12 січня 2026 року Справа № 915/1793/23
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у справі
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Газтек", вул.Маршала Рибалка, 11, м.Київ, 04116
електронна пошта: office@gaztek.com.ua
представник позивача: Дмитренко А.А.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз", вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003
електронна пошта: office@mk.naftogaz.com
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", вул. Богдана Хмельницького, буд.26, офіс, 505, код ЄДРПОУ 00153117,
електронна пошта: chornomornaftogas@ukr.net
представник третьої особи, Іорданов Кирил Ігорович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, вул. Бориса Грінченка, 1, м. Київ, 01001
електронна пошта: info@arma.gov.ua
про: про визнання недійсними рішень загальних зборів
Приватне акціонерне товариство "ГАЗТЕК" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" про:
1. Визнання недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, стосовно:
- припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення;
- обрання членів Наглядової ради товариства;
- затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради
2. Визнання недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;
3. Визнання недійним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних заборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, щодо обрання членів Наглядової ради Товариства.
4. Визнання недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі №915/1793/23, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07.10.2025, рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 року у справі №915/1793/23 залишено без змін.
Приватне акціонерне товариство "Газтек" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) в якій просить суд:
- переглянути рішення Господарського суду Миколаївської області від 27 січня 2025 року у справі №915/1793/23 за нововиявленою обставиною.
- витребувати у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз":
1) Лист АРМА від 22.07.2024 №1055/6.1-33-24/6.2 (про інформування АТ "Чорноморнафтогаз" про припинення Договору № 11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, визначених ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.06.2024 у справі №991/3183/24).
2) Додатковий договір №2 до Договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, укладений 12.11.2024 між АРМА та АТ "Чорноморнафтогаз".
- скасувати Рішення Господарського суду Миколаївської області від 27 січня 2025 року у справі № 915/1793/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Газтек" задовольнити.
Заявник у заяві вказує, що нововиявленою обставиною у справі є факт припинення дії Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, який був ключовою підставою для висновків суду першої інстанції. Ця обставина стала відома ПрАТ «Газтек» лише з рішення у справі №910/150/25 Господарського суду міста Києва, ухваленого 10.07.2025 (повний текст оприлюдненого лише 09.09.2025), в якому встановлено: «АРМА листом від 22.07.2024 № 1055/6.1-33-24/6.2 проінформувало АТ «Чорноморнафтогаз» про припинення Договору №11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, що належать компаніям, визначеним в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 25.06.2024 у справі №991/3183/24». Зазначає, що ця обставина (припинення Договору № 11/2022 в частині акцій) існувала на час ухвалення 27.01.2025 рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1793/23 оскільки лист АРМА датований 22.07.2024. Вказує, що на момент ухвалення судом даного Рішення (27.01.2025), правові підстави для здійснення АТ «Чорноморнафтогаз» функцій управителя арештованими активами ПрАТ «Газтек» були відсутні (в частині, щодо якої відбулося припинення).
Згідно даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" 05.09.2025 на виконання вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.09.2025, у зв'язку з надходженням касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Газтек" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025, справу №915/1793/23 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2025 суд відклав вирішення питання про прийняття, повернення, залишення без руху заяви б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до повернення вказаної справи до Господарського суду Миколаївської області.
Згідно супровідного листа Верховного Суду справу №915/1793/23 було повернуто Господарському суду Миколаївської області (вх.№15405/25 від 03.11.2025).
