65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/542/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні заяву ОСОБА_1 (вх.№2-1948/25 від 11.12.2025) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 916/542/18
за позовом: Заступника прокурора Одеської області (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048)
за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» (вул. Приморська, 6, м. Одеса, 65026)
про стягнення 1 438 952 грн 58 коп., розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути майно
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: фізичної особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» (вул. Приморська, 6, м. Одеса, 65026); Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048); Прокуратури Одеської області (вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026)
за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135)
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
за участю представників:
від прокуратури - Тунік
від ДП “Адміністрація морських портів України» - Орєшкова
встановив:
У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/542/18 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (на теперішній час Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях) до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Яхт клуб “Одеса-2009» (на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ») про:
- стягнення з ТОВ “Яхт клуб “Одеса-2009» на користь Державного бюджету України заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 20.09.2005р. в розмірі 1162880,45 грн з грудня 2017 року по лютий 2018 року та пені в розмірі 276072,13 грн;
- розірвання договору оренди державного нерухомого майна, укладеного 20.09.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ “Яхт клуб “Одеса-2009»;
- зобов'язання ТОВ “Яхт клуб “Одеса-2009» повернути державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області передане у строкове платне користування за договором оренди від 20.09.2005 р. державне нерухоме майно, а саме: 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу: літ. “Б»: 81 - малий елінг, 96 - великий елінг, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі, 16 - магазин, 20- склад магазину, 41,42 - вмивальня, 43, 44, 45, 48, 49 - душова, 50, 46, 47 - туалети; 38 - кладова, 34, 24 - диспетчерські, 15, 16, 17, 25 - офіс, 23 - коридор, 26, 27, 28 - приміщення, 12 - кімната для переговорів, 13 - кухня, 11- кают-компанія, 18, 22 - вмивальня, 19, 21 - туалети, 20 - ванна, загальною площею 2084,8 кв.м; 54/1000 холлу 8, площею 4,96 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6.
Також, в межах справи № 916/542/18 судом розглядались вимоги фізичної особи ОСОБА_1 , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до заявленої прокурором в інтересах РВ ФДМУ заборгованості ТОВ "Морський Клуб ТЦФ" за договором оренди від 20.09.2005р. у загальному розмірі 1 438 952,58 грн, з яких: 1 162 880,45 грн основного боргу та 276 072,13 грн пені.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.11.2024р., яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025р., позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях було задоволено повністю.
27 грудня 2024 року Господарським судом Одеської області на виконання рішення від 21.11.2024р. у справі №916/542/18, що набрало законної сили 27.12.2024р., було видано накази про примусове виконання рішення суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2025р. було закрито касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025р. та рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 р. у справі № 916/542/18.
11.12.2025 до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№2-1948/25) про перегляд рішення у справі № 916/542/18 за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення від 21.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 в частині позову прокурора.
Відповідно до протоколу передачі судової справи між суддями Господарського суду Одеської області раніше визначеному складу суду від 11.12.2025 заяву по справі №916/542/18 передано на розгляд судді Нікітенко С.В.
Ухвалою суду від 12.12.2025 суддя Нікітенко С.В. заявив самовідвід.
Розпорядженням керівника апарату суду від 12.12.2025 №275 було призначено повторний автоматизований розподіл між суддями Господарського суду Одеської області заяви ОСОБА_1 ( вх.№2-1948/25 від 11.12.2025) про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 916/542/18.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 12.12.2025 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №916/542/18 розподілено для розгляду судді Литвиновій В.В.
Ухвалою від 15.12.2025 суд поновив ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд рішення у справі №916/542/18 за нововиявленими обставинами, відкрив провадження за нововиявленими обставинами. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ухвалено розглядати в засіданні 14.01.2026.
ОСОБА_1 , прокуратура Одеської області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Державне підприємство “Адміністрація морських портів України» отримали ухвалу в електронних кабінетах 15.12.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Морський клуб ТЦФ» суд надіслав ухвалу на адресу, яка зазначена в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2 , і відповідно до трекінгу Укрпошти зазначене поштове відправлення № R067065249089 отримано 26.12.2025.
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) 22.12.2025 подало відзив, у якому просить відмовити в задоволенні заяви та залишити рішення у справі без змін.
Прокурор подав відзив 29.12.2025, яким просить відмовити в заяві.
29.12.2025 ОСОБА_1 подав заперечення на відзив Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
29.12.2025 ТОВ «Морський клуб ТЦФ» подав відзив на заяву, яким підтримав вимоги ОСОБА_1
ОСОБА_1 подав 29.12.2025 клопотання про витребування доказів у ДП «Адміністрація морських портів України», а саме:
- Належним чином завірену копію договору, який, за твердженням ДП «АМПУ», є підставою користування спірним майном.
