65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3441/19
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідачів: не з'явилися;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вх. №2-1876/25 від 02.12.2025) про відстрочення виконання судового рішення, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр» до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення 1 827 448,00 грн, -
В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/3441/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр» (далі по тексту - ТОВ «Спектр») до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (далі по тексту - Управління), виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення 1 827 448,00 грн.
Рішенням суду від 25.01.2024 позовні вимоги ТОВ «Спектр» було задоволено частково шляхом присудження до стягнення із виконавчого комітету Одеської міської ради збитків у розмірі 838 724,00 грн, в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 рішення суду від 25.01.2024 було скасовано частково, викладено мотивувальну частину рішення в оскаржуваний частині в редакції постанови суду апеляційної інстанції, резолютивну частину рішення викладено в новій редакції, з Управління присуджено до стягнення на користь ТОВ «Спектр» матеріальну шкоду у розмірі 838 724 грн, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 12 580,86 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 7 548,52 грн; з виконавчого комітету Одеської міської ради присуджено до стягнення на користь ТОВ «Спектр» матеріальну шкоду у розмірі 838 724 грн, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 12 580,86 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 7 548,52 грн; в іншій частині рішення суду від 25.01.2024 залишено без змін; доручено Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
02.12.2025 до суду від Управління надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 до 31.12.2025.
Ухвалою від 03.12.2025 судом було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Управління про відстрочення виконання судового рішення до моменту повернення матеріалів справи №916/3441/19 до суду.
11.12.2025 матеріали справи №916/3441/19 надійшли до Господарського суду Одеської області та 12.12.2025 були передані канцелярією на сектор судді.
15.12.2025 судом було видано два накази про примусове виконання постанови від 20.11.2025.
Ухвалою від 17.12.2025 заява Управління про відстрочення виконання судового рішення була призначена до розгляду у засіданні суду на 12.01.2026 о 10:50 год.
18.12.2025 до суду надійшла ухвала Верховного Суду від 17.12.2025 про витребування матеріалів справи №916/3441/19 для розгляду касаційної скарги виконавчого комітету Одеської міської ради.
18.12.2025 до суду від виконавчого комітету Одеської міської ради надійшла заява про відстрочення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 до 31.01.2026.
Ухвалою від 19.12.2025 судом було постановлено розгляд заяви виконавчого комітету Одеської міської ради та заяви Управління здійснювати за матеріалами в електронній формі у зв'язку з необхідністю направлення справи до суду касаційної інстанції, заяву виконавчого комітету Одеської міської ради також призначено до розгляду в засіданні суду на 12.01.2026 о 10:50 год.
У судове засідання 12.01.2026 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суду не повідомляли, письмові заперечення щодо заяви Управління до суду від позивача не надходили.
Слід зазначити, що 12.01.2026 після проведення судового засідання до суду від ТОВ «Спектр» надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника позивача, по тексту якої позивачем були наведені заперечення проти заяв відповідачів. Господарським судом не враховується зазначена заява позивача, оскільки така заява надійшла до суду вже після закінчення судового засідання.
Розглянувши заяву Управління про відстрочення виконання судового рішення господарський суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 19, ст. 129-1 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (зі змінами) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Рішенням суду від 25.01.2024 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Спектр» до Управління було відмовлено.
Проте постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 рішення суду від 25.01.2024 в цій частині було скасовано з прийняттям нового рішення про стягнення з Управління на користь ТОВ «Спектр» матеріальної шкоди у розмірі 838 724 грн, судового збору за подання позовної заяви в розмірі 12 580,86 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 7548,52 грн.
Водночас Управління у поданій до суду заяві помилково просить відстрочити виконання рішення від 25.01.2024, тобто судового рішення, яке у відповідній частині було скасоване та за яким будь-які кошти з Управління на користь позивача не присуджувалися. Скасування судового рішення у відповідній частині, а також присудження до стягнення коштів з Управління на користь позивача постановою суду апеляційної інстанції від 20.11.2025, питання про відстрочення виконання якої відповідачем не поставлено, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви.
Крім того, суд зазначає, що Управління ставило питання про відстрочення виконання рішення суду 25.01.2024 на строк до 31.12.2025. Проте вказаний строк станом на дату розгляду судом відповідної заяви вже сплинув. Сплив строку, а також відсутність у суду повноважень на вихід за межі заявлених вимог, зокрема, під час вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, також виключає можливість задоволення заяви Управління про відстрочення виконання судового рішення. Наведене виключає необхідність надання оціни доводам відповідача, наведеним в обґрунтування поданої заяви.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи звернення Управління до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2024, тобто судового рішення, яке у відповідній частині було скасоване та яким будь-які кошти з Управління на користь позивача судом не присуджувалися, а також сплив строку до закінчення якого відповідач просив суд відстрочити виконання судового рішення, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої відповідачем заяви.
Керуючись ст. ст. 86, 234, 326, 331 ГПК України, суд, -
1. Відмовити Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 у справі №916/3441/19.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 14.01.2026.
Суддя С.П. Желєзна