Ухвалою суду від 10.11.2025 відкрито провадження за заявою б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1793/23 за нововиявленими обставинами. Ухвалено заяву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд заяви призначено на 08.12.2025 об 11:20. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення по суті заяви б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та пояснення (аргументи) з приводу клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" про витребування доказів.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (відповідач) через систему «Електронний суд» подало заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх.№16433/25 від 24.11.2025) в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви ПрАТ «Газтек», про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 року у справі №915/1793/23 та відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ «Газтек» про витребування доказів, оскільки відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 року у справі №915/1793/23. Вказує, що ПрАТ «Газтек» у заяві про перегляд судового рішення не доведено, яким чином припинення дії Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 у липні 2024 року впливає на факт визнання недійсним рішень, оформлених протоколами про підсумки голосування №№1-3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз» від 08.06.2023, як і не доведено, що це є обставиною, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи. Зазначає, що сам факт прийняття (створення) документу під час розгляду справи та існування його на дату ухвалення судового рішення не може автоматично вважатись нововиявленою обставиною по відношенню до обставин, які досліджувались судом під час розгляду справи як підстави позову. Вказує, що ті обставини, на які посилається ПрАТ «Газтек» по своїй суті є новими обставинами (обставинами, що виникли після ухвалення судового рішення або після виникнення спірних правовідносин та змінюють правовий стан сторін на майбутнє). Зазначає, що ПрАТ «Газтек» було відомо про факт припинення дії Договору №11/2022, оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.06.2024 по справі №757/29029/24- к арешт було накладено повторно і представник заявника брав участь в її оскарженні ще в липні місяці 2024 року, до моменту ухвалення Господарським судом Миколаївської області рішення у справі №915/1793/23. Вважає, що обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, не можуть бути враховані судом при ухваленні судового рішення, оскільки є новими, а не нововиявленими обставинами
Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" через систему «Електронний суд» подало заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх.№16504/25 від 25.11.2025) в яких просить суд: - відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «ГАЗТЕК» про витребування доказів; - відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «ГАЗТЕК» про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі №915/1793/23 за нововиявленими обставинами; - залишити рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі № 915/1793/23 без змін. Вказує, що ключовим аспектом, який визначає безпідставність заяви, є предмет спору у даній справі. Позивач оскаржував законність рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз», які відбулися 08 червня 2023 року. Відмовляючи у задоволенні позову, суд у рішенні від 27.01.2025 надав вичерпну правову оцінку юридичним фактам, обсягу правосуб'єктності та повноваженням АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» як управителя акціями саме станом на дату проведення зборів - 08.06.2023. Судами трьох інстанцій було достеменно встановлено, що на той момент Договір управління активами №11/2022 від 05.07.2022 був чинним, а Управитель діяв у межах повноважень, наданих ухвалою слідчого судді, розпорядженням КМУ та договором. Обставини, на які посилається заявник як на «нововиявлені» - а саме лист АРМА від 22.07.2024 та Додатковий договір №2 від 12.11.2024 - виникли більш ніж через рік після проведення оскаржуваних загальних зборів. Зазначені документи стосуються динаміки договірних відносин між АРМА та Управителем у другій половині 2024 року і жодним чином не мають зворотної сили в часі. Юридичний факт зміни або припинення (чи поновлення) договірних відносин у 2024 році об'єктивно не здатен ретроспективно вплинути на законність дій, вчинених Управителем у червні 2023 року, або спростувати наявність у нього повноважень на той момент. Вказує, що лист АРМА від липня 2024 року та укладення додаткової угоди у листопаді 2024 року є новими обставинами, які фіксують розвиток правовідносин у часі, що відбувся значно пізніше за спірні події. Зазначає, що намагання заявника застосувати факти 2024 року для переоцінки правомірності дій 2023 року є спробою порушити принцип правової визначеності (res judicata) та надати новим фактам зворотної дії, що суперечить фундаментальним засадам судочинства. Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості перегляду судових рішень на підставі виникнення нових обставин, які змінили правовідносини сторін у майбутньому. Зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України, ключовою умовою для перегляду є те, що обставини не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи. Твердження ПрАТ «Газтек» про те, що йому стало відомо про «припинення» договору та зміну правового режиму активів лише у 2025 році, є недостовірним. Факт обізнаності заявника підтверджується ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.07.2024 у справі №11- сс/991/484/24, зі змісту якої вбачається, що адвокат, діючи в інтересах, зокрема, ПрАТ «ГАЗТЕК», подавав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.06.2024 про накладення нового арешту, що свідчить про те, що ще в липні 2024 року - задовго до закінчення розгляду справи № 915/1793/23 в суді першої інстанції - ПрАТ «ГАЗТЕК» було достеменно відомо про скасування старого арешту, накладення нового та про безперервність процесу передачі активів в управління АРМА. Вказує, що заява ПрАТ «ГАЗТЕК» не містить жодних обставин, які б відповідали критеріям нововиявлених у розумінні статті 320 ГПК України. Також, третя особа заперечує проти клопотання про витребування доказів, оскільки витребувані документи є неналежними доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони не стосуються предмета доказування у справі №915/1793/23 - законності рішень загальних зборів від 08.06.2023. Документи, створені у другій половині 2024 року, апріорі не можуть підтверджувати чи спростовувати обставини, що мали місце за рік до їх появи.
