про залишення позовної заяви без руху
14.01.2026м. СумиСправа № 920/57/26
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 143 від 12.01.2026)
за позовом Приватного підприємства професійно-технічного навчального закладу соціальної реабілітації «Школа інклюзивної реалізації інвалідів» Громадської організації «Спілка інвалідів «Жага життя» (40000, м. Суми, вул. Магістратська, буд. 35, кв. 4, код ЄДРПОУ 45877523)
до відповідача Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 23823253),
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
12.01.2026 позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Сумської міської ради VІІІ скликання від 29 вересня 2025 року № 6046-МР «Про відмову Приватному підприємству професійно-технічного навчального закладу соціальної реабілітації «Школа інклюзивної реалізації інвалідів» Громадської організації «Спілка інвалідів «Жага життя» у наданні в постійне користування земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Новорічна, 5, площею 0,6300 га»; 2) зобов'язати Сумську міську раду (код ЄДРПОУ 23823253) прийняти рішення про надання Приватному підприємству професійно-технічного навчального закладу соціальної реабілітації «Школа інклюзивної реалізації інвалідів» Громадської організації «Спілка інвалідів «Жага життя» (код ЄДРПОУ 45877523) у постійне користування земельної ділянки площею 0,6300 га з кадастровим номером 5910136600:05:003:0002, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Новорічна, 5, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (під реконструкцію).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026, справу № 920/57/26 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У позовній заяві позивачем вказано його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та не зазначено повного найменування юридичної особи, що звертається з позовом.
Враховуючи вказані обставини, позивачу слід уточнити його повне найменування.
Крім того, відповідно до ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, у тому числі сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд установив, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Отже, враховуючи, що позивачем позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», він повинен був сплатити судовий збір за її подання у розмірі 5324 грн 80 коп., проте, позивач не надав докази сплати судового збору за цим позовом.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду не дотримано вимоги Господарського процесуального кодексу України: не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, у зв'язку з чим позивачу необхідно подати належні докази сплати в дохід державного бюджету України 5324 грн 80 коп. судового збору.
У тексті позовної заяви позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач вказує, що метою діяльності позивача є створення центру соціальної реабілітації та професійного навчання осіб з інвалідністю; отримання землі є необхідною передумовою для ліцензування соціально важливої діяльності; блокування доступу до правосуддя через неможливість сплати судового збору унеможливить реалізацію проєкту, що має важливе соціальне значення для громади міста Суми та осіб з інвалідністю.
При розгляді клопотання позивача господарський суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржник.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеними правовими нормами встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.
Так, з системного аналізу змісту ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч. 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Суд установив, що основним видом діяльності позивача є, зокрема, підприємницька діяльність (п. 1.6 Статуту), позивач є Приватним підприємством.
Доказів відсутності коштів, для врахування майнового критерію, як підстави відстрочення сплати судового збору, позивачем не подано.
Враховуючи вищевикладене, та визначену Статутом підприємницьку діяльність позивача, суд відмовляє в задоволенні клопотання Приватного підприємства професійно-технічного навчального закладу соціальної реабілітації «Школа інклюзивної реалізації інвалідів» Громадської організації «Спілка інвалідів «Жага життя» про відстрочення сплати судового збору.
За приписами ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням викладених обставин, суд залишає позовну заяву без руху, позивачу надається строк для усунення недоліків позовної заяви.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Приватного підприємства професійно-технічного навчального закладу соціальної реабілітації «Школа інклюзивної реалізації інвалідів» Громадської організації «Спілка інвалідів «Жага життя» про відстрочення сплати судового збору.
2. Залишити позовну заяву без руху.
3. Надати Приватному підприємству професійно-технічного навчального закладу соціальної реабілітації «Школа інклюзивної реалізації інвалідів» Громадської організації «Спілка інвалідів «Жага життя» десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви: уточнити найменування позивача; подати докази сплати судового збору в розмірі 5324 грн 80 коп.
4. Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана суддею 14.01.2026.
СуддяЄ.А. Жерьобкіна