- Належним чином завірену копію акту приймання-передачі спірного майна.
- Документи, що підтверджують фактичне виконання судового рішення у справі № 916/4494/15, зокрема:
- документи про повернення майна;
- результати експертизи, передбаченої судовим рішенням;
- документи щодо оформлення правовідносин після ухвалення рішення суду.
- Документи, що підтверджують державну реєстрацію речових прав на спірне майно (за наявності).
- Будь-які інші документи, на які посилається ДП «АМПУ» як на підставу законності користування спірним майном.
Згідно з ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у ДП «АМПУ», оскільки заявник в порушення вимог ст. 81 ГПК України не зазначив обставини, які можуть підтвердити ці докази; не зазначив про заходи, яких він вжив для отримання цього доказу самостійно; не надав докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
09.01.2026 ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву, якою просить відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що він не зможе брати участь в засіданні у цій справі 14.01.2026, оскільки 13.01.2026 він перебуватиме в іншому судовому засіданні в м. Івано-Франківськ.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що він перебуватиме 13.01.2026 в іншому судовому засіданні в м. Івано-Франківськ. До того ж, ОСОБА_1 не позбавлений можливості брати участь в засіданні в даній справі № 916/542/18 (дата якого 14.01.2026, а не 13.01.2026) в режимі відеоконференції власними засобами.
Також 09.01.2026 ОСОБА_1 подав до канцелярії суду клопотання, яким просить розглянути подане ним клопотання про витребування доказів незалежно від вирішення питання про відкладення розгляду справи.
Крім того, 09.01.2026 до канцелярії суду подано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» про відкладення розгляду справи, яка підписана в.о. директора Бондаренко Т.А.
Суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» про відкладення розгляду справи, оскільки по-перше, до заяви не додано доказів того, що ОСОБА_2 є в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ», оскільки відповідно до загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» є ОСОБА_1 .
Крім того, в заяві, яка підписана Бондаренко Т.А., зазначено, що вона перебуватиме 13.01.2026 в іншому судовому засіданні у справі № 3440/1740/25 в м. Івано-Франківськ, куди вона виїжджає з м. Одеси 11.01.2026, на підтвердження чого надано квиток на поїзд.
Однак, суду не надано доказів того, що заявник братиме участь в іншому засіданні, а відповідно до загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень немає такої справи № 3440/1740/25. До того, Товариство з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» є юридичною особою і не позбавлено права направити в засідання у справі № 916/542/18 іншого представника. Також, ТОВ “Морський клуб ТЦФ» не позбавлений можливості брати участь в засіданні в даній справі № 916/542/18 в режимі відеоконференції власними засобами.
09.01.2026 до канцелярії суду подано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» про підтримання заяви ОСОБА_1 про витребування доказів. Однак, заява підписана в.о. директора Бондаренко Т.А., але не надано доказів на підтвердження її повноважень, про що вже зазначено вище судом.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами, суд виходить з наступного.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником і учасником відповідача в даній справі - ТОВ «Морський клуб ТЦФ». Крім того, Бондаренко А.В. є третьою особою з самостійними вимогами у справі № 916/542/18.
ОСОБА_1 просить визнати наявність нововиявлених обставин: існування акту приймання-передачі державного майна від 29.09.2014 року та оформлення акту приймання-передачі (30.09.2020) і наявність офіційних листів РВ ФДМУ (№ 11-06-02906 від 17.07.2020, № 11-06-05563 від 04.12.2020, № 11-07-03028 від 28.07.2021), які підтверджують факт повернення майна чи містять інформацію, що суперечить висновкам суду. В разі необхідності - просить витребувати у РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській області та АМПУ копії актів приймання-передачі (особливо актів 29.09.2014 та 30.09.2020), службових листів, наказів, журналів обліку та інших документів, що підтверджують фактичну дату передачі/припинення користування майном.
Крім того, заявник зазначає, що про існування нововиявлених обставин йому стало відомо з ухвали Верховного Суду від 02.09.2025 у справі № 916/542/18.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
ОСОБА_1 вважає, що «Верховний Суд встановив юридичний факт, який спростовує основу рішення у справі № 916/542/18 - існування договору, якого немає ні в реєстрах, а ні в матеріалах справи».
