65119, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"12" січня 2026 р. Справа № 916/4707/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх. суду № 2-2065/25 від 30.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "КОАЛ ГРУП" про забезпечення позову, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОАЛ ГРУП" (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 37; код ЄДРПОУ 38433967),
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 169; код ЄДРПОУ 32851024),
про стягнення 800000,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Кукулінська С.С;
від відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОАЛ ГРУП" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ" про стягнення заборгованості у розмірі 800000,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 справу № 916/4707/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою суду від 28.11.2025 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОАЛ ГРУП" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4707/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.12.2025 о 09:30 год.
23 грудня 2025 року підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 23.12.2025 призначено підготовче засідання у справі на 03.02.2026 о 09:30 год.
30 грудня 2025 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОАЛ ГРУП" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
1) Накласти арешт на грошові кошти що належать Приватному акціонерному товариству “Дніпровський термінал» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, 169, ідентифікаційний код: 32851024), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово - кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному акціонерному товариству “Дніпровський термінал» у межах суми позовних вимог на загальну суму 800000,00 грн;
2) Накласти арешт на нерухоме майно, яке належать Приватному акціонерному товариству “Дніпровський термінал» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, 169, ідентифікаційний код: 32851024) у межах суми позовних вимог на загальну суму 800000,00 грн, а саме:
- на земельну ділянку площею 17,8005 га, кадастровий номер 6510136300:31:001:0041, що розташована в Херсонській області, місто Херсон, вулиця Перекопська, земельна ділянка 169, що належить Відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 104556 виданого Херсонською міською радою 18.12.2012, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016, номер запису про право власності 17631939, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1095505865101;
- на будівлі і споруди загальною площею 2906,20 кв.м, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Перекопська, будинок 169, що належать Відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 162768, виданого Херсонською міською радою 14.12.2011, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016, номер запису про право власності 17631597, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1095484365101.
3) Накласти арешт на рухоме майно, яке належать Приватному акціонерному товариству “Дніпровський термінал» (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Перекопська, 169, ідентифікаційний код: 32851024) у межах суми позовних вимог на загальну суму 800000,00 грн.
4) Заборонити усім державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та органів державної влади, іншим суб'єктам реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, відкриття та закриття розділів у реєстрі, внесення змін до реєстру тощо) стосовно наступних об'єктів нерухомого майна:
- земельна ділянка площею 17,8005 га, кадастровий номер 6510136300:31:001:0041, що розташована в Херсонській області, місто Херсон, вулиця Перекопська, земельна ділянка 169, що належить Відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 104556 виданого Херсонською міською радою 18.12.2012, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016, номер запису про право власності 17631939, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1095505865101;
- будівлі і споруди загальною площею 2906,20 кв.м, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Перекопська, будинок 169, що належать Відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 162768, виданого Херсонською міською радою 14.12.2011, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016, номер запису про право власності 17631597, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1095484365101.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що предметом цього позову є вимога майнового характеру про повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 800000,00 грн.
Поведінка відповідача свідчить про його небажання виконувати свої обов'язки за Договорами тож, враховуючи, що відповідач ухиляється від повернення позивачу фінансової допомоги та за час розгляду справи в суді відповідач зможе безперешкодно перерахувати кошти, зняти з рахунку на вільно розпоряджатися належним йому рухомим та нерухомим майном та іншим чином приховати з метою ухилення від виконання рішення суду, позивач вважає, що існує реальна загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Враховуючи значну ціну позову та збитки, що може зазнати позивач внаслідок неможливості виконання рішення суду та з метою гарантування реального виконання рішення суду позивач змушений звернутись до суду для відповідного забезпечення позовних вимог оскільки у позивача є підстави вважати, що не застосування заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи більш того - унеможливити виконання можливого рішення суду у даній справі, яким може бути задоволений позов (для чого вбачаються всі підстави).
Заявник звертає увагу суду на те, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, а також встановлення заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, яке належить відповідачу, в даному випадку у межах заявлених позовних вимог (800000,00 грн) не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. У випадку недостатності коштів на банківському рахунку позивач матиме реальну гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог
Тож, зазначені заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Так, ефективний захист прав позивача у спірних правовідносинах безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач нерухоме майно у власності, оскільки вибуття такого майна може породити нові реєстраційні дії щодо нього та призведе до необхідності звернення з новим позовом. Окрім того умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Також позивач на виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) повідомляє, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки достатніх підстав вважати, що заходами забезпечення позову відповідачу можуть бути спричинені збитки, немає.
Ухвалою суду від 31.12.2025 заяву ТОВ "КОАЛ ГРУП" про забезпечення позову у справі № 916/4707/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.01.2026 о 14:10 год.
Представник Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ" у судове засідання 12.01.2026 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник ТОВ "КОАЛ ГРУП" у судовому засіданні 12.01.2026 надав пояснення, в яких повністю підтримав та просив задовольнити заяву про забезпечення позову.
У судовому засіданні 12.01.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про забезпечення позову і повідомлено представника позивача про час складення повної ухвали.
Дослідивши заяву ТОВ "КОАЛ ГРУП" про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Забезпечення позову врегульовано главою 10 ГПК України.
Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Тобто, положення зазначеної статті пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Так, господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 800000,00 грн.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Верховний Суд в постанові від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23 відзначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та від 08.07.2024 у справі № 916/143/24 дійшов висновку, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Суд враховує, що в цій справі існує спір щодо необхідності сплати відповідачем значної суми позивачу в розмірі 800000,00 грн, а викладена позивачем сукупність обставин дозволяє зробити висновок про доведеність обставин, які є достатніми та необхідними для стверджувального висновку щодо наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову.
Враховуючи останні правові позиції Верховного Суду (постанови від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23, від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та від 08.07.2024 у справі № 916/143/24) суд дійшов висновку, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд в постанові від 06.10.2022 у справі № 905/446/22 зазначив, що саме відповідач повинен довести недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, а, зокрема, й ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.
Однак, наразі відсутні докази, які свідчать, що застосований судом захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно в межах позовних вимог, утруднює або блокує господарську діяльність відповідача та відповідно порушує права третіх осіб.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 917/1610/23.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову 800000,00 грн, є адекватним, розумним, та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов'язаним з нею заходом забезпечення позову, адже попередить можливе порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог).
Крім того, приписами п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (з наступними змінами та доповненнями) підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
В силу вимог ч. 4 ст. 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі:
1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;
3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;
4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);
5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;
6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;
7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем;
8) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна.
На підставі зазначеного вище, суд вбачає наявність підстав для заборони усім державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та органів державної влади, іншим суб'єктам реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, відкриття та закриття розділів у реєстрі, внесення змін до реєстру тощо) стосовно наступних об'єктів нерухомого майна: а) земельна ділянка площею 17,8005 га, кадастровий номер 6510136300:31:001:0041, що розташована в Херсонській області, місто Херсон, вулиця Перекопська, земельна ділянка 169, що належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 104556 виданого Херсонською міською радою 18.12.2012 року, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016 року, номер запису про право власності 17631939, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1095505865101; б) будівлі і споруди загальною площею 2906,20 кв.м, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Перекопська, будинок 169, що належать відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 162768, виданого Херсонською міською радою 14.12.2011 року, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016 року, номер запису про право власності 17631597, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1095484365101.
Суд також вважає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у його володінні, а обмежується лише можливість вчиняти щодо цього майна реєстраційні дії.
Таким чином, з огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, встановивши безпосередній зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Частинами 1, 4 ст. 141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, які підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст. 141 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОАЛ ГРУП" про забезпечення позову у справі № 916/4707/25 задовольнити повністю.
2. Вжити заходи забезпечення позову наступним шляхом:
1) Накласти арешт на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству "ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 169, код ЄДРПОУ 32851024), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово - кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному акціонерному товариству "ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ" у межах суми позовних вимог на загальну суму 800000,00 грн.
2) Накласти арешт на нерухоме майно, яке належать Приватному акціонерному товариству "ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 169, код ЄДРПОУ 32851024) у межах суми позовних вимог на загальну суму 800000,00 грн, а саме:
а) на земельну ділянку площею 17,8005 га, кадастровий номер 6510136300:31:001:0041, що розташована в Херсонській області, місто Херсон, вулиця Перекопська, земельна ділянка 169, що належить відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 104556 виданого Херсонською міською радою 18.12.2012 року, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016 року, номер запису про право власності 17631939, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1095505865101;
б) на будівлі і споруди загальною площею 2906,20 кв.м, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Перекопська, будинок 169, що належать відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 162768, виданого Херсонською міською радою 14.12.2011 року, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016 року, номер запису про право власності 17631597, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1095484365101;
3) Накласти арешт на рухоме майно, яке належать Приватному акціонерному товариству "ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 169; код ЄДРПОУ 32851024) у межах суми позовних вимог на загальну суму 800000,00 грн.
4) Заборонити усім державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування та органів державної влади, іншим суб'єктам реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, відкриття та закриття розділів у реєстрі, внесення змін до реєстру тощо) стосовно наступних об'єктів нерухомого майна:
а) земельна ділянка площею 17,8005 га, кадастровий номер 6510136300:31:001:0041, що розташована в Херсонській області, місто Херсон, вулиця Перекопська, земельна ділянка 169, що належить Відповідачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 104556 виданого Херсонською міською радою 18.12.2012 року, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016 року, номер запису про право власності 17631939, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1095505865101;
б) будівлі і споруди загальною площею 2906,20 кв.м, що розташовані за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вулиця Перекопська, будинок 169, що належать Відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 162768, виданого Херсонською міською радою 14.12.2011 року, право власності за яким зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2016 року, номер запису про право власності 17631597, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1095484365101.
3. Стягувачем за цією ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОАЛ ГРУП" (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 37; код ЄДРПОУ 38433967).
4. Боржником за цією ухвалою є - Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ ТЕРМІНАЛ" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 169; код ЄДРПОУ 32851024).
Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили. В силу ст. 129-1 Конституції України та ст. 144 ГПК України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Відповідно до приписів ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набрала законної сили 12.01.2026.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Повну ухвалу складено 14.01.2026.
Суддя Нікітенко Сергій Валерійович