26.11.2025 від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) засобами поштового зв'язку надійшли письмові пояснення №652-4-2025 від 24.11.2025 (вх.№16592/25 від 26.11.2025) в яких зазначає, що заявник обґрунтовує необхідність перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 року у справі № 915/1793/23 за, на його думку, нововиявленими обставинами такими як: втрата повноважень AT «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на момент ухвалення рішення судом 27.01.2025 (у зв'язку з наявністю ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду України) та нікчемність первинного правочину управління через, на думку заявника, юрисдикційні порушення, знову ж таки, у зв'язку з наявністю ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду України, які суд першої інстанції не досліджував. Фактично доводи заяви побудовані на необхідності здійснення судом переоцінки законності та обґрунтованості накладення арешту на спірні активи та укладення договору №11/2022 від 05.07.2022, що водночас виходить за межі позовних вимог та межі господарської юрисдикції. Вказує, що предмет позову в даній справі стосується визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів AT «Миколаївгаз», оформлених протоколом від 08.06.2023, тобто відповідні збори відбулися до постановлення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024 по справі №991/3183/24, якою скасовано арешт, отже, дана ухвала не стосується предмета спору, адже на момент ухвалення рішення загальних зборів ухвала слідчого судді Печерського районного суду містка Києва від 01.09.2022 у справі №757/22559/22-к, якою накладено арешт на визначені активи, була чинною. У зв'язку з чим, відповідний доказ не відноситься до предмета спору і посилання на нього є нерелевантним обставинам справи. Зазначає, що посилання заявника на те, що відповідна обставина є нововиявленою не відповідає дійсності, адже заявник подавав до суду першої інстанції заяву про поновлення строків для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи в якій, серед іншого, просив долучити ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024 по справі №991/3183/24, суд задовольнив зазначене клопотання та, відповідно, проаналізував зазначену обставину при чому прийшли до висновку її нерелевантності. Вказує, що скаржник, фактично ґрунтує доводи заяви на необхідності здійснення судом переоцінки законності накладення арешту на спірні активи та укладення договору №11/2022 від 05.07.2022, що водночас виходить за межі позовних вимог та межі господарської юрисдикції, при цьому посилання на неналежні докази, не доводить наявності встановлених законом обставин, які би зумовлювали їх визнання, як нововиявлених, тому такі доводи не можна визнати аргументованими.
На адресу Господарського суду Миколаївської області через систему "Електронний суд" представником Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" подано клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 24.11.2025 (вх.№16507/25) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 02.12.2025 клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 24.11.2025 (вх.16507/25 від 25.11.2025) представника Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 08.12.2025 об 11:20 поза межами приміщення суду - задоволено.
На адресу Господарського суду Миколаївської області через систему "Електронний суд" представником Приватного акціонерного товариства "Газтек" подано заяву б/н від 03.12.2025 (вх.№17189/25) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 04.12.2025 заяву б/н від 03.12.2025 (вх. №17189/25 від 04.12.2025) представника Приватного акціонерного товариства "Газтек" про участь у судовому засіданні 08.12.2025 об 11:20 в режимі відеоконференції - задоволено.
Представник відповідача через систему "Електронний суд" подав клопотання (вх.№17394/25 від 08.12.2025) в якому у зв'язку із зайнятістю у судовому засіданні по іншій справі просить розгляд справи №915/1793/23 відкласти на іншу дату та здійснювати розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за безпосередньої участі представника відповідача.