Заявник, посилається на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі № 916/4494/15, яке набрало законної сили 04.01.2016, задоволено позов ОСОБА_1 і визнано договір оренди нерухомого майна від 20.09.2005 р. (обліковий номер договору 2098409534), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) та ТОВ з іноземними інвестиціями «Морський клуб ТЦФ», правонаступником якого є ТОВ “ЯХТ КЛУБ “Одеса- 2009» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6, код ЄДРПОУ 30256779) поновленим на строк і умовах передбачених Договором оренди від 20.09.2005 року (обліковий номер 2098409534) з дати набрання судового рішення законної сили. Крім того, зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 р. (обліковий номер договору 2098409534), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) та ТОВ з іноземними інвестиціями «Морський клуб ТЦФ», правонаступником якого є ТОВ “ЯХТ КЛУБ “Одеса- 2009» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6, код ЄДРПОУ 30256779).
04.01.2016 судом видано наказ у справі № 916/4494/15 про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) здійснити передачу майна на підставі акту прийому-передачі згідно договору оренди нерухомого майна від 20.09.2005 р. (обліковий номер договору 2098409534), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) та ТОВ з іноземними інвестиціями «Морський клуб ТЦФ», правонаступником якого є ТОВ “ЯХТ КЛУБ “Одеса- 2009» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6, код ЄДРПОУ 30256779).
Ухвалою від 24.10.2019 у справі № 916/4494/15 Господарський суд Одеської області задовольнив заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 10.10.2019 № 10-07-01099 (вх. № 2-4956/19 від 11.10.2019 і визнав вищезазначений наказ Господарського суду Одеської області від 04.01.2016 у справі № 916/4494/15 таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 зазначає, що на підставі ухвали від 24.10.2019 у справі № 916/4494/15 виконавче провадження № 58603506 щодо виконання наказу суду від 04.01.2016 було закінчено 12.12.2019.
Однак, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 скасовано ухвалу від 24.10.2019 у справі № 916/4494/15.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.09.2019 у справі № 916/2607/18, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2020, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ», про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Морський клуб ТЦФ» 393 906 грн., з яких- 284 466 грн. пені та 109 410 грн. штрафу у зв'язку з порушенням відповідачем обов'язку щодо своєчасної передачі ТОВ “Морський клуб ТЦФ» нерухомого майна на виконання умов договору оренди від 20.09.2005, поновленого рішенням господарського суду Одеської області від 14.12.2015 у справі №916/4494/15.
ОСОБА_1 зазначає, що «у справі № 916/2607/18 було встановлено, що рішення у справі № 916/4494/15 не виконано, акт приймання-передачі між відповідачем та третьою особою на підставі договору оренди не складено, оцінки майна не проведено. Майно було повернуто Регіональному відділенню ФДМУ за актом від 29.09.204, докази копії листів ФДМУ № 11-06-02906 від 17.07.2020, № 11-06-05563 від 04.12.2020, № 11-07-03028 від 28.07.2021».
Суд відхиляє такі посилання ОСОБА_1 , оскільки, як зазначено вище в задоволенні позову ОСОБА_1 суд відмовив, тобто суд не встановлював обставин невиконання рішення у справі № 916/4494/15. Суд дійшов висновку в рішенні у справі № 916/2607/18, що порушення права ОСОБА_1 , як учасника ТОВ “Морський клуб ТЦФ», на отримання певної частки прибутку (дивідендів) не є достатньою підставою для звернення до суду з даним позовом.
Крім того, суд зауважує, що в рішенні у справі № 916/2607/18 взагалі не зазначено про листи ФДМУ № 11-06-02906 від 17.07.2020, № 11-06-05563 від 04.12.2020, № 11-07-03028 від 28.07.2021, на які посилається заявник.
Заявник вважає, що «рішення у справі № 916/542/18 взагалі не містить дослідження та факту існування факту повернення майна за актом від 29.09.2014, тобто суд не дослідив істотної обставини».
Суд відхиляє зазначені посилання заявника, оскільки в рішенні Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі № 916/542/18 судом встановлено, що «Згідно з актом прийому-передачі (повернення) майна б/н від 29.09.2014 до Договору від 20.09.2005 (обліковий номер договору № 2098409534) орендар (ТОВ "Яхт-клуб "Одеса-2009") передає, а Балансоутримувач (Державне підприємство "Адміністрація морських портів України") приймає у подальше господарське відання державне нерухоме майно: частину комплексу будівель морському вокзалу: літ "Б": 96 - великий елінг; 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 97, 98, 99, 100 - рундуки на першому поверсі; 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62 - рундуки на другому поверсі; 41, 42 - вмивальня; 43, 44, 45, 48, 49 - душова; 46, 47, 50 - туалети; 38 - кладова; 24, 34 - диспетчерські; 27 - приміщення; 18, 22 - вмивальні; 19, 21 - туалети; 20 - ванна, загальною площею 1370,70 м2; 54/1000 частин холлу - 8 (4,96 м2), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6; частину комплексу будівель морського вокзалу: літ "Б": 15, 16, 17, 25 - офіс загальною площею 86,8 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6. У цьому акті зазначено про те, що з моменту його підписання сторони не мають жодних претензій щодо складу та стану майна, зазначеного у пункті 1 акта, а також взаємних розрахунків за його платне використання.».
