіді на лист не надав, збитки за не реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по договору підряду від 29.06.2021 №02/43 не відшкодував.
Розмір втраченого податкового кредиту за договором підряду № 02/43 від 29.06.2021 підтверджується оборотно-сальдовою відомістю та довідкою позивача від 21.11.2025 № 04.02/01-50-284
Наведені вище обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі в якому позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 3714,05 грн., тобто у розмірі суми податкового кредиту ПДВ, який позивач повинен був отримати в зв'язку з реєстрацією відповідачем податкової накладної.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого:
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В даному випадку, як вже зазначалося, між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № 02/43 від 29.06.2021.
З преамбули договору також вбачається що підприємство позивача та підприємство відповідача є платниками податку на додану вартість.
Даний договір в частині виконання підрядних робіт відповідачем виконано, про що про що між сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт (за липень 2021) від 07.07.2021 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за липень 2021 року) від 07.07.2021 на суму 22284,30 грн., в т.ч. ПДВ - 3714,05 грн.
Згідно з пп. 2.3.7 п. 2.3 Договору підрядник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Об'єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 зазначала, зокрема, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
На підставі положень ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).
Відтак, cуд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов'язань.
В даному випадку, як вже зазначалося, у складі вартості виконаних робіт відповідно до договору підряду № 02/43 від 29.06.2021 позивач оплачував ПДВ у розмірі 3714,05 грн., оскільки Акт приймання виконаних будівельних робіт (за липень 2021) від 07.07.2021 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за липень 2021 року) від 07.07.2021 містить посилання про те, що до складу вартості виконаних відповідачем робіт на суму 22284,30 грн., включено ПДВ в сумі 3714,05 грн.
Зазначене свідчить про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної як на підставі пп. 2.3.7 п. 2.3 Договору, так і в порядку та строк, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Однак, доказів реєстрації відповідачем у визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України строки, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано. Факт відсутності такої реєстрації також підтверджується наданими позивачем оборотно-сальдовою відомістю та довідкою позивача від 21.11.2025 № 04.02/01-50-284.
Разом з тим, внаслідок бездіяльності відповідача, яка суперечить наведеним положенням ч. 201.10 ст. 201 ПК України, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 3714,05 грн.
Відтак вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Отже, у даному випадку наявні всі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.
Крім того, в постанові Великої палати Верховного суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 суд дійшов висновку, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Таким чином, у даному випадку матеріалами справи підтверджується, що бездіяльності відповідача щодо виконання законодавчого обов'язку зі складання та реєстрації податкової накладної за операцією з виконання підрядних робіт в рамках договору підряду № 02/43 від 29.06.2021 за Актом приймання виконаних будівельних робіт (за липень 2021) від 07.07.2021 на суму 22284,30 грн., в т.ч. ПДВ - 3714,05 грн., що були оплачені позивачем згідно з платіжною інструкцією від 23.07.2021 № 4275 на суму 22284,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 20% - 3714,05 грн.) призвела до понесення позивачем збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту в сумі 3714,05 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача на користь позивача 3714,05 грн заподіяних збитків.
Крім того, за наслідками розгляду справи з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест" (адреса: 61054, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 43736258) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, буд. 40; код ЄДРПОУ 23399393):
3714,05 грн - збитків;
2422,40 грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
СуддяО.І. Байбак