Представник 3-ї особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - Бережна О.О. з'явилась для участі у судове засіданні по справі № 915/1793/23, призначене на 08.12.2025 об 11:20, до приміщення суду. Представник заявника - Дмитренка А.А. та представник 3-ї особи Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" - Іорданов К.І. мали приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На час відкриття судового засідання 08.12.2025 виникли технічні проблеми у відеоконференції з використанням системи vkz.court.gov.ua, а саме відбувся технічний збій в обладнанні відтворення звуку, що в свою чергу унеможливлює здійснення фіксування судового процесу в режимі відеоконференції.
У зв'язку з виникненням технічних проблем, що унеможливили участь представника заявника та представника 3-ї особи АТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд з метою дотримання основних засад господарського судочинства, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, ухвалою від 08.12.2025 відклав розгляд заяви на 12.01.2026 об 11:30 та ухвалив розглянути заяву б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №915/1793/23 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у "розумний строк".
Позивач у прохальній частині заяви просить суд витребувати у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та Акціонерного товариства Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз:
1) Лист АРМА від 22.07.2024 № 1055/6.1-33-24/6.2 (про інформування АТ Чорноморнафтогаз про припинення Договору №11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, визначених ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.06.2024 у справі № 991/3183/24);
2) Додатковий договір № 2 до Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, укладений 12.11.2024 між АРМА та АТ Чорноморнафтогаз.
В обґрунтування причин неможливості самостійного отримання доказів заявником зазначено, що вказані документи стосуються договірних правовідносин між АРМА та АТ «Чорноморнафтогаз» (третьої особи у цій справі); - ПрАТ «Газтек» не є стороною Договору №11/2022 та Додаткового договору № 2, а є лише власником активів, переданих в управління, і відповідно не має законних підстав вимагати від третіх осіб (АРМА та ЧНГ) надання цих документів.
Суд розглянувши вказане клопотання зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частина 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частини 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що у п.8.8 постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №904/2181/22 зазначено, що предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. При цьому за характером зв'язку змісту з фактом, який встановлюється, докази можуть поділятися на прямі та побічні (постанова ОП КГС у складі ВС від 05.07.2019 у справі №910/4994/18; постанови ВС від 19.10.23 у справі №914/249/21, від 18.01.2024 у праві №910/114/19).
Разом із тим за приписами статті 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи №925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18). Належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Предмет позову в даній справі стосується визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз», оформлених протоколом від 08.06.2023.
Так, розглянувши клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на неможливість їх оцінки як нововиявленої обставини, у тому числі у зв'язку з тим, що документи, які просить витребувати заявник не стосуються предмета доказування у справі №915/1793/23 - законності рішень позачергових дистанційних загальних зборів від 08.06.2023. Документи, створені у другій половині 2024 року, не можуть підтверджувати чи спростовувати обставини, що мали місце за рік до їх появи.
Розглянувши заяву б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.
Так, обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами позивач вказує, що АРМА листом від 22.07.2024 №1055/6.1-33-24/6.2 проінформувало АТ «Чорноморнафтогаз» про припинення Договору №11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, що належать компаніям, визначеним в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 25.06.2024 у справі №991/3183/24. Вважає, що нововиявленою обставиною у даній справі є факт припинення дії Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, який був ключовою підставою для висновків суду першої інстанції. Вказує, що на момент ухвалення судом рішення (27.01.2025), правові підстави для здійснення АТ «Чорноморнафтогаз» функцій управителя арештованими активами ПрАТ «Газтек» були відсутні (в частині, щодо якої відбулося припинення).
Вищевказану обставину заявник вважає такою, що має значення для вирішення спору і є істотною для винесення правильного рішення у справі.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Відповідно до ч.1 ст.320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч.2 ст.320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
У відповідності до ч.4 ст.320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи,
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 ГПК України).
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:
- по-перше, їх існування на час розгляду справи,
- по-друге, те, що ці обставини не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,
- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (аналогічна правова позиція викладена у п. 6.2.4 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11).