Отже, суд досліджував акт повернення майна від 29.09.2014.
З огляду на викладене, акт від 29.09.2014 не є нововиявленою обставиною.
Щодо того, що Бондаренко А.В. просить визнати нововиявленою обставиною оформлення акту приймання-передачі (30.09.2020), то суд зазначає наступне.
Матеріали справи № 916/542/18 містять акт приймання-передачі майна від 30.09.2020 (т. 11 а.с. 212) до договору оренди від 20.09.2005, який був наданий ТОВ «Морський клуб ТЦФ», і підписаний Бондаренко А.В. як керівником ТОВ «Морський клуб ТЦФ», про те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області передав, а товариство прийняло 54/1000 комплексу будівель морського вокзалу.
Суд в рішенні у справі № 916/542/18 зазначив, що «Акт приймання-передачі державного нерухомого майна в оренду від 30.09.2020 підписано орендодавцем та орендарем, скріплено їх печатками».
При цьому, далі по тексту рішення, суд дійшов висновку, що «внаслідок повернення відповідачу майна в користування за актом від 01.03.2016 (т. 1, а.с. 44), починаючи саме з цієї дати, в орендаря за Договором виник обов'язок щодо сплати орендних платежів на користь орендодавця та Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» відповідно до умов чинного Договору. Аналогічний висновок зроблено у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі № 916/342/17».
Також суд в рішенні від 24.11.2024 у справі № 916/542/18 зазначив, що «Слід також зазначити, що правовідносини, які виникли на підставі Договору оренди від 20.09.2005, неодноразово були предметом судового розгляду. Зокрема, рішенням Господарського суду Одеської області від 15.05.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі № 916/3089/16, рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2017, зміненим постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 у справі № 916/2536/16, а також рішенням Господарського суду Одеської області від 26.07.2017, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі № 916/342/17, стягувалась заборгованість з орендної плати за Договором оренди від 20.09.2005 з урахуванням складеного та підписаного сторонами Акту приймання-передачі державного майна від 01.03.2016».
З огляду на викладене, суд досліджував акт від 30.09.2020 і врахував при ухваленні рішення, тобто акт від 30.09.2020 не є нововиявленою обставиною.
Враховуючи все вище зазначене, суд також зазначає, що необгрунтованими є посилання ОСОБА_1 на те, що про існування актів від 29.09.2014 та від 30.09.2020 він дізнався лише з ухвали Верховного Суду від 02.09.2025 у справі № 916/542/18, оскільки як вже зазначив суд вище, ці акти досліджувались Господарським судом Одеської області, відповідно і Південно-західним апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 916/542/18.
Крім того, заявник неправильно посилається на те, що Верховний Суд в ухвалі від 02.09.2025 у справі № 916/542/18 встановив обставини, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судами чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
І про це Верховний Суд зазначив в ухвалі від 02.09.2025 у справі № 916/542/18, а також виклав зміст обставин, які були встановлені Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом у справі № 916/542/18.
Щодо прохання ОСОБА_1 визнати наявність нововиявлених обставин: наявність офіційних листів РВ ФДМУ (№ 11-06-02906 від 17.07.2020, № 11-06-05563 від 04.12.2020, № 11-07-03028 від 28.07.2021), які підтверджують факт повернення майна чи містять інформацію, що суперечить висновкам суду, то суд зауважує, що в постанові Верховного Суду від 02.09.2025 у справі № 916/542/18 взагалі не згадуються такі листи.
Також суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Натомість, заява ОСОБА_1 суперечить ч. 4 ст. 320 ГПК України, оскільки він фактично просить суд переоцінити докази, які вже були оцінені судом у процесі розгляду справи. Також суд зауважує, що не можуть бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд зауважує, що для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нової правової оцінки обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/20564/16.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №914/935/20, від 23.06.2023 у справі №918/887/21, від 12.04.2022 у справі №904/3923/20.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довів наявності нововиявлених обставин, тому його заява не підлягає задоволенню, тому суд залишає в силі рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі № 916/542/18, та відсутність необхідності витребовувати докази, про які зазначив заявник в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст.234, 320-325, Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№2-1948/25 від 11.12.2025) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 916/542/18.
2. Залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 21.11.2024 у справі №916/542/18.
Ухвала набрала законної сили 14.01.2026 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повну ухвалу складено 14.01.2026.
Суддя В.В. Литвинова