При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій (постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15 та 24.09.2020 у справі №922/1141/19).
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (Правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №910/7084/16).
Отже, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 в п.5.6. міститься висновок про те, що «не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі №9901/819/18)».
В силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004, пункт 46 рішення у справі "Попов проти Молдови" від 06.12.2005).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
Відтак, здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Водночас оцінці підлягає лише факт наявності або відсутності нововиявлених обставин та визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Заявник в обґрунтування перегляду рішення за нововиявленими обставинами зазначає, що йому стало відомо про факт припинення дії Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 на підставі листа АРМА від 22.07.2024.
У даному випадку, вказана обставина не є «істотною» для вирішення справи №915/1793/23, оскільки предметом спору у даній справі було оскарження законності рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз», які відбулись 08 червня 2023 року.
Так, суд у рішенні від 27.01.2025 надав правову оцінку тим юридичним фактам, обсягу правосуб'єктності та повноваженням АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» як управителя акціями саме станом на дату проведення оскаржуваних зборів - 08.06.2023.
На момент скликання та проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз», які відбулись 08 червня 2023 року, Договір управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 був чинний а повноваження АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» як управителя легітимними. Вказані обставини були досліджені судом та покладені в основу рішення, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 та постановою Верховного Суду від 07.10.2025.
Обставини на які посилається заявник як на «нововиявлені» - а саме про припинення Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, про яке зазначено у листі АРМА від 22.07.2024, не впливає на юридичну оцінку подій, що відбулися 08.06.2023. Припинення договору не має зворотної сили та не скасовує легітимності дій, вчинених управителем у період, коли договір був чинним.
Отже, обставина на яку посилається заявник як на «нововиялені» - а саме про припинення Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 не є істотною для справи, оскільки вона не спростовує наявності повноважень у АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на момент вчинення оскаржуваних дій (проведення зборів 08.06.2023).
Сам факт прийняття (створення) документу під час розгляду справи та існування його на дату ухвалення судового рішення не може автоматично вважатись нововиявленою обставиною по відношенню до обставин, які досліджувались судом під час розгляду справи як підстави позову.
Суд зазначає, що доводи заявника ґрунтуються на необхідності здійснення судом переоцінки законності та обґрунтованості укладення договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022.
Також, слід зазначити, що повноваження АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» насамперед ґрунтувалися на ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к.
Відносини щодо арешту регулюються нормами Кримінально-процесуального кодексу України, які мають пріоритет над нормами цивільного законодавства у цьому питанні.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення права на відчуження та розпорядження майном.
Згідно зі ст. 174 КПК України, скасування арешту судом означає припинення дії цього обмежувального заходу на майбутнє (ex nunc), з моменту винесення відповідної ухвали.
Законодавство не передбачає механізму визнання ухвали про арешт «недійсною з моменту винесення» внаслідок її скасування іншим складом суду через зміну обставин або відпадання потреби в арешті. У період дії ухвали про арешт (з 2022 по червень 2024 року) вона була законною, чинною та обов'язковою до виконання на всій території України. Дії Управителя, вчинені в цей період (зокрема участь у зборах 08.06.2023), базувалися на чинному судовому рішенні.
Більш того, суд зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.06.2024 по справі №757/29029/24-к було повторно накладено арешт на цінні папери ПрАТ «Газтек».
Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення у справі №915/1793/23. Будь - яких інших обставин, які б слугували підставою для перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України заявником наведено не було.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими та не можуть вважатися умовою для перегляду рішення господарського суду Миколаївської області за нововиявленими обставинами, в розумінні приписів статті 320 ГПК України, тому у задоволенні заяви б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід відмовити, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі №915/1793/23 залишити в силі.
Відповідно до загальних приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, у зв'язку із відмовою у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, покладаються на заявника.
Керуючись статтями 2, 7, 11, 13, 73, 74, 86, 91, 129, 233-235, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів - відмовити.
2. У задоволенні заяви б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.
3. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі №915/1793/23 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 14.01.2026.
Суддя Н.О. Семенчук